- •Київ нухт 2012
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •2.1. Побудова контрольної карти за значеннями вибіркового середнього
- •2.2. Побудова контрольної карти розмахів
- •2.3. Побудова контрольних карт середнього значення
- •Висновок
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Визначення площі приймальних і відпускних площадок
- •3.2. Визначення допоміжної площі
- •3.3. Визначення службової площі
- •3.4. Визначення ємності складу
- •3.5. Визначення пропускної спроможності складу
- •3.6. Визначення довжини вантажно-розвантажувального фронту складу
- •Висновок
- •Контрольні питання
- •Додаток 1. Завдання для виконання лабораторної роботи №2
- •Додаток 2. Завдання для виконання лабораторної роботи №3
- •Варіанти індивідуальних завдань з проектування складу
3.5. Визначення пропускної спроможності складу
Розрахункову пропускну спроможність складу визначають за формулою:
, (3.9)
Т – тривалість планового періоду.
Інтенсивність використання складу впродовж певного часу характеризується коефіцієнтом оборотності складу
, (3.10)
3.6. Визначення довжини вантажно-розвантажувального фронту складу
Довжину вантажно-розвантажувального фронту складу визначають за формулою:
, (3.11)
n – кількість транспортних засобів, що одночасно подаються для фронту складу для навантаження або розвантаження;
l – довжина транспортного засобу;
l1 – відстань між транспортними засобами, м (для окремо розташованих вагонів – 1,0...1,5м, при стоянці автомобіля торцем до фронту вантажних робіт – 1м, при стоянці автомобілів паралельно фронту – 2,5м).
Необхідна кількість підйомно-транспортних механізмів складів N визначається за єдиною для всіх засобів механізації формулою:
, (3.12)
Q – обсяг робіт, що виконуються за допомогою підйомно-транспортних механізмів, т;
KH – коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (прибуття вантажів);
qг – погодинна продуктивність підйомно-транспортного устаткування, т;
Kв – коефіцієнт використання часу розрахункового періоду (0,7...0,8).
Коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку
, (3.13)
– максимальний вантажопотік за визначений період часу, т;
– середній вантажопотік за цей же період часу, т.
Годинна продуктивність підйомно-транспортного устаткування періодичної (циклічної) дії складає
, (3.14)
qн – номінальна вантажопідйомність механізму, т;
Кг – коефіцієнт використання вантажопідйомності механізмів, що визначає відношення фактичного завантаження механізму до його номінальної вантажопідйомності;
t – час повного циклу одного робочого періоду, хв.
Кількість механізмів для переробки вантажів за регламентований відрізок часу визначається за формулою:
, (3.15)
– кількість вантажів, яку необхідно переробити за регламентований відрізок часу, т; – регламентований час, год.
Проектування складу дозволяє забезпечити ефективне використання всієї площі складу і в той же час забезпечує задоволення всіх вимог, до площі складу, які формулюються в нормативних документах.
Приклад розв`язання завдання
Таблиця 1
Назва показника |
Значення показника |
Середньодобове прибуття вантажу (розмір вантажеобігу) |
100т |
Термін зберігання на складі, днів |
25 |
Зберігання цукру - штабельне |
|
Зберігання цукру в пачках вагою 100кг на піддонах розміро, мм |
800*1200 |
Кількість пачок на одному піддоні, шт. |
5 |
Площа одного штабеля, м2 |
24 |
Допустиме навантаження на 1 м2 площі складу, т/ м2 |
1,5 |
Ширина центрального проїзду складу, м |
3 |
Ширина бокових проходів складу, м |
1 |
Коефіціент нерівномірності прибуття вантажів |
1,2 |
Вантажепідйомність автомобіля, т |
5 |
Кількість подач автомобілей на добу, шт. |
6 |
Ширина автомобіля, м |
2,5 |
Відстань між автомобілями, що стоять торцем до фронту складу, м |
1 |
Вантажепідйомність електронавантажувача, т |
1 |
Тривалість циклу роботи електровантажника, хв. |
3 |
Коефіціент використання електронавантажувача: - за часом - за вантажепідйомністю |
0,75 0,8 |
Кількість працівників у конторі складу, люд. |
6 |
Тривалість планового періоду , днів |
120 |
Загальна площа складу визначається за форм.(3.1)
Розрахуємо вагу одного піддону.
На одному піддоні міститься 5 пачок цукру вагою 100 кг, усього 500 кг.
Розмір одного піддону 0,8*1,2 = 0,96м2.
Площа одного штабеля 24м2. Один штабель складається з 24\0,96 = 25 піддонів. На одному піддоні 500кг цукру, отже вага одного штабелю дорівнює 500*25 = 12500кг = 12,5т. Середнє навантаження на 1м2 площі складає Р = 12,5т\ 24м2 =0,52 т\м2.
За добу надходить 100т, вони зберігаються 25 діб. За формулою (3.2) знаходимо Fп = 100*25/0,52 = 2500/0,52 = 4800м2.
Площа приймальних і відпускних площадок обчисюється за формулою (3.3)
Fпр1 = qср *Кн*t/P1 = 100*1,2*25/(0,25*0,52) = 230м2.
Вважатимемо, що площа відпускної площадки дорівнює площі приймальної,тому Fпр = 460 м2.
Допоміжна площа дорівнює Fв = 4800*1,5 = 7200м2.
Службова площа складає Fсл = 3,25*6 = 20м2.
Таким чином, загальна площа складу дорівнює
Fзаг = 4800+460+20+7200 = 12480м2.
Ємність складу Ер = Fп * Рн = 4800*1,5 = 7200
Пропускна спроможність складу
Пр = 7200*100/25 = 28800т.
Довжина вантажо-розвантажувального фронту складу
Lф = 6*2,5+5*1 = 20м.
Годинна продуктивність підйомно-транспортного устаткування
Qг = 60*1*0,75/3 = 15т
Кількість підйомно-транспортних механізмів
N = 100*1,2/(15*8*0,75) = 1,3