Ботанічна характеристика
Користуючись посібником, натуральними зразками насіння, рослин, а також набутими знаннями з попередніх тем, зробити опис ботанічної характеристики суданської трави.
Рис. Суданська трава |
Суданську траву вирощують у посушливих степових і лісостепових районах на сіно, зелений корм, випас, для виготовлення сінажу, силосу. Зелену масу і сіно суданки добре поїдають велика рогата худоба, вівці і коні. Кормова цінність суданської трави висока: сіно містить 8-10% білка, 1 кг зеленої маси – 70-80 мг каротину. 100 кг зеленої маси суданки містять 1,2 кг перетравного протеїну і відповідають 17 кормовим одиницям, а 100 кг сіна – відповідно 4,4 кг і 52 кормовим одиницям. Суданка походить з Судану, де й тепер трапляються дикі види її. З однорічних злакових трав вона найбільш врожайна і посухостійка, тому дуже швидко поширилась у степових посушливих районах України. У лісостепових районах збирають 2, а іноді і 3 укоси суданки за літо. Після скошування вона добре відростає. За сприятливих умов вирощування суданська трава дає високі врожаї зеленої маси і сіна. |
На сортодільницях врожайність зеленої маси становить у середньому 230-295, а сіна – 65-77 ц/га. У південних та південно-східних районах при зрошенні з 3-5 укосів мають 500-800 ц/га зеленої маси. Часто суданську траву вирощують у сумішках із зернобобовими –соєю, горохом, викою, чиною тощо. Найбільш поширені посіви суданської трави з соєю.
Районовані сорти і гібридИ
Додатки
ПОПЕРЕДНИКИ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗОНИ ЛІСОСТЕПУ, СТЕПУ, ПОЛІССЯ.
Озима пшениця. Чистий пар – який поділяється на два види (чорний і ранній). Чорний пар починають обробляти в літньо-осінній період після збирання основної культури і закінчують у наступному році перед сівбою пшениці.
Ранній пар – обробіток починають весною і закінчують восени (характерно для зони недостатнього зволоження: північний Лісостеп, Степ).
Зайнятий пар – на якому певну частину періоду вегетації вирощують сільськогосподарські культури, а решту часу поле обробляється, удобрюється і підтримується в чистому від бур'янів стані (вирощується культури які не дають повного біологічного урожаю, а саме: вико-вівсяні сумішки, кукурудза на зелений корм, озимі на зелений корм, багаторічні трави на 1 укіс, рання картопля) Різновидністю на Поліссі є сидеральний пар, у якому вирощують люпин, сераделу, гірчицю, озиме жито Їх заорюють в грунт на зелене добриво.
Багаторічні трави – на один укіс або їх сумішки із злаковими травами, для Полісся і західних районів Лісостепу; люцерна для східного Лісостепу, Північного Степу; на Поліссі – сумішка конюшини з тимофіївкою.
Зернобобові культури – горох, вика для всіх зон; в Степу – чина, нут; для Полісся – сочевиця, кормові боби (соя і люпин для оз. пшениці не рекомендується).
Кукурудза на силос і зелений корм – в молочно-восковій стиглості, зібрана до 20-25 серпня.
Просо, гречка – для Лісостепу і Полісся, а в Степу, лише просо.
Додатково – в Степу для озимої пшениці як попередники можна використовувати баштанні культури, рицину, кукурудзу на зерно з розширеними міжряддями, просо з розширеними міжряддями, озима пшениця, яка вирощувалася по чорному пару. Для східних районів Степу – кукурудза на зерно широкорядного способу сівби Для Полісся і передгірських районів Карпат – льон.
Озиме жито, озимий ячмінь. Крім названих вище для озимої пшениці можна висівати озиме жито по озимій пшениці, картоплі, люпину на зерно.
Ярі зернові колосові (Полісся і Лісостеп – ярий ячмінь та овес, в Степу – яра пшениця) – найкращі попередники – цукрові і кормові буряки, картопля, кукурудза на зерно та силос, зелений корм, просо, гречка – Лісостеп, в Степу можна ярі висівати по озимих, на Поліссі – після люпину на зерно.
Зернобобові культури – найкращі попередники – кукурудза на зерно, картопля, озимі культури. В районах недостатнього зволоження цукрові і кормові буряки (під цукрові буряки вносять азотні добрива, які не повністю використовуються урожаєм).
Круп'яні (просо, гречка) – найкращі попередники цукрові і кормові буряки, картопля, озимі культури, можна вирощувати і по кукурудзі при умові високоякісного обробітку ґрунту.
Кукурудза на зерно – найкращі попередники – озимі культури. Можна висівати по картоплі, кукурудзі. В умовах недостатнього зволоження можна вирощувати кукурудзу після цукрових буряків.
Цукрові і кормові буряки – озима пшениця, враховуючи передпопередник:
1. чистий пар – озима пшениця – цукрові буряки;
2. зайнятий пар – озима пшениця – цукрові буряки;
3. багаторічні трави – озима пшениця – цукрові буряки;
4. зернобобові – озима пшениця – цукрові буряки.
Картопля – озима пшениця в усіх ланках, цукрові та кормові буряки.
Льон (Полісся, Передгірські райони Карпат) – найкращі попередники: багаторічні трави, озима пшениця, яка йшла по багаторічних травах, угноєна картопля:
1. багаторічні трави – льон,
2. багаторічні трави – озима пшениця – льон;
3. багаторічні трави – озима пшениця – угноєна картопля – льон.
Люпин на зерно – на Поліссі вирощують після картоплі, кормових і цукрових буряків, озимих культур; можна сіяти люпин після ярих.
Соняшник – в Степу соняшник є основною технічною культурою. Його вирощують після озимих культур, просапних (цукрові, кормові буряки, картопля) можна після кукурудзи на зерно. Слід враховувати, що культура сильно засмічує ґрунт падалицею, пересушує його, тому після соняшника обов'язково розміщують чисті чи зайняті пари, або силосні культури.
У Лісостепу високі врожаї отримують не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю.
Баштанні культури – кращі попередники озимі культури, просапні (цукрові, кормові буряки, картопля, можна вирощувати і по кукурудзі).
Рицина (в Степу) – озимі культури і просапні, крім соняшнику.
Суданська трава, сорго (в Степу) – найкращі попередники озимі, просапні, в тому числі кукурудза. Оскільки суданка і сорго сильно засмічують грунт падалицею, після них розміщують чистий, зайнятий пар або силосні культури.
Яра пшениця – вибаглива до умов вирощування, в Степу і Лісостепу висівають по зайнятих парах, після парової озимої пшениці, коренеплодів, зернових бобових культур, кукурудзи, цукрових буряків, багаторічних трав, а на Поліссі – після люпину, льону, картоплі, коренеплодів.
Багаторічні трави в сівозмінах не висівають, а підсівають. Основними покривними культурами є ячмінь, овес, можна також підсівати під озимі культури і просо, а в кормових сівозмінах – під однорічні трави, кукурудзу на зелений корм.
Конюшину і еспарцет використовують один рік, люцерну і сумішки із тимофіївкою – два роки.
Тютюн – попередники ті ж, що і для цукрових, кормових буряків і картоплі.
Ріпак – озима пшениця, горох.
Способи сівби польових культур
Розрізняють звичайний рядковий спосіб сівби з міжряддям 15-18-20-22 см, вузькорядний з міжряддям 7,5-12 см, перехресний, діагонально-перехресний, широкорядний, гніздовий, квадратно-гніздовий, пунктирний (точний), безрядковий, розосереджений (сівба з надвузькими міжряддями, наприклад – 5 см), стрічковий, смуговий.
Звичайним рядковим способом висівають озимі і ярі зернові – пшеницю, жито, трітікале, ячмінь, овес, горох, чину, просо, гречку та ін.; широкорядним (30, 45, 70 см) – просапні – кукурудзу на зерно і силос, часто і на зелений корм, цукрові та кормові буряки, соняшник, гречку, сою, просо, сорго, насінники трав, баштанні культури та ін.
Гніздову сівбу нині застосовують мало. Раніше цим способом вирощували кукурудзу, соняшник, цукрові буряки. При гніздовій сівбі на певній відстані висівають по 3-4 насінини кукурудзи, соняшнику, гарбузів, кавунів. Гнізда можуть розміщуватись квадратами (30 х 30, 45 х 45, 70 х 70, 210 х 210) або прямокутно (30 х 45, 45 х 70, 70 х 140).
Просапні можна висівати діагонально-гніздовим способом. Площу при такому способі сівби обробляють по діагоналі. Цей спосіб використовується обмежено, як і взагалі гніздові посіви.
Безрядкову сівбу в також застосовують мало. У польових умовах для одержання дружних сходів важливо висіяти насіння в ущільнений ґрунт, щоб створити кращі умови вологозабезпечення для його проростання. При безрядковій сівбі цього важче досягти, тому цей спосіб сівби застосовують переважно в овочівництві
Точну пунктирну сівбу проводять сівалками точного висівання. Такий спосіб сівби дає змогу економити насіння і дещо підвищити врожайність. Він має переваги порівняно із звичайним нерівномірним при густоті до 1-1,5 млн. шт. насіння на 1 га і мінімальній ширині міжрядь. При загущенні посіву або при розширенні міжрядь підвищується і коефіцієнт варіації відстаней між рослинами. Тому стосовно зернових (пшениці, ячменю, жита) він не має переваг перед звичайним рядковим.
Точне висівання насіння коренеплодів з розрахунку на кінцеву густоту вимагає необхідної кількості пестицидів для боротьби з шкідниками, хворобами і бур’янами. Це стосується і кукурудзи, соняшнику, сої та інших культур.
Розосереджена сівба може бути суцільнобезрядкова, надвузькорядна, рядкова або широкорядна, насіння в рядку розосереджено у вигляді смуги шириною 5-10 см. Цим способом можна висівати зернові і зернобобові, гречку, льон, кормові трави, змішані посіви та інші культури. Розосереджена сівба дає змогу оптимізувати площу живлення у співвідношенні 1:3, 1:2 і 1:1. Застосовуючи його, можна підвищити врожайність пшениці на 6-8 ц/га.
Стрічковий спосіб сівби. При широкорядній сівбі (з міжряддям 45, 60, 90, 110 см та ін.) іноді замість одного рядка насіння висівають стрічками по 2-3 рядки з відстанню між рядками в стрічці 7,5; 15; 20 см. Застосовують його переважно при вирощуванні проса, гречки, сої, в сумісних посівах на корм, наприклад, суміші кукурудзи із суданською травою, соєю, потрійних сумішей.
Смуговий спосіб сівби при вирощуванні польових культур застосовують рідко. Він поширений в овочівництві при вирощуванні моркви, цибулі та інших культур. У смузі 5-7 до 20 см завширшки безрядковим способом вирощують овочеві культури. У виробництві є приклади застосування його і при вирощуванні польових культур – гречки, сумішей кукурудзи з соєю. Для цього використовують переобладнану овочеву сівалку, сошники якої дають змогу висівати гречку, просо, суміші кукурудзи із соєю на силос і зелений корм смугами шириною 5-6 см. Такий смугово-розосереджений спосіб сівби забезпечує добре загортання насіння, краще розміщення рослин порівняно із звичайним широкорядним способом.
Розрахунок норм висіву зернових культур
Зернові культури в польових умовах висівають такими основними способами: звичайним або суцільним рядковим (пшениця, жито, трітікале, овес, ячмінь, просо, рис, гречка) і широкорядним (просо, гречка, кукурудза, сорго). Залежно від способу сівби змінюється і розрахунок норми висіву. Для різних ґрунтово-кліматичних районів дослідними установами, державними сортодільницями і передовою практикою рекомендовані оптимальні норми висіву, які встановлюються в одиницях маси або в кількості насінин, що необхідно висіяти на 1 гектар. Звичайно в рекомендаціях норми висіву визначають з розрахунку на стопроцентну посівну придатність. При визначенні конкретної норми висіву насіння треба робити поправку на його посівну придатність. Так, якщо рекомендована норма становить 160 кг/га, а посівна придатність насіння – 94%, то норма висіву для цього насіння буде
Якщо норму висіву зазначено у кількості схожих зернин на гектар, то при розрахунку конкретної масової норми висіву треба врахувати посівну придатність і масу 1000 зернин. Розрахункова масова норма визначається за такою формулою:
,
де Нв – норма висіву, кг/га;
Нк – кількість зернин на гектар, млн. шт.;
А – маса 1000 зернин, г;
ПП – посівна придатність насіння, %.
Посівна придатність вираховується за формулою:
,
де С – лабораторна схожість, %;
Ч – чистота, %.
Припустимо, що рекомендована норма висіву становить 4 млн. зернин на гектар, посівна придатнісіь – 94%, а маса 1000 зернин – 40 г. Розрахункова масова норма при цьому становитиме:
Розраховуючи норми висіву для гніздових посівів, крім посівної придатності насіння та маси 1000 зернин, треба враховувати кіль кість гнізд на гектарі. Якщо, наприклад, відстань між гніздами кукурудзи 70 см, то площа живлення рослин у кожному гнізді ста ловитиме 70 х 70 = 4900 см², або 0,49 м²; на гектарі розміститься 10000 : 0,49 = 20400 гнізд. При висіванні в гніздо трьох зернин на гектар потрібно 20400 • 3 = 61200 зернин. Якщо посівна придатність дорівнює 90% і маса 1000 зернин 250 г, масова норма становитиме:
Розрахунок норм садіння картоплі
Щоб визначити нор му садіння картоплі, спочатку визначають кількісну норму, потім перераховують її в одиницю маси. Для визначення кількісної норми спочатку визначають площу живлення однієї рослини, а потім площу 1 га ділять на площу живлення однієї рослини. Наприклад, при площі живленні} однієї рослини 70Х35 см = 2450 см2 на 1 га розміститься 40800 кущів. При садінні по одній бульбі масою 60 г потрібно бульб 2488 кг.