Польові інженерні споруди
ОКОП – польова фортифікаційна споруда відкритого типу для ведення вогню та захисту особового складу та техніки від засобів ураження противника.
Окопи бувають: стрілецькі, артилерійські, мінометні, для танків, БМП, БТР та інші. Стрілецькі окопи бувають одиночні та парні стрілецькі окопи з’єднуються траншеями. Окопи для техніки можуть бути прохідні, або тупикового типу.
ТРАНШЕЯ – відкрита фортифікаційна споруда (рів з одностороннім або двостороннім бруствером, стрілецькими, кулеметними та іншими чарунками (площадками)). Призначена для ведення вогню, спостереження та прихованого пересування та захисту особового складу та озброєння від засобів поразки.
ХІД СПОЛУЧЕННЯ – фортифікаційна споруда відкритого типу у вигляді вузького яру з бруствером призначений для прихованого пересування особового складу між траншеями, окремими спорудами на позиціях, пунктами управління, а також для сполучення з тилом.
ПОЗИЦІЯ – смуга (ділянка, район) місцевості, зайнята або призначена для зайняття військами для ведення бою. В сухопутних військах розрізняють позиції бойової охорони, очікування, запасні, оманні, оборонна, вогнева, відсічні, передові, проміжні.
УКРИТТЯ – інженерна споруда відкритого або закритого типу, яка обладнується на позиціях та в районах розташування військ з метою захисту живої сили та техніки від куль, осколків, засобів масового ураження та збереження їх боєздатності.
Е
СКАРП
– протитанкове земляне загородження
у вигляді високого зрізу висоти, або
берегу річки, зверненому в напрямку до
противника з крутизною 30-450. Своєю
стінкою ескарп перешкоджає руху танка,
який піднімається по схилу вгору. Ширина
ескарпу буває 4,5-5,5 м, висота стінки
2-3 м. Ескарпи обладнуються військами
в обороні.
К
ОНТРЕСКАРП
– протитанкове земляне загородження
у вигляді крутого зрізу місцевості
(висоти, береги річок), обернені в бік
обороняючихся. Контрескарп обладнується
в обороні на напрямку ймовірного руху
танків противника на спусках і розрахований
на перекидання танків при їх падінні
з обриву. Висота стінки досягає 3-4 м
і більше.
ЗАВАЛ - штучна перешкода та загородження або руїна, яка створюється з метою нанесення противнику утрат або заборонити пересування та маневр. Завали можуть бути у лісі, в горах або у місті. Завал у лісі створюється глибиною не менше 30 м на узліссі, галявині та шляхах із дерев діаметром не менше 20 см та відстанню між деревами не менше 6 м. Звалені дерева закріплюються до пеньків дротом. Висота пеньків повинна бути 60-120 см. Для обладнання завалу протяжністю до 100 м необхідно 400 кг колючого дроту, мотопилка та 3,5 людино-годин.
Завали в горах обладнуються на гірських шляхах або в ущелинах. Для обладнання одного завалу необхідно 200-500 кг ВР, 10 маш-годин роботи бульдозера та 15-30 людино-годин.
Крім того під час ведення бойових дій перешкодами можуть бути зони зараження радіоактивними, хімічними речовинами.
ЗОНА ЗАРАЖЕННЯ – район місцевості (акваторії) або область повітряного простору, заражені радіоактивними, хімічними речовинами або біологічними збудниками хвороб в небезпечних для військ та населення межах.
ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ – район вимушеного затоплення місцевості з метою затримки наступу противника, скувати його маневр, або змусити його залишити зайняту ним територію, порушити мостові та зірвати паромні переправи.
ЗОНА РУЙНУВАНЬ – завалів, пожеж – район місцевості, в межах якого внаслідок ядерних вибухів та звичайних боєприпасів виникають масові руйнування, утворюються лісові, кам’яні, земляні та інші завали, виникають пожежі. Розрізняють зони суцільного (повного), сильного та слабого руйнування.
ІІІ. Заключна частина.
Таким чином на цій лекції ви познайомились з тактичними поняттями, які дозволяють особовому складу, командирам підрозділів і частин виконувати свої обов’язки при веденні, підготовці і організації загальновійськового бою.
Доцент кафедри військової підготовки Є.П. Борсук