2. Криза «дня народження». Анатомо-фізіологічні особливості та функціонування мозку дитини в період новонародженості та психологічні особливості періоду.

Ознака кризи новонародженості є втрата у вазі в перші дні після народження.

Соціальна ситуація немовляти специфічна й неповторна й визначається двома моментами. З одного боку, це повна біологічна безпорадність дитини, він не в змозі задовольнити ні однієї життєвої потреби без дорослого. Таким чином, дитина – максимально соціальна істота.

З іншого боку, при максимальній залежності від дорослих дитина позбавлена ще основних засобів спілкування у вигляді людської мови.

У протиріччі між максимальною соціальністю й мінімальними засобами спілкування

закладена основа всього розвитку дитини в дитячому віці та криза цього віку.

Центральне новоутворення віку – виникнення індивідуального психічного життя дитини. Нове в цьому періоді те, що, по-перше, життя стає індивідуальним існуванням, окремим від материнського організму. Другим моментом є те, що вона стає психічним життям, адже на думку Л. Виготського, тільки психічне життя може бути частиною соціального життя навколишньої дитини людей.

Новоутворення виявляється у формі комплексу пожвавлення, що містить у собі наступні реакції:

• загальне моторне порушення при наближенні дорослого;

• використання елементу плачу для залучення до себе, тобто виникнення ініціативи спілкування;

• рясні вокалізації під час спілкування з матір'ю;

• реакція посмішки.

Комплекс пожвавлення служить границею критичного періоду новонарожденності, а строки його появи – основним критерієм нормальності психічного розвитку дитини. Комплекс пожвавлення з'являється раніше в тих дітей, матері яких не тільки задовольняють вітальні потреби дитини (вчасно годують, міняють пелюшки й т.п.), але й спілкуються й грають із ним.

3. Період немовляти: соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність і новоутворення періоду немовляти.

Структура періоду немовляти:

1. фаза новонародженого: день народження -1 (3) міс;

2. фаза «власне немовляти» (умовна межа між ними — «комплекс пожвавлення»).

Анатомо-фізіологічні особливості немовляти. Маса тіла: 3-3,5 кг; ріст: 50-52 см; окружність голови: 32-34 см, грудей -30-32 см.

Кістково-м'язова тканина нерозвинена (переважають хрящі; неоформлена черепна коробка; серцево-судинна діяльність недостатньо регулюється нервовою системою). Функціональна недосконалість мозку: провідна роль належить нижчим відділам (підкіркові центри, які відповідають за основні життєві функції). Як наслідок, домінують безумовні рефлекси: захисні, орієнтувальні та пов'язані із задоволенням органічних потреб.

Соціальна ситуація розвитку новонародженого: ситуація «Ми» (Л.С. Виготський), яка позначає єдність дитини і матері.

Провідна діяльність: безпосереднє емоційне спілкування, витоки якого знаходяться в «комплексі пожвавлення», та задоволення органічних потреб.

Комплекс пожвавлення - це перша форма людської поведінки, яка є ознакою оптимального фізичного та психічного розвитку; свідчення формування сприятливої соціальної ситуації розвитку.

Фізіологічним критерієм завершення періоду новонародженого є поява зорового і слухового зосереджень, можливість формування умовних рефлексів на зорові і слухові подразники (М.В. Савчин).

Соціальна ситуація розвитку періоду немовляти (системи):

1. «дитина - дорослий»;

2. «дитина - предмет - дорослий».

Їх основні закономірності: єдність із дорослими (матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї), удосконалення ситуації Ми, прагнення комфорту, активне функціонування зорового та слухового аналізаторів як передумов ефективного пізнання навколишньої дійсності.

Особливості взаємодії немовлят з предметами та оточенням (Ж. Піаже):

1) операційна консолідація (1-4 міс): формування первинних намірів, зокрема прагнення вплинути на дорослого;

2. операційна координація (4-8 міс): поява навмисних дій, які є спрямованими на інших сигналами, стимулами до бажаної поведінки;

3. біфокальна (8-12 міс): довільне повторення одного руху з різними частинами об'єкту, унаслідок чого особливості взаємодії з неживими об'єктами координуються з особливостями взаємодії з людьми (одночасне зосередження уваги на людині та іграшці);

4. удосконалена координація (8-12 міс): імітація рухів і дій близького оточення; активний пошук цікавих об'єктів з метою демонстрування їх іншим людям.

Провідна діяльність: безпосереднє емоційне спілкування, яке базується на впізнаванні близьких, та задоволення органічних потреб.

Провідні новоутворення:

1. «орієнтовний рефлекс» (І.П. Павлов), на основі якого згодом розвивається ігрова діяльність;

2. феномен «співпереживання»;

3. «комплекс пожвавлення»;

4. готовність до гри;

5) реакції стурбованості, діловитості тощо. Часткові новоутворення (можливі часові варіації):