
4. Виробничий етап
Виробничий етап редакційно-видавничого процесу починається з вибору видавництвом поліграфічного підприємства та укладання угоди з ним на друкування видання й передачі оригінал-макету з усіма необхідними документами (лист видавництва, комплектний оригінал, технічна видавнича специфікація та догові]) з поліграфічним підприємством).
І хоч серйозне поліграфічне підприємство найперше зацікавлене в якісному виконанні замовлення видавця (адже від цього залежить подальша співпраця партнерів), на цьому етапі є кілька важливих процесів, які не можуть завершитися без участі редактора.
1. Звірка й підписання до друку відбитків художнього оформлення, зроблених після кольороподілу.
2. Звірка й підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формуванням книжкового блоку.
3. Звірка й підписання до друку сигнального примірника. Видавнича практика засвідчує, що редакторський контроль на цьому, завершальному, відрізкові складного шляху проходження видавничого оригіналу таїть у собі немало прикрих несподіванок. Наведемо деякі з них, які змусять насторожитися видавця.
Можливі помилки в художньому оформленні:
невідповідність гами кольорів, запропонованих у макеті художника видавництва, та реальним друкарським відбитком (певний колір може зникнути або замінитися на інший у результаті якогось дрібного втручання оператора-комп'ютерника на етапі кольороподілу після підписання макету художнього оформлення до друку);
буквені помилки у прізвищ авторів та заголовків видань, які запрограмовані були поверховим читанням редактора (скажімо, Маренко замість Макаренко, гінієна замість гігієна, англійскою замість англійською)',
буквена чи й текстова розбіжність між написами на обкладинці і корінці видання;
розбіжність у назвах розділів змістової частини видання і шмуцтитулів.
Можливі помилки в книжковому блоці:
• численні випадки буквених помилок (культура видання потребує спеціальної вклейки перед кінцевим форзацом із за значенням виявлених на етапі звірки . сигнальних примірників помилок та правильного варіанту читання);
незаповнені текстом суміжні, сторінки якогось аркуша;
невідповідність ілюстрації змісту текстівки;
перевернута сторінка (а то й цілий аркуш).
Як бачимо, якісне завершення виробничого етапу, як і в цілому редакційно-видавничого, значною мірою залежатиме від того, наскільки злагоджено попрацювали всі служби видавництва на двох попередніх етапах. Якщо не враховувати технічних вад друку, що інколи трапляється з вини друкарні, витоки всіх інших, явних і прихованих, помилок, які стають помітними вже після виготовлення готового накладу, беруть початок все ж у видавництві
5. Маркетинговий етап
Непросто визначити, від якої межі бере початок цей етап. У переважній більшості середніх і великих видавництв він настає після одержання редактором первинних документів від автора. Адже чим раніше буде продуманий і організований комплекс заходів, спрямованих па промоцію (просування на книжковому ринку) конкретного видавничого продукту, тим успішніше можна його реалізувати.
Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «запрацював» на створення високого іміджу майбутнього видання. Нерідко буває, що слабкий зміст книги компенсується успішною рекламою та іншими маркетинговими акціями. І, навпаки, прекрасне за змістом видання раптом «залягає» на складі, бо і каталожна картка, і анотація, і рекламні тексти для преси зроблені бездушно, не професійно, без живої іскорки.
Одна суттєва заувага щодо форми реалізації редакторських виправлень і вказівок на всіх етапах редакційно-видавничого процесу. Будь-які письмові вказівки редактора іншим учасникам видавничого процесу (оператору комп'ютерного набору, автору, технічному чи художньому редактору) є недоречними , оскільки на книжкових шпальтах для цього немає місця. Видавничо-поліграфічна практика віддавна виробила цілу серію простих, доступних для розуміння новачка знаків, які стали називатися коректурними. Побутують вони вже протягом століть і дійшли до сучасної, всуціль комп'ютеризованої, видавничої справи практично без суттєвих змін.