3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання овф підприємства в часі.

3.1.1. На основі запроектованих заходів визначається величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів (12%)

(3.1.)

де - збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів

- фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів

- величина збільшення робочого часу за рахунок запроектованих заходів у плановому році, %

= 220 ∙ 0,12= 26 (днів)

Отже, річний робочий час використання ОВФ збільшився на 26 днів.

3.1.2. Визначається коефіцієнт використання робочого часу у плановому році

(3.2.)

де - плановий корисний фонд робочого часу використання ОВФ, днів

К_рч = (220+26) / 265 = 0,93

Оскільки цей коефіцієнт є досить високим, то можна сказати, що робочий час в плановому році буде використовуватися ефективно.

3.1.3. Визначається збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році під впливом збільшення робочого часу, при цьому приймається, що в першій зміні використовуються всі основні виробничі фонди підприємства.

(3.3.)

де - приріст числа змін використання ОВФ, змін

- коефіцієнт змінності використання ОВФ в базовому році

К_зм.б. = (2100,8+5252) / 5252 = 1,4

∆З_м.пл. = 26∙ 1,4 = 36 (змін)

Отже, під впливом збільшення робочого часу число змін використання ОВФ підприємства у плановому році збільшилось на 36.

3.1.4. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання:

(3.4.)

де - величина змін використання ОВФ у плановому році

- значення коефіцієнту змінності в базовому році

З_м.пл. = 220 ∙ 1,4 + 36= 344 (змін)

Отже, загальне число змін використання ОВФ у плановому році становить 344 змін.

3.1.5. Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.

(3.5.)

де обсяг виробництва продукції у базовому році, тис.грн.

число змін використання ОВФ у базовому році

∆О_рч = (31518 ∙ 36) / (220 · 1,4) = 3683,88 (тис.грн.)

Отже, за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ продукції буде виготовлено на на 3683,88 тис.грн.

3.1.6 Визначаються додаткові витрати підприємства пов’язані зі збільшенням величини річного робочого часу, виходячи з нормативу додаткових витрат на одну тисячу грн. Вартість ОВФ - 0,1грн у додаткову зміну

(3.6.)

∆Д _рч = 5252 ∙ 0,0001 ∙ 36= 18,91 (тис.грн.)

Отже, додаткові витрати підприємства пов’язані із збільшенням величини річного робочого часу становлять 18,91 тис.грн.

3.1.7 Визначається зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у вартості продукції.

Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції.

Доля річних амортизаційних відрахувань одиниці обсягу продукції становить:

Д_{АВ б} = ∑(Б_ві ∙ а_і) / О_б = 1112,62 / 31518 = 0,0353 (3.7.)

Д_{АВ пл} = ∑ (Б_ві ∙ а_і) / (О_б+∆О_рч) = 1112,62 / (31518 + 5214,8) = 0,0316 (3.8.)

Д_АВ – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції (в долях від одиниці);

Б_ві – балансова вартість і-тої групи ОВФ, тис.грн.;

а_і – норма річних амортизаційних відрахувань і-тої групи ОВФ;

О – Обсяг виробництва продукції, тис.грн.

3.1.8. Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:

(3.9.)

де - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції

річний обсяг виробництва продукції у плановому році, тис. грн.

∆В = (0,0353 – 0,0316) ∙ (31518 + 3683,88) = 130,25 (тис. грн.)

Отже, економія витрат виробництва становить 130,25 тис.грн.

3.1.9 Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:

(3.10.)

зниження собівартості продукції під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ, тис.грн.

∆С_рч = 130,25 – 18,91 = 111,35 (тис.грн.) Отже, під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ собівартості продукції знизилась на 111,35 тис. грн.