2

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Л Е К Ц І Я

з курсу “Криміналістика”

Тема №19 „Допит і перевірка показань на місці”

Кількість годин – 1 година

Лекцію підготував:

старший викладач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Коломієць Василь Іванович

Лекція розглянута та обговорена на засіданні кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Протокол №_ від "__"____2004 р. Зав. кафедрою______П.В. Цимбал

Ірпінь 2004

План

1. Поняття, види і загальні правила допиту.

2. Підготовка до допиту.

3. Тактика допиту свідків і потерпілих.

4. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених.

5. Фіксація ходу і результатів допиту.

6. Перевірка показань на місці

Самостійна робота.

1. Особливості тактики допиту неповнолітніх.

2. Тактика допиту на очній ставці.

3. Тактичні комбінації при допиті.

4. Деякі положення психології допиту.

5. Категорії осіб, що допитуються, і особливості їх допиту по справах про податкові злочини

1. Поняття, види і загальні правила допиту.

Допит - найбільш поширений з усіх слідчих дій. В практиці не може бути кримінальних справ, по яких не проводились би допити. Як показують дослідження, що спеціально проводилися, на проведення допитів слідчі витрачають не менше 35-37% всього об'єму свого робочого часу.

Допит - це слідча дія, що полягає в одержанні і фіксації в установленому законом порядку показів свідків, підозрюваних, потерпілих, обвинувачених про відомі їм факти, що мають значення для розслідуваної справи.

Мета допиту полягає в одержанні повних і правдивих показань.

Допит проводиться, як правило, в кабінеті слідчого, але може бути проведений і в іншому місці, якщо слідчий вважає це необхідним.

Всі особи, викликані по одній справі, допитуються порізно. Перед допитом свідка або потерпілого слідчий зобов'язаний впевнитися в особистості допитуваного, пояснити йому його обов'язки і під розписку попередити про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі показів і за дачу свідомо неправдивих свідчень. Свідки які не досягли 16-літнього віку не попереджуються про кримінальну відповідальність, а слідчий їм роз'яснює, що вони повинні правдиво розповісти все відоме по справі.

При допиті свідків до 14-ти років, а по особистому розсуду слідчого й осіб до 16-ти літнього віку, запрошується педагог, а в разі потреби запрошуються їхні законні представники або найближчі родичі, а при необхідності - лікар.

Перед початком допиту цим особам пояснюють їхні права й обов'язки, про що робиться відмітка в протоколі. Вони присутні при допиті і можуть задавати свідку питання. Слідчий має право відхилити їхні питання, але питання заносяться до протоколу.

Допит складається з трьох стадій:

1. З'ясування необхідних даних про особу допитуваного (заповнення анкетної частини протоколу),

2. Вільна розповідь,

3. Запитання - відповідь.

Перші дві стадії є обов'язковими; третя-факультативна. Якщо все викладено повно і всесторонньо то необхідність у питаннях відпадає.

Допитуваний дає покази наодинці зі слідчим за винятком випадків прямо передбачених законом (присутність адвоката, педагога, законних представників і т.д.). Допит починається з пропозиції особі розповісти усе відоме по справі.

Покази записуються в протоколах від першої особи, по можливості дослівно. Після допиту допитуваний по своїй ініціативі може написати свої покази власноручно. Після цього протокол допиту представляється йому для прочитання або за його проханням зачитується вголос слідчим. Правильність зафіксованого в протоколі, підписується допитуваним і слідчим.

Види допитів:

1. Допит свідка.

2. Допит потерпілого.

3. Допит підозрюваного.

4. Допит обвинувачуваного.

5. Допит дорослого.

6. Допит неповнолітнього.

7. Допит малолітнього.

8. Первинний допит.

9. Повторний допит - це коли покази знову даються по тим питанням по яким вони вже давались на попередньому допиті.

10. Додатковий допит, коли покази даються по питанням не висвітлених на попередніх допитах, (при повторному і додатковому допиті анкетна частина не заповнюється).