2. Дорожньо-кліматичні умови

У цьому пункті необхідно дати характеристику доріг, по яких проходить маршрут за наступними характеристиками:

• категорії доріг (за дорожнім покриттям);

• вид дорожнього покриття;

• ширина проїзної частини та кількість смуг для руху;

• рельєф місцевості (рівнинний, високогірний, горбистий характер та т.п.);

• наявність небезпечних ділянок (у відповідності зі схемою маршруту);

• кліматичні умови (кліматична зона, особливості клімату, випадіння опадів за порами року і т.п.).

4. Опис існуючої організації перевезень

1. Недоліки існуючої організації перевезень

У цьому пункті необхідно проаналізувати та зробити висновки щодо існуючої організації перевезень на підприємстві за такими факторами:

• забезпечення якості, схоронності, терміновості доставки вантажу;

• виконання АТП зобов’язань щодо умов договору на перевезення вантажу;

• рівень організації та управління перевезеннями на підприємстві;

• матеріально-технічне забезпечення;

• процеси експлуатації та ремонту рухомого складу;

• організація роботи водіїв.

2. Пропоновані заходи щодо усунення недоліків

У цьому пункті необхідно перерахувати заходи, які дозволяють усунути або зменшити вплив визначених недоліків існуючої організації перевезень (за попереднім пунктом). Відповідь необхідно обґрунтувати, вказавши шляхи усунення проблем, які при найменших витратах забезпечать найбільший ефект та заходи, які дозволять покращити не тільки якість перевізного процесу, а і конкурентоспроможність даного перевізника (АТП) на ринку вантажних перевезень даного регіону або галузі.

2. Технологічний розділ

В цьому розділі КП необхідно:

- визначити параметри об’єкту перевезення, спосіб та умови процесу перевезення;

- підібрати та обґрунтувати обрану марку рухомого складу;

- розрахувати основні техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу;

- обрати метод організації руху рухомого складу на маршрутах та його обслуговування;

- обрати спосіб організації вантажно-розвантажувальних робіт та механізмів з обґрунтуванням та характеристикою механізмів.

1. Аналіз маршруту перевезень

Дорожні умови грають найважливіший вплив на процес перевезень вантажів, тобто з одного боку вантаж треба перевезти швидко, а з іншого боку вантажі, які переміщуються не повинні пошкоджуватися при трясках, вібраціях, ударах та при проходженні по нерівностях дорожнього полотна. Первісні якості вантажів повинні бути максимально збережені. Отож, необхідно обирати відповідну технічну швидкість на маршруті.

При плануванні роботи рухомого складу автомобільного транспорту використовують показники технічної швидкості руху відповідно до нормативів, що діють. Оскільки ці нормативи є підставою для встановлення відрядних розцінок при оплаті праці водіїв, вони одночасно є розрахунковою нормою пробігу рухомого складу.

На автомобільному транспорті встановлені швидкості руху автомобілів залежать від типу дорожнього покриття і вантажопідйомності рухомого складу [5 c.92]:

1. При роботі за межами міста (залежно від типу дорожнього покриття):

• на дорогах с вдосконаленим покриттям – від 42 до 50 км/год. (залежно від типу дороги: автомагістраль ‒ до 50 км/год.; інші види ‒ 42 км/год.);

• на дорогах з твердим покриттям і ґрунтових поліпшених ‒ 33 км/год.;

• на природніх ґрунтових дорогах ‒ 25 км/год.;

2. При роботі в місті (залежно від вантажопідйомності рухомого складу):

• при вантажопідйомності в межах 7 т ‒ 25 км/год.;

• при вантажопідйомності від 7 т і вище – 24 км/год..

Дорожні умови є одним з найважливіших чинників, що впливають на техніко-експлуатацийні показники роботи автомобільного транспорту, на технічні характеристики і конструкцію автомобілів. Експлуатаційні показники доріг характеризуються розрахунковою швидкістю транспортних засобів, ступенем безпеки руху, допустимим навантаженням на вісь, максимальною пропускною здатністю, зчепленням коліс з дорожнім покриттям, поздовжнім профілем і профілем в плані. Дороги розділяються на п'ять категорій за технічною характеристикою згідно діючої класифікації. В основі лежить прийнята розрахункова швидкість руху рухомого складу, забезпечується технічним станом дороги. Залежно від потужності покриття дороги загального призначення допускають навантаження на одну вісь до 100 кН (дороги І - IV категорій) та до 60 кН (дороги V категорії).

Необхідно виконати аналіз маршруту перевезень за визначенням ділянок маршруту з найбільш характерними дорожніми умовами з питань регулювання дорожнього руху, інтенсивності потоку рухомого складу, наявності заторів, аварійних ділянок та інше.

Слід надати характеристику маршруту за відповідними показниками довжина ділянки та значення технічної швидкості на ній. Результати розрахунків занести до таблиці 2.1

Таблиця 2.1-Характеристика ділянок маршруту за довжиною та швидкістю

Найменування показників	Умовні позначення	Од. виміру	Величина показників	Примітка
Довжина ділянки		км
Технічна швидкість		км/год.

Після визначення характеристик ділянок маршруту та занесення відповідних даних до таблиці 2.1, можна визначити середню технічну швидкість (формула 2.1) та довжину маршруту (формула 2.2):

(км/год.) (2.1)

(км) (2.2)

де , , … ‒ довжина окремої ділянки руху, км;

, , … ‒ технічна швидкість руху на окремій ділянці, км/год.;

‒ середня технічна швидкість руху на маршруті, км/год.;

‒ довжина маршруту, км.

Результати розрахунків за формулами 2.1-2.2 заносимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 ‒ Середня технічна швидкість та довжина маршруту

Найменування показників	Умовні позначення	Од. виміру	Величина показників	Примітка
Технічна швидкість		км
Довжина маршруту		км/год.

На умови експлуатації транспортних засобів (ТЗ) значний вплив мають ряд чинників, основними з яких є транспортні, дорожньо-кліматичні та навантажувальні. Правильне визначення цих чинників лежить в основі вибору основних характеристик автомобілів.

Транспортні умови передбачають вид та обсяг перевезень вантажів, організацію перевезень, навантажувально-розвантажувальних робіт, умов обслуговування, а також ремонту та зберігання рухомого складу, а також визначають вибір типу та конструкції автомобілів. Серед різноманітних видів вантажів більш масовими є промислові, сільськогосподарські, будівельні та спеціалізовані. Слід врахувати, що номенклатура основних видів вантажів нараховує більше п’яти сотень найменувань, які в свою чергу розподіляються на п’ять класів залежно від об’ємної маси.

Після визначення технічної швидкості та довжини маршруту, необхідним кроком є графічне представлення вантажопотоків, які мають вигляд епюр.

Вантажопотік ‒ кількість вантажу, що рухається в певному напрямку за певний період часу.

Процес побудови епюри починається з того, що на прямій відкладаються у певному масштабі довжину однієї або декількох ділянок, на яких здійснюється перевезення. Після цього відкладається (перпендикулярно до цієї лінії та у певному масштабі) кількість вантажу з урахуванням відстані перевезення. У першу чергу, для зручності, необхідно відкласти вантажопотоки, які рухаються напряму з пункту відправлення в пункт призначення, потом всі інші. Епюра має прямий та зворотній напрямок руху. Всі вантажі, що рухаються в прямому напрямку відкладаються вниз, а зворотній верх від прямої, таким чином зберігається правосторонній напрямок руху.

Для прикладу розглянемо маршрут руху з двома пунктами зупинок. Вихідні дані для побудови епюри представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 ‒ Вихідні дані для побудови епюри вантажопотоку

Показник	Пункт А	Пункт Б	Пункт В
Відстань, км	‒	10	5
Прямий та зворотній об’єми перевезень, т
Пункт А	‒	50	100
Пункт Б	0	‒	0
Пункт В	0	150	‒

Епюра вантажопотоку буде мати відповідний вигляд (рис. 2.1). Особливу увагу необхідно приділити оформленню епюри відповідно до прикладу, тобто вказати пункти навантаження-розвантаження, напрямки руху та заданий обсяг вантажу, який необхідно перевезти.

Рисунок 2.1 ‒ Схема епюри вантажообігу

Після побудови епюри вантажопотоків з відповідним оформленням, необхідно визначити коефіцієнт використання пробігу рухомого складу на маршруті:

(2.3)

де ‒ довжина їздки з вантажем, км;

‒ довжина порожнього пробігу (без вантажу), км.