“Затверджую” Завідувач кафедри інформатики та тзн

доктор технічних наук, професор

Р.Т. Волколупова

“_____” __________2012р.

План-конспект

лекції № 3 з навчальної дисципліни

“ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ”

Виробничий травматизм та захворюваність

Навчальний потік
Час
Місце

Навчальна та виховна мета: знати причини, методи профілактики, порядок розслідування та мета аналізу травматизму.

	Назва розділу або теми	Час
І	Вступ. Перевірка наявності особового складу. Доведення теми, мети, навчальних питань заняття .	5	хви
ІІ	Основна частина.	70	хвил
1	Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання.	10	хвил.
2	Причини виникнення виробничого травматизму та професійних захворювань	10	хвил.
3	Наслідки виробничого травматизму та професійних захворювань	10	хвил.
4	Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань	10	хвил.
5	Шляхи попередження виробничого травматизму та професійних захворювань	10	хвил.
6	Таксономія виробничого травматизму та професійних захворювань	5	хвил.
7	Розслідування та облік нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом.	5	хвил.
8	Пільги і компенсації за втрату здоров'я	5	хвил.
9	Загальнообов'язкове соціальне страхування	5
ІІІ.	Заключна частина. Контроль засвоєння навчального матеріалу. Постановка завдання на самопідготовку. Підведення підсумку заняття.	5	хвил

Навчально-методичне забезпечення:

Лектор-2000

Слайди № __________

Навчальна література

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Л.: Афіша, 2005.

2. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004.

3. Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред. проф. В.В. Березуцького.- Х .: Факт, 2005. – 480с

4. Про охорону праці. Закон України; Затв. Верховною Радою України 21.11.2002 р. №229-IV

// Безпека праці.-Рівне.-2003.-№1,-С.2-11.

Завдання на самопідготовку:

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного страхування громадян від нещасного випадку та професійного захворювання. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001р. № 1094.

РОЗРОБИВ: доцент кафедри інформатики та ТЗН

кандидат технічних наук , старший науковий співробітник М.Г. Русанов

ВСТУП

Право на здорові та безпечні умови праці — невід'ємне право кожної людини на будь-якому підприємстві, в організації, установі.

Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), смертність від нещасних випадків займає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Щороку у світі трапляється близько 250 млн. випадків виробничого травматизму (685 тис. виробничих травм на день) і 160 млн. випадків профзахворювань. Пов'язані з цим витрати еквівалентні 4 % світового валового внутрішнього продукту (ВВП).

У зв'язку з виробничою діяльністю помирає близько 1,1 млн. людей, із них 25% - від впливу шкідливих і небезпечних речовин. Ця цифра перевищує кількість жертв дорожньо-транспортних пригод (999 тис), воєн (502 тис), насильства (563 тис.) і ВІЛ/СНІД (312 тис.).*

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці існувала й існує в Україні. На сьогодні проблема виробничого травматизму є дуже гострою

В Україні щодня на виробництві травмується в середньому понад 120 і гине 3-4 особи.

Щороку в Україні на виробництві травмується близько 30 тис. чоловік, з них до 1300 - гинуть, понад 6 тис. набувають професійних захворювань, 10 тис. стають інвалідами.

Поза виробництвом гине щороку близько 80 тис чоловік, тобто у 40 разів більше, ніж на виробництві (у Німеччині приблизно 30 тис чоловік).

Ризик стати жертвою нещасного випадку на виробництві або постраждати від профзахворювання в Україні у 5-8 разів вищий, аніж у розвинутих країнах.

Унаслідок цього втрати виробничого потенціалу щороку становлять 100— 120 тис, чоловік, з них 70-80% - у віці 30-35 років.

За станом охорони праці Україна посідає 90-те - 92-ге місце в світі.

1. ПОНЯТТЯ ПРО ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Класифікація виробничого травматизму. ДСТМУ 2293 – 00.ССБП дає чітке визначення поняття « виробничий травматизм « і пов'язаних із ним термінів і понять.

Травма - (trauma - пошкодження, поранення) - порушення анатомічної цілісності організму або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Травматизм – слово грецького походження пошкодження, поранення внаслідок непередбаченої дії робітника небезпечного виробничого фактора при виконанні службових обов’язків

Виробнича травма - це раптове механічне (забої, переломи, рани тощо), фізичне (рухомі вузли машин, механізмів, інструмент, оброблюваний матеріал, ненормальні метеорологічні умови, недостатня освітленість робочої зони, шум та вібрація тощо), хімічне (хімічні опіки, загальнотоксичні гострі отруєння тощо), біологічне (мікроорганізми, бактерії, віруси, рослинні та тваринні макроорганізми), психофізіологічне (фізичне та нервове перевантаження організму людини), комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах.

За ступенем важкості наслідків нещасні випадки поділяють на :

- легкі (втрата працездатності на 1 день),

- важкі (втрата працездатності більше як на 1 день) і

- смертельні.

Висновок про важкість травм дають лікарі медичних установ згідно з відповідними нормативними документами.

Залежно від кількості потерпілих, нещасні випадки поділяються на поодинокі і групові. До останніх відносяться нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше потерпілими. Незалежно від важкості отриманих травм, такі нещасні випадки кваліфікують як важкі.

Механічні та фізичні фактори переважно викликають травми.

Теплові, хімічні, біологічні та психофізіологічні у більшості випадків зумовлюють захворювання. Одначе, різкої межі за характером дії на організм людини між згаданими факторами немає.

Нещасний випадок – випадок внаслідок непередбачуваного збігу обставин та умов, за яких завдається шкода здоров’ю або настає смерть потерпілого.

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм.

Виробнича травма – травма, отримана працівником на виробництві й викликана недотриманням вимог безпеки праці.

До травматизму на виробництві належать:

• нещасні випадки;

• професійні захворювання;

• професійні отруєння.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежений у часі або раптовий вплив на працівника небезпечного фактора виробничого середовища чи середовища помешкання, який відбувся в процесі виконання ним трудових обов’язків чи завдання керівника робіт і внаслідок якого заподіяна шкода йог здоров’ю або настала смерть.

Усі нещасні випадки відносяться до таких, що пов'язані з роботою, і до побутових. Віднесення травми до тієї чи іншої категорії являє собою юридичний акт і здійснюється на основі спеціальних правових норм і правил. Нещасний випадок на виробництві можна кваліфікувати як раптове пошкодження здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків або при обставинах, спеціально зумовлених законом. При цьому не має значення, чи працює робітник на підприємстві постійно, тимчасово або сезонно, є штатним чи позаштатним, працює на основній роботі чи за сумісництвом, оскільки у перерахованих випадках він вступив у трудові відносини з підприємством.

Визначення причин нещасних випадків на виробництві є складним і відповідальним моментом. Дуже часто в цій справі допускають грубі помилки, що невірно відображає фактичний бік справи і веде до неправильних висновків, спрямовує зусилля у боротьбі з виробничим травматизмом у хибному напрямку.

Статистика нещасних випадків свідчить про те, що, незважаючи на різноманітність засобів безпеки праці під час роботи на машинах (особливо універсальних), виробничий травматизм поки що має місце. Одна з причин цього - мала ефективність цих засобів. У зв'язку з викладеним існує гіпотеза про хвилеподібність уваги працюючих до небезпеки, коли формується деякий середній рівень уваги до небезпеки. Після того, як стався нещасний випадок, рівень уваги до безпеки праці на підприємстві різко зростає, а з часом поступово спадає.

Професійне захворювання - патологічний стан, зумовлений тривалою роботою за шкідливих умов праці і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією виробничих факторів.

Професійні захворювання і отруєння (надалі - профзахворювання) - це захворювання, котрі викликані впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, щодо яких встановлено причинний зв'язок з впливом певного виробничого фактора чи процесу та непрофесійні фактори, що викликають аналогічні зміни в організмі (бронхіт, алергійні захворювання, катаракта, втрата зору і слуху, силікоз та інші). Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ.

Крім професійних, на виробництві виділяють групу, яку називають умовно виробничими захворюваннями. До них відносять хвороби, які не відрізняються від звичайних хвороб. Наприклад, у працівників, котрі виконують фізичну роботу в незадовільних умовах, часто виникають захворювання, такі як радикуліт, варикозне розширення судин, виразка шлунку та інші. Якщо праця вимагає великого нервово-психічного напруження, то частіше виникають різні неврози і хвороби серцево-судинної системи.

2. ПРИЧИНИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЗАХВОРЮВАНОСТІ

Звернемо увагу на Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничого травматизму та професійним захворюванням» від 13 липня 2001 року №515, де сказана, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видив діяльності, запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням є одним із важливих напрямків реалізації соціальної політики держави

Для обґрунтованої розробки заходів щодо профілактики виробничого травматизму важливим є своєчасне і правильне виявлення його причин. Порядок розслідування й оформлення виробничого травматизму залежить від його класифікації. У кожному випадку діє офіційно затверджене положення

Технічні причини котрі можна охарактеризувати як причини, що залежать від рівня організації праці на виробництві, а саме:

■ недосконалість технологічних процесів;

■ несправність виробничого устаткування, механізмів, обладнання, інструментів та пристосувань;

■ конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність охоронних захисних пристроїв (неполадки електричних, механічних, транспортних систем);

■ зношеність устаткування (у деяких галузях досягла 80 %);

■ недосконале огородження, відсутність спеціальних захисних засобів, засобів сигналізації та блокувань;

■ недосконалість або відсутність засобів безпеки (блокування загорож, запобіжних простоїв, сигналізації).

Кожний шостий нещасний випадок зі смертельними наслідками трапляється з технічних причин.

Організаційні причини, що повністю залежать від рівня організації праці на виробництві. До них можна віднести::

■ порушення вимог, інструкцій, норм, правил, стандартів;

■ незадовільний стан території, проїздів, проходів;

■ відсутність або неналежне проведення навчань з питань охорони праці;

■ брак належного контролю та нагляду;

■ порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту;

■ незадовільні організація та утримання робочого місця;

■ невиконання заходів щодо охорони праці (застосування невідповідного устаткування; );

■ порушення виробничої дисципліни.

■ неузгодженість у діях працівників;

■ відсутність або незадовільне огородження робочої зони;

■ відсутність або незадовільний стан індивідуальних засобів захисту.

За статистичними даними, рівень смертельного травматизму на приватних підприємствах у 2,5 раза вищий, аніж у державних.

Санітарно-гігієнічні причини, до котрих можна віднести::

■ невідповідні мете реологічні умови;

■ нераціональна освітленість робочих місць;

■ забруднення повітря (запиленість, загазованість);

■ високий рівень шуму та вібрацій;

■ наявність шкідливого електромагнітного і радіоактивного випромінювання;

■ порушення правил особистої гігієни і антисанітарний стан виробничих та побутових приміщень.

Психофізіологічні причини, до котрих відносяться фізичні, нервово-психічні перевантаження працюючих, пов'язані з такими чинниками:

Психофізіологічні причини - грубі помилки в діях, пов'язані з фізіологічним (втомленість), психічним (підвищена дратливість) або хворобливим станом працівників. Найбільш частими конкретними причинами виробничого травматизму на виробничих підприємствах є:

■ відсутність інструкцій з охорони праці;

■ робота на несправному обладнанні або на обладнанні без засобів захисту;

Людина може припускатися помилок у своїх діях внаслідок :

- фізичного, статичного або динамічного перевантаження;

- розумового перенапруження, перенапруження аналізаторів (зорового, слухового, тактильного);

- помилкові дії внаслідок утоми працівника через надмірну тяжкість і напруженість роботи;

- монотонності праці;

- стресових ситуацій;

- хворобливого стану працівника.

- незадовільність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей організму людини залежно від характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах управління, в конструкціях машин, приладів і систем управління ще недостатньо враховуються фізіологічні і антропологічні особливості і можливості людини.

Інтегральна характеристика людини утворюється як сплав рис темпераменту і характеру, фізіологічною основою якої є тип нервової діяльності. Дослідження свідчать, що психофізіологічні причини становлять приблизно 10-12 % від усіх причин нещасних випадків.

Характер — сукупність найбільш стійких психічних рис особливості людини, які виявляються в її вчинках і діях. Риси характеру дають змогу деякою мірою передбачити поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.

Постійний і різнобічний аналіз травматизму і профзахворювань розглядається як одна з головних функцій керування безпекою праці та прийняття основних заходів щодо усунення причин травматизму та захворювань.

Загальноприйнята класифікація причин виробничого травматизму виглядає наступним чином.

Незадовільна організація праці зумовлює надмірні фізичні і нервові перевантаження, що прискорює стомлюваність робітників. У такому стані знижується чутливість до різних подразників виробничого середовища, притуплюється увага, пильність. Це призводить до того, що ближче до кінця робочої зміни різко підвищується кількість нещасних випадків, причинами яких є помилкові дії потерпілих.

Важливе значення серед факторів, які зумовлюють виробничий травматизм, мають попередні нещасні випадки, психофізіологічний стан потерпілих. При цьому несприятливий психофізіологічний стан може бути пов'язаний як з об'єктивними причинами (погана організація праці), так і суб'єктивними, залежними від особливостей особистого стану потерпівших (необережність, поспіх, втома, роздратування, ризик тощо).

Особисті якості працівників (швидкість реакції, активність, відповідальність, дисциплінованість і т. ін.) також впливають на їх схильність до нещасних випадків. Це вказує, що особисті якості потерпілих значно впливають на той факт, що в схожих екстремальних ситуаціях одні стають жертвами нещасних випадків, а другі - ні.