4. Гідравлічний розрахунок мікрорайонної водопровідної мережі

Позначення ділянки	Довжино ділянки l, м	Кількість приборів N, шт	NP	Коефіцієнт α	Розрахункова витрата на ділянці qc, л/с	Діаметр умовного проходу d, мм	Швидкість V, м/с	Втрати напору по довжині, мм		Загальні втрати на ділянці Hl, м
								Питомі (1000і)	На ділянці Hl=1000il
ВК-1	5	36	0,2088	0,458	0,458	50	0,22	3,23	16,15	0,02995
ВК-1 – т. А	30	1489	8,6362	3,723	3,723	80	0,69	14,2	426	0,5598
т. А – ВК-5	21,1	1489	8,6362	3,723	3,723	80	0,69	14,2	299,62	0,3895
Всього:											0,97925

Визначаємо кількість приборів в сусідніх будинках за формулою

,

де, U кількість жителів у кожному будинку, 3 – кількість мешканців в кожній квартирі, 4 – кількість приборів в квартирі.

• 1 будинок. Кількість жителів 340 чол.

• 2 будинок. Кількість жителів 350 чол.

• 3 будинок. Кількість жителів 400 чол.

Загальна кількість приборів у мікрорайоні: 453+467+533+36=1489 шт

5. Визначення мінімального напору

Визначаємо мінімальний натиск в точці підключення до міської водопровідної мережі, який забезпечував би безперебійну роботу внутрішнього господарською - питного водопроводу, як суму всіх втрат натиску від диктуючого приладу до точки підключення до міського водопроводу.

Н_mp = ±Н_geod + Н_geom + ∑H_l,tot + ∑H_{l tot}^мікр+Н_f+ Н_сч

Де, Н_geod - різниця геодезичних відміток точок підключення до міського водопроводу і введення в будівлю;

Н_geom - геометрична різниця точки введення і змішувача диктуючого приладу на останньому поверсі;

∑H_l,tot , ∑H_{l tot}^мікр - втрати напору в трубопроводах внутрішнього і мікрорайонної мережі холодного водопроводу;

Н_сч- втрати напору в лічильнику;

Н_f - вільний напір у диктуючому приладі - Зм.

Н_mp = -(23,700-22,800) + ( 1+(2,5 2)+1,9) + 5,4538+0,97925 + 3,02+3=19,45м

Оскільки гарантований напір 35 м, а необхідний розрахунковий напір 19,45 м і є меншим гарантованого, то для забезпечення безперебійної роботи системи водопостачання не потрібно використовувати підвищувальні насоси.

6. Розрахунок системи побутової каналізації

Для видалення стічних вод в проектованому житловому будинку влаштовується система побутової каналізації, за допомогою якої вони відводяться в мікрорайонну каналізаційну мережу. Кількість випусків від будівлі визначається залежно від розташування каналізаційних стояків і схеми мікрорайонної мережі.

Прочищення мережі здійснюється через ревізії, встановлювані на стояках і протяжних горизонтальних ділянках, і прочищення, встановлювані на поворотах трубопроводів.

Трасування трубопроводів приведене на планах відповідних поверхів. У підвалі (або техпідпілля) трубопроводи каналізації прокладаються відкрито біля капітальних стін. Каналізаційні стояки в санвузлах теж прокладені відкрито. Трубопроводи між собою з'єднуються за допомогою фасонних частин. При з'єднанні відвідних трубопроводів під стелею приміщень в підвалі (техпідпілля), використовуються тільки косі трійники і хрестовини.

Для вентиляції і підвищення надійності роботи каналізаційної мережі стояки виводяться вище за плоску неексплуатовану крівлю на 0,3 м. Всі санітарно-технічні прилади обладнуються гідравлічними затворами.

Максимальну секундну витрату стічних вод від проектованого будинку знаходимо по формулі:

q^s = q^tot+q^s₀

де, q^s₀ – витрата стоків від санітарно-технічного прибору;

при загальній максимальній секундній витраті води більше 8 м/с в мережах холодного і гарячого водопостачання q^s = q^tot.

Для цього спочатку знаходимо загальну (холодну і гарячу) витрату споживаної води:

q^tot=0,3л/с; N=36 шт.; U=27 чол.;

NP^tot=36*0,011=0,396

За СНіП 2.04.01-85 визначаємо α: α=0,610.

Тоді, q^tot=5q₀α^tot=5*0,3*0,610=0,610 л/с.

Оскільки, загальна витрата води < 8 л/с в мережах холодного і гарячого водопостачання, то максимальна секундна витрата стічної води:

q^s = q^tot+q^s₀=0,610+1,6=2,21 л/с.