Запобіжні заходи при використанні азопіраму

1. Азопірам зберігайте в щільно закритій ємкості окремо від харчових продуктів, ліків, дезінфекційних речовин, концентрованих кислот і лугів.

2. У разі потрапляння азопіраму на шкіру або слизові оболонки негайно зніміть його серветкою і промийте цю ділянку проточною водою.

3. Азопірам горить, тому його контакт із відкритим вогнем неприпустимий.

Початковий розчин азопіраму (амідопірин — 10 г, солянокислий анілін — 0,15 г, 95 % етиловий спирт — 100 г) у рівних частинах змішують із 3 % розчином пероксиду водню безпосередньо перед проведенням проби. Робочий розчин азопіраму наносять ватним тампоном або за допомогою піпетки на обстежувальний предмет. За наявності слідів крові одразу або протягом 1 хв після контакту реактиву із забрудненою ділянкою з'являється фіолетове забарвлення, яке протягом кількох секунд змінюється на бузкове. Забарвлення, що виникло пізніше, ніж через 1 хв після нанесення реактиву на предмет, не враховують.

Проба з азопірамом за чутливістю не поступається бензидиновій і в 10 разів перевищує амідопіринову.

Після проведення азопірамової проби бензидинову та ортотолуїдинову проби відміняють.

Азопірамову пробу використовують працівники лікувально-профілактичних закладів, фахівці санітарно-епідеміологічних станцій, дезінфекційних служб.

Реактив азопірам використовують для виявлення прихованих слідів крові, які можуть залишитися на підготовлених до стерилізації медичних виробах унаслідок недостатнього очищення.

Контролю підлягають вироби, що контактують з кров'ю, ін'єкційними препаратами, ранами, слизовими оболонками.

Контроль передстерилізаційного очищення проводять санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) та дезінфекційні служби 1 раз на квартал.

Самоконтроль у лікувально-профілактичних закладах проводять не рідше ніж 1 раз на тиждень, організовує та контролює старша медична сестра відділення.

Азопірам виявляє також наявність рослинних залишків, хлорного вапна, мийних засобів з відбілювачем, іржі та кислот. Бурувате забарвлення спостерігають за наявності на обстежувальних предметах іржі, рожево-бузкове — окиснювачів, що містять хлор.

Робочий розчин азопіраму використовують протягом 1—2 год, за температури повітря понад 25°С — протягом 30—40 хв.

При позитивній азопірамовій пробі навіть на одному предметі здійснюють повторну передстерилізаційну очистку всієї партії. При негативній пробі використані предмети ретельно промивають і висушують, і вся партія предметів підлягає стерилізації.

Ортотолуїдинова проба

Приготування ортотолуїдинового реактиву (три модифікації): 1) 4 % розчин ортотолуїдину в 96 % етиловому спирті 5 мл + 50 % оцтової кислоти 5 мл + дистильованої води 5 мл. На предмет наносять 2—3 краплі реактиву і 1—2 краплі 20 % перекису водню; 2) 0,25 г ортотолуїдину + 50 % оцтової кислоти 5 мл + 3 % перекису водню 5 мл; 3) 1 % водний розчин ортотолуїдину 2 мл + 3% перекису водню 2 мл.

Фенолфталеїнова проба

На залишки миючих засобів проводять фенолфталеїнову пробу. Для цього 2—3 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну наносять на інструменти. При наявності залишків миючих засобів протягом 30 с з'являється рожеве забарвлення. Якщо проба позитивна, необхідно повторити третій етап передстерилізаційної очистки, тобто промивання під проточною водою.