- •Київ нухт 2012
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •2.1. Побудова контрольної карти за значеннями вибіркового середнього
- •2.2. Побудова контрольної карти розмахів
- •2.3. Побудова контрольних карт середнього значення
- •Висновок
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Визначення площі приймальних і відпускних площадок
- •3.2. Визначення допоміжної площі
- •3.3. Визначення службової площі
- •3.4. Визначення ємності складу
- •3.5. Визначення пропускної спроможності складу
- •3.6. Визначення довжини вантажно-розвантажувального фронту складу
- •Висновок
- •Контрольні питання
- •Додаток 1. Завдання для виконання лабораторної роботи №2
- •Додаток 2. Завдання для виконання лабораторної роботи №3
- •Варіанти індивідуальних завдань з проектування складу
Теоретичні відомості
Склади є найбільш типовими об’єктами в логістичному ланцюзі, який проходить матеріальний потік, починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.
Загальна площа складів визначається за формулою:
, (3.1)
де Fп – площа, призначена для зберігання матеріалів, тобто корисна площа, м2;
Fв – площа, занята проїздами і проходами, тобто допоміжна площа , м2;
Fпр – площа, зайнята приймальними і відпускними площадками , м2;
Fсл – площа службових приміщень , м2.
Коефіцієнт використання площі складів α визначається за формулою:
, (3.2)
Корисна площа складів може бути визначена таким способом: навантаженням на 1м2 площі складу. Такий спосіб є найбільш зручний і застосовується тоді, коли відомо для даного виду матеріалу на 1м2 площі складу. Розрахункова формула в цьому випадку має вигляд:
, (3.3)
(3.4)
де qзап – розмір встановленого запасу відповідного матеріалу на складі, т;
Р – середнє навантаження на 1м2 площі підлоги, т/м2 ;
qсут – середньодобове прибуття вантажу, т;
t – прийнятий термін зберігання матеріалів на складі, доб .
3.1. Визначення площі приймальних і відпускних площадок
На складах з великим обсягом робіт приймальні і відпускні площадки влаштовуються окремо. Необхідний розмір приймальної площадки визначається за формулою:
, (3.5)
де qcp – середньодобове надходження матеріалів, т;
Р1 – навантаження на одиницю корисно площі складу (приймається в розмірі 0,25 від середнього навантаження Р, т/м2;
KH – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад (1,2...1,5).
Розмір відпускної площадки визначається за аналогічною формулою, але при цьому KH = (1,1...1,2), а кількість днів на рік обчислюється відповідно до роботи складу.
3.2. Визначення допоміжної площі
До допоміжної площі Fв відносять площу, зайняту проходами і проїздами. Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначаються залежно від габаритів матеріалів, які зберігаються, розмірів вантажообігу, виду підйомно-транспортних механізмів, що використовуються для переміщення матеріалів.
Площа проходів і проїздів складу розраховується за формулою:
, (3.6)
де Кпр – коефіцієнт, який для закритих складів і навісів дорівнює: при використанні навантажувачів – 1,5...1,8, кранів-штабелів – 1,2...1,5.
3.3. Визначення службової площі
Площа службових приміщень визначається за формулою:
, (3.7)
– кількість робітників, що обслуговують складське приміщення,
– норма площі на одного працівника, м2/чол. При штаті до 3-х чоловік ця норма дорівнює 5 м2/чол., від 3-х до 5-ти – 4 м2/чол., більше 5-ти – 3,25 м2/чол.
Отримані зазначеним методом розрахункові дані складають загальну площу складу і є вихідними для планування складу.
3.4. Визначення ємності складу
Ємність (вантажопідйомність) складу визначається кількістю матеріалів відповідної номенклатури, що може одночасно вмістити склад за умови організації раціонального збереження і складської переробки вантажів, тобто
, (3.8)
Рн – нормативне навантаження на 1м 2 площі складу, т/м2 .