МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра

Реферат з державного права зарубіжних країн

на тему «Психологія злочину натовпу»

Виконав:

курсант 2-032 навч.взвода Автухов М.Ю.

Перевірив:

_______________________

Зміст

Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3 1. Сутність натовпу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 4 2. Загальна класифікація і типи натовпу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5 3. Основні характеристики натовпу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 8 4. Зовнішні (структурні) особливості натовпу ... ... ... ... ... ... ... 12 5. Фактори, що впливають на натовп ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .13 6. Вірування натовпу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15 7. Лідери натовпу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 17 Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20 Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....................... 21

Вступ

В повсякденному житті кожної людини час від часу виникають надзвичайні події, що загрожують її особистій безпеці. Вони досить різноманітні, тісно переплітаються з соціальними небезпеками міст, населених пунктів і інколи можуть мати трагічні наслідки. Особливо актуальною сьогодні являється проблема безпечного поводження людини в громадських місцях.

Психологи вважають, що натовп - особливий біологічний організм. Він діє за своїми законами і не завжди враховує інтереси окремих осіб, а часто навіть необхідність збереження їх життя.

Досвід підтверджує, що досить часто натовп стає більш небезпечним ніж стихійне лихо або аварії, які його можуть створити. Почуття страху, що охоплює групу людей миттєво передається іншим і переростає в некерований процес - паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої поступки.

Людина не може розумно оцінити свою поведінку і обстановку, що склалася. В такій атмосфері досить тільки одному виявити, показати бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати його дії.

Тому люди частіше всього гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі. Про це треба знати, завжди пам’ятати і передбачати можливу небезпеку.

1. Сутність натовпу

Натовп - це універсальний засіб "усереднення людей" - вартовеликим (або не дуже) кількості людей зібратися в одному місці, як одразуж відбувається процес усереднення - люди з вищою психологічноїорганізацією опускаються до рівня людей з нижчої психологією. Формулюваннятерміна "натовп" за Лебон, не носить оціночних характеристик - це назвалюдського колективу, що має особливі риси, не зводяться досукупності рис складових його індивідів, соціальна система, якщовикористовувати сучасний термін.

У натовпі зникає особистість, почуття і думки індивідів натовпунівелюються, вона володіє як би єдиною душею (цей принцип виражається в "законі духовної єдності натовпу ").

Індивіди натовпу не обов'язково повинні бути присутніми в одному місці. Достатньо, щоб вони володіли однаковістю думок і почуттів. Наприклад,натовп може становити, цілий народ. Освіта натовпу не залежить відкількості складових елементів - натовп можуть скласти і кількачоловік, а з іншого боку, якщо немає необхідних умов, і сто людина неперетворюються на натовп. Життя натовпу також дуже різна потривалості. Колективна душа натовпу несвідома, це слово у Лебона досить невизначено (на відміну, скажімо, від Фрейда), однакясно, що в несвідомому головну роль відіграють расові спадковікомпоненти. Саме завдяки їм індивіди і можуть об'єднуватися в натовп, свідоме ж їх роз'єднує.

Оскільки в натовпі домінують несвідомі складові, натовппересічним, просто кажучи, дурна, хоча може складатися з розумних іосвічених людей. "У натовпі може відбуватися накопичення тільки дурості,а не розуму. "Весь світ", як це часто прийнято говорити, ніяк не може бутирозумніші Вольтера, а навпаки, - Вольтер розумніше, ніж "весь світ", якщо підцим словом треба розуміти натовп ". У натовпі індивід, з одного боку,внаслідок чисельності маси, набуває "свідомість непереборної сили", аз іншого - оскільки юрба анонімна - втрачає почуття відповідальності.

У натовпі індивіди "заражають" один одного своїми почуттями, думками ідіями, механізми цей в гіпноз і навіювання. Сприйнятливість до навіюванняв натовпі призводить до того, що у індивідів як би зникає, "засипає"свідома особистість і вони стають автоматами, готовими на будь-якідії, у тому числі на самопожертву. Індивіди в натовпі нагадують первісних людей - їм властиві буйство, лютість, ентузіазм, героїзм,хоча в ізольованому стані кожний індивід і може бути цілкомрозумним [1]. Наприклад, присяжні іноді виносять вироки, які суперечатьздоровому глузду, окремо ж кожен з них не прийняв би абсурдногорішення. Утім натовп здатна не тільки на злі вчинки, вона здатна іна героїзм - все залежить від того, яке навіювання її було зроблено.

Такі загальні характеристики натовпу. Лебон усвідомлює, що створена нимсхема натовпу - ідеальна, це абстракція, і в абсолютній повноті дані властивості не проявляються. Однак як абстрактного об'єкта дана схема цілком придатна.

2. Загальна класифікація і типи натовпу

Натовпи підрозділяються наступні різновиди: [2]

1. Різнорідна натовп.

1) Анонімна натовп (наприклад, вулична);

2) неанонімна (присяжні, парламентські зборів і т.п.).

2 . Однорідна натовп.

1) Секти (політичні, релігійні та ін.)

2) Касти (військові, духовенство, робітники і т.д.). 3) Класи (буржуазія, селянство і т.п.).

різнорідна натовп збирається з індивідів, що мають різні професії,освіту, інтелект та ін Оскільки головний чинник, що впливає нахарактеристики натовпу - раса, то істотно відрізняється різнорідна натовподнієї раси і натовп той же різновиди, але що складається з представниківрізних рас. Наприклад, стосовно політичних питань, латинська натовпвиявляє прагнення до централізації і "цезаризму", тоді як англійськаабо американська натовп віддає перевагу діяльності держави приватнуініціативу. Французи більше орієнтовані на цінності рівності, англійці - Свободи. Анонімна натовп відрізняється від не анонімної почуттямвідповідальності, абсолютно відсутній в першому випадку, і кількарозвиненому в другому (хоча ми пам'ятаємо, що відповідальне ставлення до справи длянатовпу, в цілому, не характерний).

Однорідна натовп за ступенем організації поділяється на секти і касти. Секта об'єднує індивідів різних професій, виховання,соціального стану на основі спільності вірувань. Наприклад, релігійних іполітичних вірувань. Каста - вищий ступінь організації, доступнанатовпі. До складу касти входять індивіди однієї професії, яка і визначаєхарактер виховання і суспільного становища. Що стосується класу, то вінвиникає в силу спільності соціального стану, способу життя, виховання іінтересів. До класу можуть належати люди різних професій і вірувань. Приклади класів: буржуазний, землеробський.

Типи натовпу. Згідно з цією класифікацією, оцінюючи характер поведінкилюдей, виділяється, перш за все, пасивні та активні.

Пасивна натовп - стихійне скупчення людей з відсутністю стимулів,до якогось невдоволення. Натовп пасивного характеру швидко збирається і також швидко розсіюється. Емоційний компонент в цьому натовпі майже невиражений і виявляється в свого роду лише "зараження" цікавістю.

Активна натовп - обов'язково має сильно виражений емоційнийзаряд, і на що він буде спрямований, залежить від обставин.

Варіанти активної натовпу. Одним з найбільш небезпечних варіантівє натовп агресивна. Цей вид юрби, яка намагається вирішити ті чи інші соціально назрілі проблеми насильницьким шляхом, при цьому втрачаєраціональну основу для своїх дій і зганяє, почуття гніву інезадоволеності на абсолютно випадкових об'єктах. [3]

рятуються натовп, який перетворюється в панічну, якщо доступлюдей до засобів і способів порятунку виявляється невизначеним абообмеженим.

Користолюбсько натовп, то є скупчення людей, рухомих прагненням дограбежу, розкрадання матеріальних цінностей, які стали несподіванодоступними в силу тих чи інших умов. Не слід в цих випадках звалювативсе тільки на "кримінальний елемент". [4] Аналіз поведінки при стихійнихлихах показує, що зазвичай і добропорядні люди за певнихобставин, коли їм здається, що не перед ким відповідати, включаються донатовп мародерів. Тенденція до "раціоналізації", тобто до виправдування передсамим собою своїх дій (все одно майно пропало б; його вкрав бихто-небудь інший; господарі майна, мабуть, загинули і т.п.), становитьтой психологічний механізм, який застосовує совість з почуттямвідповідальності за вчинений злочин. Це - теж феномен натовпу.

Умови виникнення натовпу. Одним з найбільш принциповихє питання про умови виникнення тих масових проявів, якіможна назвати феноменом натовпу. Дослідники справедливо виділяють два типитаких умов: довготривалого і ситуативного характеру. До перших відносяться будь-які економічні, соціальні, політичні та інші фактори,щодо тривалої дії, які створюють високий рівеньнапруженості в суспільстві, формують і нагнітають почуттянезадоволеності, безпорадності і відчаю. [5] Факторів соціальної напруженості в нашому суспільстві протягом всієї його історії було чимало. Період перебудови, а згодом і ринку з одного боку, відкривможливість для масових виступів, а з іншого - додав нові,підсилюють обстановку чинники у вигляді загострення національних протирічі пов'язаних з ними наслідків.

Таким чином, виникло те необхідне поєднання обставин, за яких соціальні вибухи стаються з будь-якого приводу. Ці приводи і складають ситуативні умови, як масових проявів взагалі, так і феномена агресивному натовпу.

Необхідно підкреслити, що роль завжди належить умовам довготривалого характеру, і ситуативні приводи набувають сенсу лише в контексті перше. Тому їх конкретний зміст не має самостійного значення і може висловитися в чому завгодно - від якогось політичної події до простого побутового епізоду або навіть слуху. До цього слід додати, що запізнілі або неадекватні дії влади нерідко є ситуативними умовами, загострюють події.