Висновки

за результатами оцінки фізичної стійкості________________________________________

(назва досліджуваного елемента промислового об'єкта)

1. Стійкий чи не стійкий досліджуваний елемент до впливу повітряної ударної хвилі, сильного вітру, повені тощо (якщо не стійкий, то з якої причини).

2. Запропоновані заходи щодо підвищення фізичної стійкості враз­ ливих складових частин досліджуваного елемента.

Формулювання висновків проводять за такою методикою: якщо величина ΔР_фLIM більша за величину ΔР_фmax або дорівнює їй, то дослі­джуваний елемент стійкий до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо), а якщо менша, то елемент нестійкий. В останньому випадку у "Висновках..." відзначають, які саме складові частини є причи­ною недостатньої стійкості всього досліджуваного елемента і на яку саме величину доцільно підвищити стійкість кожної з цих складових частин, щоб у разі впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо) з ΔР_фLIM= ΔР_фmax одержували зруйнування (пошкодження) не більші ніж слабкі.

Далі у "Висновках..." записують рекомендації щодо впровадження конкретних заходів з підвищення фізичної стійкості недостатньо на­дійних складових частин і всього комплексу досліджуваного елемента.

За такою ж методикою проводять оцінку та формулюють висновки щодо результатів оцінки фізичної стійкості до впливу повітряної удар­ної хвилі (сильного вітру, повені тощо) кожного з основних елементів промислового об'єкта.

Основні заходи щодо підвищення межі фізичної стійкості до впливу повітряної ударної хвилі (сильного вітру, повені тощо)

Основними типовими заходами з підвищення межі фізичної стійко­сті будівель і споруд є такі: влаштування силових каркасів, рам, підси­люючих поясів, контрфорсів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій та ін.; побудова підсилюючих стін будівель і споруд, напівпід­вальних приміщень тощо; підсилення покрівель та перекриттів будівель і споруд.

Основними типовими заходами щодо підвищення межі фізичної стійкості технологічного обладнання є такі: раціональне компонування технологічного обладнання у виробничих приміщеннях (для захисту від ударів уламків зруйнованих конструкцій і споруд); підвищення міцності закріплення обладнання на фундаментах; улаштування контрфорсів, що підвищують стійкість обладнання до впливу швидкісного натиску повіт­ряної ударної хвилі; виготовлення та встановлення захисних камер, наметів, кожухів та ін.

Основними типовими заходами щодо підвищення межі фізичної стійкості технологічних і комунально-енергетичних мереж є такі: заглиб­лення трубопроводів і кабелів технологічних мереж (ТМ) і комунально-енергетичних мереж (КЕМ); розміщення ТМ і КЕМ на низьких естакадах та обвалування їх ґрунтом; збільшення міцності трубопроводів постано­вкою ребер жорсткості, хомутів, що з'єднують два-три трубопроводи в пучок тощо.

3.2 Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'­єкта до впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплово­го випромінювання пожеж

Послідовність виконання дослідження. Дослідження фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу теплового випромі­нювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж здійснюється у такій послідовності: виявляють та оцінюють очікувану пожежну обста­новку, що може виникнути на території промислового об'єкта у разі реалізації найбільш вірогідних для цього об'єкта надзвичайних ситуа­цій, пов'язаних з дією теплового випромінювання вибухів і (або) тепло­вого випромінювання пожеж; оформляють для кожної з цих надзвичай­них ситуацій "Картку очікуваної пожежної обстановки..."; виявлення і оцінку очікуваної пожежної обстановки; здійснюють оцінку фізичної стійкості кожного з основних елементів промислового об'єкта до впливу теплового випромі­нювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж.

Оцінка фізичної стійкості елементів промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж. Стійкість роботи конкретного елемента проми­слового об'єкта у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з впливом тепло­вого випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання по­жеж, визначається: надійністю захисту виробничого персоналу цього елемента; опороздатністю будівлі, захисних споруд, технологічного об­ладнання, комунально-енергетичних і технологічних мереж та інших складових частин цього елемента до впливу теплового випроміню­вання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж.

Вплив теплового випромінювання вибухів і (або) теплового ви­промінювання пожеж на осіб виробничого персоналу призводить до опіків шкірних покривів цих людей та ураження їхніх органів зору. За­безпечити надійний та ефективний захист виробничого персоналу від впливу зазначених уражальних чинників можна такими основними спо­собами: завчасною евакуацією виробничого персоналу непрацюючих робочих змін у безпечні райони; своєчасним укриттям виробничого пер соналу працюючої робочої зміни (або чергового персоналу) у захисних спорудах досліджуваного елемента. При цьому надійністъ захисту виробничого персоналу конкретного елемента промислового об'єкта визначається: ступенем забезпеченості людей місцями у захисних спорудах цього елемента, здатністю цих споруд надійно захищати людей від впливу теплового випромінювання, а також від впливу диму та небезпечних хімічних речовин, які виділяються при пожежах. що можуть виникнути у районі розташування досліджуваного елемента при реалізації найбільш вірогідних для промислового об'єкта надзвичайних ситуацій; можливістю своєчасного укриття людей у зазначених захисних спорудах; вірогідністю виникнення спалаху та стійкого горіння у кожній із зазначених вище складових частин досліджуваного елемен­та від впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж.

У свою чергу, опороздатність будівлі і захисних споруд, технологічного обладнання, комунально-енергетичних і технологічних мереж та інших складових частин досліджуваного елемента до впливу максимально можливих величин параметрів теплового випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж, що можуть діяти у районі розташування досліджуваного елемента при реалізації найбільш віргідних для промислового об'екта надзвичайних ситуаций, Оскільки фізична стійкість досліджуваного елемента дорівнюе опороздатності його найбільш нестійкої складової частини, слід підвищувати опороздатність кожної зі складових частин до рівня, при якому будуть неможливими її спалах і стійке горіння від впливу навіть максимально можливих величин параметрів теплового випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж, що можуть діяти у районі розташування цього елемента.

Для оцінювання існуючої фізичної стійкості досліджуваного елемента промислового об'екта до впливу теплового випромінювання вибухів (або) теплового випромінювання пожеж необхідно: підготувати бланк "Результати оцінки фізичної стійкості... до впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж" за наведеним зразком (рис. 2); у заголовок бланка записати назву досліджуваного елемента об'єкта та відомості про вид і потужність вибуху (про вид і кількість горючих речовин у зоні горіння можливої пожежі). а у першу ко­лонку — основні характеристики його складових частин (наприклад, будівлі (споруди), технологічне обладнання тощо), що викладені у "Характеристиці промислового об'єкта" (наприклад, тип 6удівлі, кількість поверхів, з яких матеріалів виконано несучі и огороджувальні конструкії, особливості конструктивного виконання покрівлі тощо); у другу колонку бланка записати назви конструктивних вузлів досліджу­ваного елемента об'єкта, що можугь горіти (наприклад, двері, вікна, покрівля будівлі тощо), кожну окремим рядком, та їхні основні характеристики.

Рис. 2 – Результати оцінки фізичної стійкості дослуджуваного об’єкта

Для цього треба використати дані, записані у "Характеристиці промислового об'єкта"; за даними довідкових таблиць визначити кри­тичні значення величини теплового імпульсу вибуху І_{тепл.виб.кр} (густини потоку теплового випромінювання пожежі І_{тепл.пож.кр}). при дії яких спалахує кожний з цих вузлів, і результати записати у відповідний рядок третьої (шостої) колонки бланка; за результатами порівняльного аналізу зна­чень величин теплового імпульсу вибуху (густини потоку теплового випромінювання пожежі) визначити межу фізичної стійкості досліджу­ваного елемента об'єкта І_{тепл.виб.lim} (І_{тепл.пож.lim} ) як найменшу з величин, записаних у третій (шостій) колонці. Результати записати у четверту та сьому колонки бланка зідповідно; за інформацією, відображеною на "Картках очікуваної пожежної обстановки...", що оформлені для кожної з найбільш вірогідних надзвичайних ситуацій, пов'язаних з дією тепло­вого імпульсу вибуху та (або) теплового випромінювання пожежі, ви­значити максимальну з величин І_{тепл.виб.max} (або І_{тепл.пож.max} ) що можуть діяти у місці розташування досліджуваного елемента. Результати запи­сати у п'яту і восьму колонки бланка відповідно.

Далі з використанням інформації, відображеної у зазначеному ви­ще бланці, оформляють текстовий документ "Висновки за результа­тами оцінки фізичної стійкості... до впливу теплового випромінювання вибухів і (або) теплового випромінювання пожеж" для досліджуваного елемента промислового об'єкта за наведеним зразком: