1. Форми спілкування:

- у 1,5 міс. - диференціація голосових реакцій на голод, біль, сон, сповивання);

- у 4 міс. - свірель, аль-ле-е, аги;

- у 5 міс. - співуче гуління; дитина бере брязкальця, які розташовані над нею;

- у 6 міс. - лепетання, бере брязкальця з різних позицій, відрізняє своїх від чужих;

2. Розвиток моторики:

- в 1 міс. дитина піднімає підборіддя;

- у 2 міс. - груди;

- у 3 міс. тягнеться за предметом, але, як правило, не дістає його;

- у 4 міс. перевертається із спини на бік;

- у 5 міс. - зі спини на живіт;

- у 6 міс. - з живота на спину і може стояти з допомогою дорослого на випрямлених ногах;

- із 7 міс. повзає;

- з 9-10 міс, як правило, починає ходити (з опорою) тощо;

3. Форми мовлення:

• у 8 міс. - «дай ручку»;

• у 9,5-10 міс. - слова «мама», «тато»;

• у 10 міс. - загравання з найближчим оточенням типу «дожену-дожену» тощо.

4. новоутворення-атавізми: прямоходіння, хапальний рефлекс.

Основна суперечність кризи «новонародженого» - між утробним середовищем (стерильним, комфортним) та біологічно-соціальним, яке містить передусім біологічну небезпеку.

Основні досягнення періоду «від дня народження до 1 року»:

1) закінчується передісторія розвитку; сенсорний розвиток веде за собою руховий (у тварин - навпаки);

2) діалогічне мовлення;

3) первинні форми розпізнавання інформації на основі оперативних одиниць сприймання і сенсорних еталонів (емоційно-моторні реакції: крик, плач, усмішка, махання руками тощо);

4. невпевнена хода;

5. пасивний словниковий запас;

6. наслідування дій дорослих;

7. розвивається довільна поведінка;

8) формується моральна сфера (дитина в 10 міс. спроможна реагувати на слово «молодець» і несхвалення).

Питання для самоперевірки

1. Чи впливає пренатальний період на подальший розвиток людини? Поясніть свою думку.

2. Чи можна говорити, що в день народження дитина переживає кризу? Чому?

3. Розкажіть про досягнення дитини у перший рік життя.

4. До якої категорії можна віднести поняття «Пра-ми» та в чому його особливості.

Тема 2: Психічний розвиток дитини від одного до трьох років.

Пропоновані питання для розгляду:

1. Криза 1 року, її симптомокомплекси, місце в системі вікової періодизації.

2. Розвиток психічних функцій, соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність дитини 1-3 років.

3. Основні досягнення періоду 1-3 років.

4. Криза 3 років, її симптомокомплекс, місце в системі вікової періодизації. Формування образу Я.

1. Складіть таблицю розвитку дитини 1-3 років

№	Назва вікового періоду (із зазначенням вікових меж)	Особливості анатомо-фізіологічного та фізичного розвитку	Новоутворення	Соціальна ситуація розвитку	Провідна діяльність	Криза

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ

1. Криза 1 року, її симптомокомплекси, місце в системі вікової періодизації.

Криза одного року характеризується освоєнням мовної дії. Раніше організм дитини регулювала біологічна система, пов'язана з біоритмами. Тепер же вона ввійшла в суперечність із вербальною ситуацією, заснованої на самонаказі або наказі з боку дорослих. Таким чином, дитина у віці біля року не має надійної системи, яка б дозволяла їй надійно орієнтуватися в навколишньому світі. Біологічні ритми вже сильно деформовані, а мовні не настільки сформовані, щоб дитина могла вільно управляти своїм поводженням.

Криза характеризується загальним регресом діяльності дитини, як би зворотним розвитком. Емоційно проявляється в афективності. Емоції примітивні. При цьому спостерігаються різні порушення:

• порушення всіх біоритмічних процесів (сон - пильнування);

• порушення задоволення всіх вітальних потреб (наприклад, почуття голоду);

• емоційні аномалії (похмурість, плаксивість, уразливість).

Кризу 1 року не відносять до числа гострих.

2. Розвиток психічних функцій у ранньому дитинстві. Анатомо-фізіологічні особливості та їх вплив на психічний розвиток.

Згідно Ж.Піаже, дитина до 1 року перебуває в одному періоді розумового розвитку -сенсомоторному. Діти в цей час ще не опанували мову й у них немає психічних образів для слів. Знання про людей і навколишні предмети складаються в них на основі інформації, отриманої від власних органів почуттів і випадкових рухів. Сенсомоторний період проходить через 6 стадій, з яких 4 припадають на вік до 1 року.

1 стадія: Вдосконалення рефлексів через вправи. Діти удосконалюють всі навички, який володіють у даний період розвитку. Це безумовні рефлекси: ссання, хапання, плач. Крім цього немовлята ще вміють дивитися й слухати.

2 стадія: Первинні кругові реакції (1-4 місяць життя). Дитина починає пристосовуватися до свого оточення, використовуючи акомодацію (пристосування старих схем до нової інформації).

3 стадія: Вторинні кругові реакції (4-8 місяців). Діти довільно повторюють ті форми поводження, які їм приємні; у них розвивається здатність сприйняття постійних характеристик об'єкту. Із цією якістю пов'язана поява в 7-8 місяців перших страхів (страх "чужого"), а також сприйняття постійності об'єктів становить основу прихильності до значущих дорослих для дитини.

4 стадія: Координація вторинних схем (8 - 12 місяців). Відбувається подальший розвиток всіх згаданих здатностей дитини. Малята проявляють перші ознаки вміння передбачити події (наприклад, плачуть побачивши йоду).

Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність у період 1-3 років. Розвиток активності дитини, ускладнення її діяльності і стосунків з оточуючими людьми. Провідна діяльність і ступені оволодіння предметною дією.

Соціальна ситуація розвитку в період 1-5 років:

1) «дитина - дорослий», де дорослий є прикладом дій з предметами (дитина відкриває світ предметів);

2) «дитина - ровесник», де набувається досвід спілкування та співжиття. Провідна діяльність:

1. задоволення органічних потреб;

2. предметно-маніпулятивна діяльність як передумова розвитку сюжетно-рольової гри. Напрямки розвитку предметних дій:

1) динаміка зміни функції дорослого:

а) формування спільних із дорослим дій;

б) часткова допомога дорослого як пропозиція дитині в розподілі функцій;

в) формування самостійної функції;

2) динаміка формування дії:

а) кожна дія пов'язана з певним предметом;

б) узагальнення дій;

3) становлення віддалених дій, коли виокремлюються дві їх частини - виконавча та орієнтовна.

Як висновок, у процесі предметної діяльності акт реагування перетворюється в акт орієнтування в речах, тобто виокремлюються функції впізнавання та знання загальних властивостей предметів. Водночас розвиваються маніпуляції та інші дії, зокрема кидання, трясіння, стукання, хапання; їх об'єднує спрямованість на розвиток передусім сенсорної сфери, унаслідок чого накопичується чуттєвий досвід:

1) кидання - орієнтація в просторі, унаслідок чого розвивається усвідомлене сприймання навколишньої дійсності, локалізуються потенційні випадки дитячого травматизму;

2) трясіння - розвиток слухового аналізатору, дрібних м'язів рук, координації рухів, довільної уваги;

3) хапання - розвиток довільної уваги, її концентрації, великих і дрібних м'язів рук;

4) стукання - розвиток образних відчуттів і сприймань, довільної уваги, великих і дрібних м'язів рук.

У цілому фізичний розвиток відзначається витривалістю, активним способом життя.

3. Основні досягнення періоду 1-3 років (прямоходіння, предметна діяльність, мовлення):

1. Прямоходіння як умова пізнання навколишньої дійсності започатковує період «чомучок», унаслідок чого перед дитиною відкривається безмежний і дивовижний світ. Водночас містить небезпеку для життя, оскільки призначення навколишніх речей дитині, як правило, невідоме.

2. Предметна діяльність, в основі якої знаходиться гра, стимулює становлення пізнавальних процесів (особливо відчуттів і сприймань):

1. сенсорний розвиток: диференціація окремих властивостей предметів;

2. розвиток перцептивних дій (наприклад, проектування моторики);

3. розвиток наочно-дієвого мислення, домінування конкретно-образного мислення;

4. розвиток образної пам'яті; ^

5) формування здатності до символічних дій (створення нових відношень між предметом та його використанням);

6) розвиток наслідування тих людей, присутність яких створює емоційний комфорт. Отже, у період 1-3 років пізнавальні процеси та мовлення є передумовою наступного

успішного психічного розвитку.

3. Мовлення є основою активної взаємодії з навколишньою дійсністю, умовою формування мисленнєвої діяльності, критерієм умовного поділу раннього дитинства на два етапи:

1. пасивна фаза: ситуативне мовлення, накопичення словникового запасу (1-1,5 р.);

2. активна фаза: поява двослівних речень та їх ускладнення (1,5-3 р.).

4. Криза 3 років, її симптомокомплекс, місце в системі вікової періодизації. Формування образу Я.

1. Позитивний симптомокомплекс: почуття гордості за власні досягнення як основа розвитку домагань дитини, системи цілепокладання; усвідомлення власного Я як основа розвитку самосвідомості; розвиток уяви як основа розвитку пам'яті і мислення, особистісного становлення («очищення»), що особливо підкреслює чистоту дитячих взаємин, чутливе сприймання дитиною негативних проявів соціальної дійсності, передусім у сім'ї.

Феномен «Я сам» означає виокремлення себе з навколишнього світу: тоді світ дитячого життя з обмеженого предметами перетворюється на світ дорослих людей, унаслідок чого виникає криза соціальних стосунків (Д.Б. Ельконін).

Системний аналіз позитивних новоутворень був уперше здійснений Т.В. Гуськовою (1988).

2. Негативний симптомокомплекс (семизір'я): негативізм (заперечна реакція на особу, яка висловлює заборону); упертість (заперечна реакція на заборону); свавілля; протест-бунт; деспотизм; знецінення вимог дорослих; гонористість.

Названі симптоми вперше описані Е. Келер, а згодом інтерпретовані Л.С.Виготським у статті «Криза 3 років».

Питання для самоперевірки

1. Назвіть особливості фізичного розвитку дитини 1-3 років.

2. В чому різниця між кризами 1 року та 3 років.

3. Охарактеризуйте соціальну ситуацію розвитку дитини 1-3 років.

4. Назвіть провідну діяльність дитини 1-3 років.

5. В чому полягають основні досягнення дитини 1-3 років.