Тема 1(2). Методи диференційної психології.(1 год)

1. Класифікація методів диференційної психології.

2. Група загальнонаукових методів: спостереження, експеримент, моделювання. Переваги та недоліки методів.

3. Психогенетичні методи: генеалогічний, метод прийомних дітей, близнюків

4. Історичні методи (методи аналізу документів): біографічний, щоденник, автобіографія.

5. Власні (особистісно) психологічні методи: інтроспективні, психофізіологічні, соціально-психологічні, віково-психологічні, аналіз продуктів діяльності, тестування, психосемантичні.L-? T-? Q-дані.

6. Прийоми та засоби наукової класифікації.

Запитання та завдання для самостійної роботи:

1. В чому суть специфіки психічних феноменів і які методологічні труднощі це викликає?

2. Як трансформуються загальнонаукові методи в диференційній психології?

3. Які методи, запозичені з інших наук, використовує диференційна психологія?

4. Намалюйте наукову генограму для своєї сім’ї за ознаками “успішності в школі”, “кількості дітей”, “схильності до розлучення”.

5. Спробуйте скласти психологічний портрет будь-кого з видатних письменників а) від враження про його творчість, б) по біографії . Спробуйте знайти причини розходжень ваших висновків, отриманих при використанні методу аналізу продуктів творчості та методу біографії; аргументуйте їх.

6. Чим відрізняються між собою L-, та Т-дані?

7. Що таке ідеографічний та номотетичний підходи; який з них більш адекватний предмету диференційної психології?

8. Якого роду результати дає узагальнення по групі респондентів та по групі поведінкових ознак в різноманітних ситуаціях?

Література:

1. Акимова М.К. Интеллектуальные тесты // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С. 122-128.

2. Анастази А. Психологическое тестирование. Кн. 1 и 2. – М.: Педагогика, 1982.

3. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Об объективном методе в психологии // Вопросы философии. – 1977. - №7. – С.109-125.

4. Лучшие психологические тесты. – Петроком, 1992.

5. Мейли Р. Факторный анализ личности // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982 – С.84-100.

6. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М., 1985.

7. Равич-Щербо И.В. Исследование природы индивидуальных различий методом близнецов // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С.101-121.

Тема 2. Джерела індивідуальних відмінностей. Особистість, індивід, індивідуальність.(1 год)

1. Взаємодія оточення та спадковості.

2. Біогенетичні, соціогенетичні, двох факторні теорії; вчення Л.С. Виготського.

3. Сучасне розуміння спадковості та середовища. Складна структура середовища.

4. Теорія У. Бронфенбреннера про екологію розвитку дитини.

5. Поняття індивіда, особистості, інтегральної індивідуальності (В.С.Мерлін).

6. Структура індивідуальності в різних підходах.

7. Диференційна психофізіологія як наукова база психології індивідуальних відмінностей. Спеціальна теорія інтегральної індивідуальності (В.М. Русалов).

Запитання та завдання для самостійної роботи:

1. Що розглядають в якості джерел індивідуальних відмінностей психіки?

2. Назвіть теорії розвитку, що відносяться до двох факторних.

3. Як співвідносяться та чим відрізняються індивід, індивідуальність та особистість?

4. Пригадайте та перерахуйте якості, що входять до структури різних “поверхів” індивідуальності.

5. Які типологічні якості нервової системи виділяють? Як вони визначають поведінку людини?

Література:

1. Асмолов А.Г. личность как предмет психологического исследования. – М., 1984

2. Гуревич К.М. Проблема социального и биологического в дифференциальной психологии // Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982. – С.53-58.

3. Леонтьев А.Н. Индивид и личность //Психология индивидуальных различий. Тексты. – М., 1982.-С.15-20.

4. Обухова Л.Ф. возрасная психология. – М., 1999. – 445 с.

5. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальностию – М., 1968.