17

Семінарське заняття № 2

Тема: Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941-1945 )

Мета: 1. Схарактеризувати радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв'язанні Другої світової війни і в подальшій долі українських земель. Розкрити суперечливий процес приєднання до УРСР західноукраїнських земель та їх радянізації. Схарактеризувати хід бойових дій на території України в 1941-1942 рр.; розкрити причини поразки Червоної Армії та окупації України німецькими військами та їх союзниками. Показати злочини окупантів на українських зем­лях. Схарактеризувати рух опору та його течії; показати внесок руху опору над фашистами.

Основні поняття і терміни: радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. та таємний протокол до нього (пакт Молотова - Ріббентропа), Друга світова війна, «визвольний похід» Червоної Армії, Договір про дружбу та кордони та таємничий протокол до нього. Народні Збори Західної України, радянізація. план «Барба-росса», «бліцкриг», агресія, Велика Вітчизняна війна, фронт, тил, укріпрайони, «лінія Молотова», танкова битва, мобілізація, оточення, Державний Комітет Оборони, Ставка Верховного Головногомандування, евакуація, перебудова економіки на воєнний лад, окупація.

Основні дати: 23 серпня 1939р. - укладення пакту Молотова - Ріббентропа; 17 вересня 1939р. - початок «визвольного походу» Червоної Армії; 28 вересня 1939 р.- Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною та таємний протокол до нього; 1941-1944 рр. - окупація України гітлерівською Німеччиною та її союзниками, червень 1941 р.- початок розгортання радянського партизанського руху; 30 червня 1941 р. – проголошення у Львові ОУН (Б) Акту відновлення Української держави; 14 жовтня 1942 р. – створення УПА.

Форма заняття: робота в групах

Структура семінарського заняття

І. Підготовчий етап – 10 хв., передбачає:

організаційний момент (3-5 хв.)

а) взаємне привітання викладача і студентів;

б) нагадування основних вимог.

Вступна частина (3-5 хв.) Викладач нагадує мету і завдання заняття, попереджає про форми роботи на семінарі, визначає час на проведення окремих видів робіт.

II. Основний етап - 55 хв.

Обговорення доповіді і повідомлень, вирішення проблемних завдань, аналіз доповідей студентів, виправлення помилок.

ІІІ. Підсумковий етап – 10 хв.

Підведення підсумків семінару. Заключне слово викладача, аналіз виступів студентів та виставлення оцінок за роботу на семінарі, рекомендації і завдання.

ІV. Д/з – 5 хв. (Викладач повідомляє тему наступного семінару)

План семінарського заняття

1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв'язанні Другої світової війни.

2. „Визвольний похід” Червоної Армії на західноукраїнські землі. Початок радянізації західних областей України

3. Напад Німеччини на Радянський Союз. Оборонні бої 1941 року.

4. Окупаційний режим. Розгортання руху опору в Україні.

5. Вигнання фашистів з України.

Навчально-дидактичне забезпечення:

- документи, атласи, роздатковий матеріал

- література:

1. Бойко О.Д. Історія України. К. С.

2. Лановик Б.Д. Історія України. К. 2003.,

3. Воронянський А.В.Історія України. Х. 2008.,

Матеріал по підготовці до семінарського заняття.

Друга світова війна - найтрагічніша подія XX століття. У ній взяли участь більше 80 держав світу, на території яких проживало 80% населення Землі. Жертвами цієї війни стали 65 -67 млн. чоловік. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. При владі в Німеччині знаходилася фашистська (націонал-соціалістська) партія, мета якої – захоплення «життєвого простору» для вищої арійської раси, до якої належали, на думку фашистів, німці; знищення цілого ряду народів Європи. У війні, що почалася, Німеччину підтримали Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія (а згодом і ряд інших країн). Майже відразу війну Німеччині оголосили Франція, Велико - Британія, а потім і інші держави.

22 червня 1941р. Німеччина напала на СРСР. Українські землі стали полями запеклих боїв з фашистською армією. Історія Другої світової війни - складна, трагічна, героїчна. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р. перемогою СРСР і всіх держав, що об'єднали свої зусилля в боротьбі з фашизмом.

1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. І таємний протокол до нього та їх роль у розв'язанні Другої світової війни.

Радянсько-німецький Пакт про ненапад був укладений 23 серпня 1939 р. у Москві.З радянської сторони Пакт був підписаний наркомом (міністром) іноземних справ СРСР, головою СНК СРСР В. Молотовим, з німецької - міністром закордонних справ І. Рібентропом. До Пакту про ненапад додавався додатковий секретний протокол, у якому розмежовувалися сфери інтересів обох сторін у Східній Європі. Секретні домовленості в будь-якій формі як у ті роки, так і в наш час - грубе порушення міжнародного права, законів будь-якої цивілізованої держави. Але це не зупинило керівників Німеччини і СРСР (справедливості

заради відзначимо, що практика укладання секретних угод здійснювалася багатьма державами). Обидві держави свідомо йшли на порушення законності, вважаючи, що вигоди, одержувані в результаті підписання секретного протоколу, незрівнянно більш важливі, ніж дотримання міжнародних норм.

Проект секретного протоколу до Пакту про ненапад був запропонований Гїтлером (вождь Німеччини, фюрер). Сталін запропонував внести до проекту одну поправку та одне доповнення. Гітлер погодився. Оригінал секретного протоколу до Пакту про ненапад не виявлений, хоча його існування не викликає у фахівців сумнівів. Є факти, які свідчать, що радянський оригінал протоколу був знищений у 1941 р., а німецький - у 1945 р. Перед тим, як німецький оригінал був спалений, його мікрофільмували. У 90-і роки була проведена експертиза підписів Молотова наоригіналі договору про ненапад і фотокопії секретного протоколу, який зберігається в архіві МЗС ФРН. Експерти дійшли висновку про їхню ідентичність. Це надає право стверджувати, що мікрофільмований протокол був зроблений з оригіналу.

Секретний протокол до радянсько-німецького Пакту про ненапад

Текст, запропонований Гітлером

1. У разі територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Латвії одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому обома країнами визнаються інтереси Литви у Віденській області.

2. У разі територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР буде проходити приблизно по лінії річок Нарев, Вісла, Сан4.

Питання про те, чи буде в інтересах обох сторін бажаним збереження незалежної Польської держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване тільки в ході подальшого політичного розвитку. У будь-якому випадку обидва уряди будуть вирішувати це питання шляхом дружньої обопільної згоди.

Доповнення Сталіна

Визнати сферою інтересів СРСР порти Лібава (Лієпая), Віндава (Вентспілс) і Бессарабію. Рібентроп у роки Другої світової війни керував дипломатичною підготовкою актів гітлерівської агресії. Був страчений за вироком Між народного військового трибуналу в Нюрнберзі. II З'їзд народних депутатів СРСР у 1989 р. засудив факт підписання секретного протоколу від 23 серпня 1939 р.

За згодою між СРСР і Польщею від ЗО липня 1941 р. уряд СРСР визнав радянсько-німецькі договори 1939 р. щодо територіальних змін у Польщі такими, що втратили чинність. Радянсько-польський кордон був визначений договором від 16 серпня 1945 р.

24 серпня радянсько-німецький Пакт вже знаходився в центрі уваги світової громадськості - його текст опублікували на перших полосах найбільші газети світу.

Повідомленнями про нього були заповнені передачі радіостанцій. Став відомий і секретний протокол. Про його зміст був докладно інформований співробітник посольства США. Інформацію надав інформатор американського посольства в Москві на прізвисько «Джонні», який був референтом посла Німеччини в Москві. Американський посол повідомив про зміст секретного протоколу британському послу в Москві. Негайно інформація про секретний протокол була відправлена урядам США і Великобританії. Через кілька днів вона стала широко відомою. Однак західні країни не відреагували адекватно на підписання Німеччиною і СРСР секретного протоколу, не кваліфікували його як загрозу миру, не вжили необхідних заходів у випадку початку воєнної агресії або світової війни. Німецьке керівництво вже 28 серпня оголосило, що радянсько-німецький Пакт про ненапад є лише тимчасовим заходом і зовсім не змінює ворожого ставлення Німеччини до Радянського Союзу.

У СРСР було відомо про двоєдушність Гітлера. Але, укладаючи Пакт про ненапад з Німеччиною, радянське керівництво прагнуло виграти час для підготовки до відбиття німецько-фашистської агресії, яку вважало неминучою. Однак у той же час радянсько-німецький договір давав волю маневру для нацистського керівництва, у тому числі при здійсненні воєнних операцій у Західній Європі. Цим Німеччина скористалася дуже швидко: 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Ця подія стала початком Другої світової війни.

Підписання радянсько-німецького «договору про дружбу і кордон»

Радянсько-німецький «договір про дружбу і кордон» був підписаний 28 вересня 1939 р. До цього часу Німеччина, почавши Другу світову війну, домоглася значних військових успіхів. 1 вересня, як ви знаєте, Німеччина напала на Польщу.

З вересня Англія і Франція оголосили про стан війни з Німеччиною, однак уряди цих країн не поспішали прийти на допомогу Польщі, щоб виконати свої союзницькі зобов'язання. Можливості надати допомогу Польщі були як у Франції, так і в Англії. Так, наприклад, на кордоні з Німеччиною були зосереджені 8 французьких армій. Проти 300 гармат, які мали гітлерівці на Західному фронті, у Франції було 6000 гармат, проти 700 літаків - 1500 літаків. Перевага німецької армії над польською була абсолютною: у піхоті - у три рази, у танках - у вісім разів, у літаках - у десять разів.

Уже 4 вересня частини вермахту вийшли до Вісли, 8 вересня прорвалися до Варшави, 15 вересня, зайнявши Брест, перетнули «лінію Керзона».

16 вересня СРСР і Японія уклали угоду про припинення воєнних дій на Далекому Сході. Це дало можливість уряду СРСР 17 вересня прийняти рішення про виступ частин, зосереджених на радянсько-польському кордоні.