0. 7.4. Проектування будгенпланів окремих об'єктів

Будгенплан окремого об'єкта розробляється генпідрядником в складі ПВР. Він є робочим документом і тому розробляється в більшому масштабі з більшим ступенем деталізації ніж загальномайданчикові БГП.

Вихідними даними для проектування об'єктного БГП є

- Загальномайданчикові БГП;

- Робочі креслення та календарні графіки будівництва будинків і споруд;

- Технологічні карти на складні види БМР або конструктивні елементи будинків;

- Уточнені розрахунки потреби в ресурсах;

- Кошторис будівництва;

- Умови приєднання до інженерних мереж;

- Всі види дозвільної документації.

Об'єктний БГП складається з графічної частини і пояснювальної записки і містить ті ж елементи, що і загальмайданчиковий. Він уточнює принципові рішення, прийняті в загальномайданчикових БГП, і повинен мати детальні та вичерпні дані, необхідні для його реалізації.

Послідовність проектування об'єктних БГП.

1. Визначити кількість і місця розташування будівельних машин.

2. Розрахувати і розмістити приоб'єктні склади, а також запроектувати під'їзні шляхи, лінії тимчасового водо - та енергопостачання.

3.Уточнити потреби в санітарно-побутових приміщеннях на основі графіка потреби в робітниках і розмістити їх на БГП.

4.Розрахувати і запроектувати тимчасові комунікації з позначенням проміжних пристроїв (камер, колодязів) та трасуванням до споживачів або роздавальних пристроїв в робочій зоні.

5. На об'єктному БГП конкретизуються вимоги охорони праці з показом:

- Огороджень небезпечних зон роботи механізмів і високовольтних ліній;

- Переходів через залізничні колії;

- Розстановку знаків, що регулюють рух транспорту і т. д.

Будгенплан окремого об'єкта може розроблятися підрядною будівельною організацією або спеціалізованою проектною організацією за договором на проектні роботи з підрядною організацією. У цьому випадку проектна організація погоджує проект БГП з підрядною (генеральною) організацією, а також з субпідрядними будівельними організаціями.

7.5. Розміщення монтажних кранів

Розміщення кранів і підйомників при проектуванні БГП здійснюється з урахуванням вимог охорони праці та можливості ведення робіт.

Прив'язку кранів на будівельному майданчику роблять у такій послідовності:

1) визначають необхідні параметри роботи крана, і вибирають кран з наявних;

2) проводять поперечну і поздовжню прив'язку крана і підкранових шляхів до споруджуваного будинку;

3) розраховують і встановлюють зони дії крану;

4) виявляють умови роботи і при необхідності вводять обмеження в зону дії крану.

Вибір монтажних механізмів для виконання будівельно-монтажних робіт здійснюється з урахуванням наступних техніко-економічних показників:

- Необхідна вантожопідйомність механізму;

- Необхідний виліт стріли;

- Необхідна висота підйому крюка;

- Вартість машінозміни або механізованого процесу.

Розрізняють поперечну і поздовжню прив'язку вантажопідйомного механізму до об'єкту що будується.

Поперечну прив'язку крана проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між будівлею і краном (рис. 7.1).

Рис. 7.1 – Схема поперечної прив'язки вантажопідіймального механізму до будівлі, що будується.

По вильоту стріли, а також залежності від габаритів крану і ширини підкранової колії для баштового крана визначається вісь пересування крану щодо будівлі, що будується за наступною формулою:

де В - мінімальна відстань від осі руху крана до зовнішньої грані споруди, м;

R_пов - радіус поворотної платформи згідно з паспортними даними крана або довідниками, м,

L_без - безпечна відстань, мінімально допустима відстань від виступаючої частини крана до габариту будови.

На висоті будівлі до двох метрів L_без ≥0.7м

На висоті будівлі> двох метрів L_без ≥0.4м

При установці крана поблизу котлованів і траншей необхідно враховувати глибину виїмки і характеристику ґрунту (рис. 7.2)

 

Рис. 7.2 – Схема установки крана біля котловану.

Так, відстань по горизонталі від межі дна котловану до найближчої опори машини (або нижнього краю баластної призми рейкового кранового шляху) потрібно приймати не менше:

В=1,5*Н+1, м.

Поздовжня прив'язка крану. Для поздовжньої прив'язки крану до будівлі необхідно встановити точки його крайніх стоянок. Вони визначаються по максимальному вильоту стріли при забезпеченні необхідної вантажопідйомності при монтажі найбільш важкої конструкцій (рис. 7.3).

Як видно зі схеми, що довжина підкранової колії дорівнює:

де довжина підкранової колії, м;

відстань між крайніми стоянками, м;

база крану, м;

довжина гальмівного шляху, м;

 відстань від кінця рейки до тупиків, м.

Рис. 7.3 – Схема поздовжньої прив'язки вантажопідіймального механізму.

Мінімальна допустима довжина підкранової колії повинна бути не менше 25 метрів (дві ланки по 12,5 м кожна). Крайня стоянка крана повинна бути прив'язана до осей будівлі і позначена на будгенплані і на місцевості добре видимими кранівнику орієнтирами.