Кількість жертв трагедії на Гаїті зросла до 170 тисяч осіб

Жертвами землетрусу на Гаїті стали близько 170 тисяч чоловік. Уточнені дані про число загиблих у середу, 27 січня, оголосив президент Гаїті Рене Преваль.

«За 15 днів, що минули після землетрусу, з вулиць вивезено і поховано близько 170 тисяч загиблих», – сказав Преваль. 24 січня власті Гаїті повідомляли про 150 тисяч жертв стихійного лиха.

Нагадаємо, 12 січня два потужні землетруси біля узбережжя Гаїті призвели до масштабних руйнувань. За різними даними, стихія забрала життя від 50 тисяч до 200 тисяч осіб, число постраждалих може складати близько трьох мільйонів.

Посол цієї країни в Іспанії Йолетт Азор-Шарль заявила, що відновлення Гаїті після руйнівного землетрусу, може зайняти щонайменше чверть століття.

23 січня власті Гаїті оголосили про офіційне завершення рятувальної операції, під час якої з-під завалів живими вдалося витягнути 132 людини. Проте і після офіційного завершення рятувальної операції на Гаїті продовжують працювати іноземні рятувальники, яким вдалося витягнути із завалів ще як мінімум двох живих.

Читайте по темі:

В руинах на Гаити нашли двух человек. Они провели под завалами 14 дней

За матеріалами «Лента.ру», «Правда.ру»

«ForUm»

6. Роль преси в духовному відродженні нації

ЗМІ і, зокрема, преса можуть відігравати головну роль у справі відродження нації. За прикладами не слід далеко ходити. Достатньо для цього українського досвіду, що був продемонстрований у період від 2005 до 2009 років, під час президентства Віктора Ющенка.

До дій влади “помаранчевих”, які були спрямовані на підвищення ролі ЗМІ в духовному відродженні нації, слід віднести низку таких:

1. законодавче укорінення через ЗМІ пріоритетності української мови як стрижня української нації;

2. збільшення годин віщання телерадіостанціями українською мовою;

3. підтримка через ЗМІ преси, яка видається українською мовою;

4. пріоритетне висвітлення в ЗМІ подій, пов’язаних із відродженням національного духу українців.

Для прикладу наведемо журналістський матеріал “Відродження нації”, який яскраво демонструє роль змі в духовному відродженні нації.

7. Титульна нація і національні меншини: толерантність/нетерпимість. Прояви шовінізму, расової, етнічної ворожнечі

Нині в ЗМІ досить часто звучать голоси представників національних меншин, які зазивають до толерантного ставлення до них з боку титульної нації українців.

Поняття “титульна нація” і “національні меншини”, на жаль, озвучується в ЗМІ не так часто. У 2009 році, у зв’язку з декількома випадками нахабного побиття представників інших націй, які мешкали в Україні, у ЗМІ з’являлися гострі матеріали, присвячені аналізу й оцінкам таким подіям.

8. Національні конфлікти

Національні конфлікти в ЗМІ висвітлюються нерегулярно. Також регулярно подається їхня оцінка.

9. Звичаї. Традиції. Нормативна етика.

   Висвітлення журналістами проблем, пов’язаних із традиціями і звичаями власного, українського, народу, нині здійснюється майже врівноважено з матеріалами, які висвітлюють традиції та звичаї інших народів світу. Єдиною ознакою необ’єктивності журналістів у висвітленні російських звичаїв та традицій можна було спостерігати протягом 2005–2009 років, наприклад, на «5 каналу». Чи то навпаки, перебільшене за ефірним часом висвітлення російських подій, пов’язаних із традиціями, звичаями й нормами сусіднього народу. Прикладом для нашого аналізу було обрано журналістський матеріал “Старокиївські оповідки та звичаї: сирна паска "князівка", на жаль, не підписаний автором.