14.2. Правове становище акціонерних товариств

Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закри­тими.

Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсю­джуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед наперед визначеного кола осіб і не мо­жуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та про­даватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають пере­важне право на придбання акцій, що продаються іншими акціо­нерами товариства.

Для того щоб створити акціонерне товариство, його засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна до­рівнювати розміру статутного фонду акціонерного товариства, який не може бути менший від розміру, визначеного законом.

Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяль­ності зі створення акціонерного товариства, відповідальність пе­ред особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідчений нотаріально.

Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відпо­відальність за зобов'язаннями, що виникають, відповідно до уста­новчого договору.

Відкриту підписку на акції при створенні акціонерного това­риства організовують його засновники. Засновники в будь-яко­му разі зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 % статутного фонду і строком не менше двох років.

Порядок створення акціонерних товариств, у тому числі про­ведення установчих зборів, визначається законом.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите в порядку, передбаченому законом.

Особливості створення та діяльності державних акціонерних товариств визначаються ГКУ, законом про державні підприєм­ства та іншими законодавчими актами. Інші особливості діяль­ності акціонерних товариств визначаються ГКУ, законом про господарські товариства та іншими законами України.

Зумовлене капіталістичним способом виробництва акціонерне товариство як форма торгового товариства виникло на початку його розвитку і широко використовується в сучасних умовах. У фор­мі акціонерного товариства діють як приватно-, так і державно-капіталістичні підприємства. До цієї форми належать також під­приємства змішаної економіки.

Поняття акціонерного товариства

Найповніше визначення поняття акціонерного товариства міс­титься в § 1 Закону про акціонерні товариства ФРН: 1) Акціо­нерним є товариство, що володіє власною правосуб'єктністю. За зобов'язаннями товариства перед кредиторами відповідає лише майно товариства. 2) Акціонерне товариство має розбитий на акції основний капітал.

У ст. 73 Закону про торгові товариства Франції наведено таке визначення цього поняття: "Акціонерне товариство — це това­риство, капітал якого розбитий на акції і яке засновується між учасниками, що відповідають за збитки лише в межах їхніх внесків. Учасників не може бути менше семи".

Акціонерному товариству у праві Франції та ФРН відповідає в Англії публічна компанія з обмеженою відповідальністю в ме­жах номінальної суми паїв.

З наведених визначень поняття акціонерного товариства ви­пливають і його основні відмітні правові особливості, що зумо­вили велике поширення цієї організаційної форми в усіх систе­мах права капіталістичного світу:

акціонерне товариство визнається юридичною особою;

акціонерне товариство несе перед кредиторами виняткову май­нову відповідальність у межах належного йому майна;

для акціонерного товариства характерна наявність акціонер­ного (статутного) капіталу, поділеного на частини, що нази­ваються акціями.