1.7.7. Фінансування Фонду страхування від нещасних випадків

Фінансування Фонду здійснюється за рахунок наступних джерел:

а) внески страхувальників (для підприємств – з віднесенням їх на валові витрати виробництва, а для бюджетних організацій – з асигнувань, виділюваних на їх утримування і забезпечення);

б) капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страховиків;

в) прибуток, отриманий від тимчасово вільних засобів Фонду на депозитних рахунках;

г) засобів, отриманих від стягнення штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні нормативних актів з охорони праці;

д) добровільних внесків та інших надходжень, одержання яких не суперечить законодавству.

Штрафи, суми надбавок до страхових тарифів страхувальник оплачує з прибутку, а якщо такого немає – то ці суми відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних установ і організацій – із засобів на утримання страховика.

Засоби на страхування від нещасного випадку не включаються в Державний бюджет України.

Засоби страхування від нещасних випадків можуть використовуватися винятково за їх прямим призначенням.

Одним з найважливіших положень Закону про страхування від нещасних випадків є те, що працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасних випадків (ст. 46).

Страхові тарифи диференційовані за групами галузей економіки (видам робіт) залежно від класу професійного (виробничого) ризику виробництва. Вони встановлюються Законом.

Визначення розмірів страхових тарифів виконується з тією метою, щоб сума страхових внесків страхувальників у Фонд забезпечувала наступне:

• фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, що ставляться перед Фондом;

• створення резерву засобів для забезпечення стабільності його функціонування;

• покриття витрат Фонду на здійснення соціального страхування від нещасних випадків.

Страховий внесок страхувальник вносить у Фонд у порядку й терміни, визначені страховиком.

Віднесення організації або підприємства до певного класу професійного ризику не є постійним. Якщо на підприємстві страховим експертом відзначаються систематичні порушення норм і правил з охорони праці, тобто відзначається зростання ризику одержання травм чи/та профзахворювань, таке підприємство за рішенням відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду може бути віднесене до більш високого класу професійного ризику.

При зниженні рівня виробничого ризику в результаті проведених профілактичних заходів клас виробничого ризику може бути змінений у бік зменшення.

Органи Фонду мають право проводити перевірки господарчо-фінансової діяльності підприємств з питань оплати й цільового використання засобів, призначених на соціальне страхування. Такі перевірки виконуються незалежними аудиторськими організаціями, а в окремих випадках – представниками державної податкової адміністрації.

Законом про страхування від нещасних випадків передбачена відповідальність Фонду, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які виконують соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків.

Суперечки щодо сум страхових внесків, розміру збитку і прав на його відшкодування, накладення штрафів та інших питань вирішуються в судовому порядку. Крім того, зацікавлена особа з виниклих питань може звернутися у спеціальну комісію при виконавчій дирекції Фонду, яка працює на громадських і паритетних началах.