19

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Кафедра інформаційних технологій

Курсова робота

з дисципліни ______«Комп’ютерна техніка та програмування»________

(назва дисципліни)

на тему:____«Організація бібліотек функцій для опрацювання даних ___

___________________ у файлах засобами С++»____________________

Студента(ки) 2 курсу групи КТ-2.1.13

напряму підготовки ______6.050202______ Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані _____________технології ______________

____________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник _доцент, к.т.н. Трофименко О.Г._

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: _____ Оцінка: ECTS _____

_______________________ Трофименко О.Г.___

(підпис) (прізвище та ініціали)

Одеса – 2012

ЗМІСТ

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ 3

ВСТУП 5

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ замінити на свою тематику 7

Розділ 2 БІБЛІОТЕКА КОРИСТУВАЧА 8

1 Заголовний файл Bibl.h 8

2 Файл реалізації Bibl.cpp 9

Розділ 3 ОСНОВНИЙ МОДУЛЬ ПРОЕКТА 10

Розділ 4 СТВОРЕННЯ ДОДАТКОВИХ ФОРМ 13

1 Форми «Про автора» та «Завдання» 13

2 Створення заставки до курсової роботи 15

ВИСНОВКИ 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 18

Завдання на курсову роботу

Засобами мови С++ у середовищі С++ Builder створити програмний проект який включатиме створення та опрацювання бінарного та текстового файлів із даними згідно індивідуального завдання варіанта № 1:

Поля структури (стовп.1)	Завдання (стовп.2)	Параметри сортування (стовп.3)	Текстовий файл (стовп.4)
1) прізвище 2) ім’я 3) по-батькові 4) стать 5) посада 6) дата народження	Вивести дані про інженерів пенсійного віку: чоловіків старших за 65 років, жінок – 60.	Дата народження; за спаданням.	Відомості про усіх жінок.

При створенні програмного проекту передбачити створення форми з головним меню для виконання таких завдань.

1. Записати до бінарного файла усі дані полів структури (стовп.1).

2. Вивести вміст даного файла на форму в компонент StringGrid. (Для розміщення даних до різних StringGrid доцільно сформувати окрему функцію.)

3. Відібрати з даних файла лише ті, які задовольняють заданій умові (стовп.2).

4. Створити власну бібліотеку (заголовний файл), в якій розмістити функції опрацювання даних, а саме:

   1. функції формування динамічного масиву структур із даних бінарного файла;

   2. функції для визначення кількості елементів масиву;

   3. функції сортування масиву структур згідно до індивідуального завдання (стовп.3);

   4. функції відбору по заданому критерію (стовп.4) даних з бінарного файла до створеного текстового файла.

5. Створити текстовий файл та за допомогою бібліотечної функції (див. п. 3.4) заповнити цей файл даними. Вивести вміст даного файла на форму в окремий компонент StringGrid.

6. З метою забезпечення інформаційної частини проекта, а саме: для надання інформації про автора роботи та для ознайомлення з задачами, які вирішує проект, створити додаткові форми. Виведення цих форму організувати для відповідних пунктів

ВСТУП

Метою виконання цієї курсової роботи є формування знань та навиків розробки алгоритмів і програм алгоритмічною мовою високого рівня C++ в об’єктно-орієнтованому середовищі програмування C++ Builder.

Середовище професійної розробки C++ Builder є доволі простою в освоєнні системою і дозволяє створювати доволі якісні за обсягом та продуктивністю програмні продукти. Це середовище поєднує в собі потужні засоби об'єктно-орієнтовного програмування (ООП) мови С++, інтегроване середовище програмування (IDE – Integrated Development Environment) та розвинуті візуальні засоби RAD (від англ. Rapid Application Development – швидка розробка додатків) для швидкої розробки графічного інтерфейсу програмних проектів. Все це у комплексі дозволить забезпечити простий, зрозумілий і зручний інтерфейс створюваних програмних продуктів.

Засвоєння методології програмування з розміщенням на спеціальних формах об'єктів з настроюванням їх властивостей та поведінки їхнього застосування є невід’ємною складовою успішності розробки сучасного програмного забезпечення. При цьому розробник повинен:

• вільно володіти візуальним середовищем сучасної системи програмування з використанням бібліотеки візуальних компонент (VCL);

• вміти визначити архітектуру програми, тобто розбивати складну задачу на елементарні складові і задавати варіанти їх комбінування;

• вміти бачити задачу одночасно на різних рівнях деталізації, тобто розробник програмного забезпечення повинен вільно переходити від опису задачі у загальних поняттях до суті нижчого рівня, що стоїть за цими поняттями;

• вміти уявляти собі процес, який проектується, у динаміці, оскільки, дані, що оброблюються, у деякий момент часу можуть мати одні значення і взаємозв’язки, а у наступний момент деякі з них можуть змінитися;

• вміти бачити далі за одну програму, що розробляється в даний момент, тобто вміти враховувати широке оточення даної частини задачі і можливість її включення до деякої загальної системи;

• вміти узагальнювати типові ситуації, тобто необхідно уміти знаходити в програмі ідейно однорідні ділянки;

• вміти застосовувати і комбінувати добре відомі прийоми програмування і типові алгоритми, тобто більшість нових ідей повинна знаходитися в тісній взаємодії з вже відомими ідеями і методами;

• вміти модифікувати програму, оскільки постановка задачі в процесі розв’язування уточнюється і розроблена програма, яка вже написана, може не розв’язувати правильно поставлену задачу;

• налагоджувати програми, тобто знаходити помилки в програмі. Така робота містить елементи розв’язування головоломок;

• вміти модифікувати програми: модифікація програм є досить поширеною задачею програмування. Успішність у вирішенні задачі модифікації можна вважати одним з критеріїв розуміння програм.

Використання ООП дозволяє забезпечувати високу ступінь модульності програм. Способи модульної організації програм і взаємодії її складових у значній мірі спрощують написання і розуміння програмних проектів. 

Робота складається з чотирьох розділів.

Перший розділ присвячено аналізу….(наприклад, засобів С++ роботи з файлами або створення бібліотек користувача, або створення проектів з декількома формами, або використання компонентів MainMenu, RichEdit та ін.) Наведено огляд …...

В другому розділі наведено програмний код обох складових створюваної бібліотеки користувача: заголовного файлу та файлу реалізації. Кожна з чотирьох занесених у бібліотеку функцій містить детальні коментарі.

В третій розділ внесено опис програмного коду для елементів керування головної форми та її вигляд (скріншоти).

В четвертому розділі розглянуто етапи створення та доручення до проекту додаткових форм. Наведено скріншоти цих форм та програмні коди для ініціалізації форм та для елементів керування, розміщених ницих формах.

Створений програмний багатоформовий проект для організації бібліотек функцій опрацювання даних у файлах засобами С++ було створено, протестовано та перевірено в комп’ютерному класі 243 на кафедрі інформаційних технологій академії.