Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра правосуддя

ВАРІАНТ I

Контрольна робота

з адміністративного

процесу

виконав студент

ІІІ курсу, ЗЮП -31 групи

юридичного факультету

Волковський М.А.

Викладач:

ст. викладач Магда С.О.

Харків – 2012

Зміст

Вступ……………………………………………………..………………………….3

1.Предмет адміністративно-процесуального права..…………………………..4-7

2.Метод адміністративно-процесуального права..……………………………8-11

3.Провадження в справах про адміністративні правопорушення.………….12-14

4.Задача.......…………………………………………………………………….15-17

Висновок.…..………………………………………………………………………18

Література …………………………………………………………………………19

Вступ

Розуміння основ різних галузей права – необхідна умова життєдіяльності кожного громадянина України. Не становить виключення і наука адміністративного процесу. Адміністративний процес є галуззю українського публічного права, нормами якого регулюється широкий комплекс відносин, що складаються переважно у сфері державного управління, у сфері внутрішньої управлінської діяльності державних структур, а також у процесі функціонування органів місцевого самоврядування.

Адміністративно - процесуальне право існує і являє собою систему адміністративно-процесуальних норм, які регулюють суспільні відносини, пов'язані з розглядом і вирішенням конкретних адміністративних справ.

Адміністративно-процесуальні знання потрібні як юристам, так і співробітникам ОВС, вони становлять об'єм правової інформованості, глибину юридичних знань, рівень юридичного мислення, тобто розуміння вимог законодавця і суті правових явищ і процесів, уміння аналізувати, зіставляти їх з вимогами законодавця і робити на основі цього правильні висновки.

Оволодіння адміністративно – процесуальними знаннями, в першу чергу дає юристам професійно-правові знання, на основі яких повинні сформуватися певні правові погляди, правові переконання, правові ідеали, повага до закону, громадянська дисципліна і відповідальність, правосвідомість, заснована на науковому світогляді.

1. Предмет адміністративного процесу

В юридичній літературі склалося в основному два підходи до визначення і розуміння адміністративного процесу: вузький і широкий.

Адміністративний процес у вузькому сенсі (адміністративно-юрисдикційний процес) - це регламентована законом діяльність по вирішенню суперечок, що виникають між сторонами адміністративних правовідносин, що не знаходяться між собою у відносинах службового підпорядкування, а також щодо застосування заходів адміністративного провадження.

Адміністративний процес у широкому розумінні - це врегульований правом порядок розгляду індивідуально конкретних справ у сфері виконавчої діяльності органами державного управління, а в передбачених законом випадках і іншими, уповноваженими на те органами. Широка трактування адміністративного процесу дозволяє включити до його складу крім адміністративно-юрисдикційних проваджень також виробництва управлінського характеру [1, с.113].

На даному етапі розвитку науки адміністративного права і адміністративного законодавства структуру адміністративного процесу можна представити у вигляді чотирьох рівневої системи, яка включає в себе: 1) виробництва; 2) стадії; 3) етапи і 4) дії.

Найбільш розгорнуту структуру адміністративного процесу запропонував В.К. Колпаков, який класифікував виробництва на три види:

• нормотворчі

1) виробництво по виданню нормативних актів управління;

• установчі

1)виробництва по створенню, реорганізації і ліквідації організаційних структур у сфері державного управління;

2) виробництва з комплектування організаційних структур у сфері державного управління персоналом.

• правозастосовні

1) виробництва по застосуванню заходів примусу в державному управлінні:

а) дисциплінарне провадження;

б) провадження у справах про адміністративні правопорушення;

в) провадження по застосуванню заходів матеріального впливу.

2) виробництва щодо застосування заходів заохочення і стимулювання в державному управлінні:

а) провадження в справах про нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами тощо;

б) провадження у справах про присвоєння почесних та інших звань;

в) провадження у справах про преміювання;

г) провадження в справах про зняття стягнень і т.д.

3) провадження по реалізації громадянами своїх прав і обов'язків [3, с.328-329].

Адміністративне процесуальне право України як системне об’єднання юридичних норм і правових інститутів являє собою складне реально існуюче юридичне утворення, основними завданнями якого є:

1) створення умов для реалізації суб’єктивних прав, свобод і інтересів фізичними чи юридичними особами, а також виконання ними суб’єктивних юридичних обов’язків;

2) забезпечення захисту в процесуальній формі прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом:

а) управлінської (адміністративної) діяльності через виконання завдань і функцій органами владних повноважень, їх посадовими особами;

б) поновлення порушеного права органами владних повноважень, їх посадовими особами в судовому порядку за позовом;

3) розгляд і вирішення правових спорів чи спорів про право шляхом:

а) розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ органами владних повноважень, їх посадовими особами у порядку підлеглості, підвідомчості та компетентності, тобто в адміністративному порядку;

б) розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ адміністративними судами в порядку судового позову щодо захисту прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері державного управління (публічних відносин).

Предмет адміністративного процесуального права становить система суспільних правовідносини, які виникають між органом владних повноважень, їх посадовими особами, судом, з одного боку, та фізичними чи юридичними особами, з іншого, щодо визнання, реалізації і захисту прав і законних інтересів особи і держави у сфері публічних відносин та розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, визначеному адміністративним процесуальним законодавством [2, с.22].

Адміністративному праву притаманні певні межі правового регулювання - це сфера діяльності виконавчих та розпорядчих органів і суспільні відносини управлінського характеру, що складаються у цій сфері. Вони виникають, розвиваються та припиняються між:

- вищими і нижчими органами виконавчої влади (між Кабінетом Міністрів України і обласною державною адміністрацією);

- органами виконавчої влади і підпорядкованими їм підприємствами, установами, організаціями (між Міністерством освіти і науки України і ректором вищого навчального закладу);

- органами виконавчої влади, які не пов’язані безпосередньо підпорядкованістю (між Міністерством охорони здоров’я України і Міністерством освіти і науки України);

- органами управління й органами громадських організацій (між обласною державною адміністрацією і президією обласної ради профспілок);

- органами виконавчої влади і громадянами (між районним відділом внутрішніх справ і громадянином, який притягається до адміністративної відповідальності за адміністративний проступок).

Головним елементом структури юридичного процесу, в тому числі і адміністративного процесу, є процесуальне провадження.

Адміністративне провадження - це системне утворення, комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених процесуальних дій, які:

по-перше, утворюють певну сукупність процесуальних відносин, що відрізняються предметною характеристикою і зв'язаністю з відповідними матеріальними правовідносинами;

по-друге, викликають потреби встановлення, доведення, а також обґрунтування всіх обставин, розглянутого адміністративної справи;

по-третє, обумовлюють необхідність закріплення, офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах і документах.

Залежно від суб'єкта провідного адміністративне провадження, їх ділять на два види:

1) виробництва, які реалізуються в судовому порядку;

2) виробництва, здійснювані органами державної виконавчої влади та іншими організаціями, передбаченими чинним законодавством України.

Другий вид адміністративних проваджень можна розділити на дві групи:

1) юрисдикційні провадження (наприклад, провадження в справах про адміністративні правопорушення; провадження по скаргах громадян; дисциплінарне провадження та ін)

2) виробництва управлінського характеру (наприклад, реєстраційне виробництво; провадження по видачі дозволів та ліцензій; провадження по розгляду заяв та пропозицій громадян та ін.) [1, с.118].