4. Витрати на утримання бурового обладнання

Витрати на утримання бурового обладнання розраховуються за формулою

, (38)

де – витрати на заробітну платню обслуговуючому персоналу, грн.;

– витрати на матеріали і запасні частини, грн.;

– витрати на капітальний ремонт, грн.

При всіх способах буріння та різноманітних типах силового приводу бурову установку обслуговує слюсар із ремонту обладнання, а при використанні електропривода, крім того, ще й електромонтер (приймаємо згідно з додат- ком 4).

(39)

де – тривалість зміни (приймаємо = 8 год.).

Витрати на матеріали і запасні частини обчислюються прямим розрахунком за формулою

, (40)

де – норма витрат і-го матеріалу на 1000 м проходки;

– вартість матеріалу і-го виду;

– глибина буріння, м.

Якщо необхідних даних недостатньо, використовується наближений метод згідно з формулою

, (41)

де – норма витрат запасних частин, коп./1 грн. (приймаємо за додат- ком 1);

– розрахунково-балансова вартість аналогічної техніки, грн.;

– вартість додаткового комплектуючого обладнання для аналогічної техніки, грн.

, (42)

де – норма амортизаційних витрат на капітальний ремонт у відсотках (у курсовій роботі приймаємо 4...6%).

5. Визначення суми амортизаційних відрахувань обладнання

Окрім амортизаційних відрахувань на повну реновацію бурової установки, амортизація нараховується на додаткове обладнання. Структуру вартості додаткового обладнання слід прийняти в такому вигляді:

І група	–	25…30%;
ІІ група	–	5…10%;
ІІІ група	–	60…70%.

Розрахунок амортизаційних відрахувань на реновацію обладнання здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства.

Сума амортизаційних відрахувань, що включається в собівартість будівництва свердловини, визначається за формулою

(43)

6. Обчислення вартості проведення контролю

, (44)

де – витрати на проведення контролю якості труб;

– витрати на утримання польової лабораторії (приймаємо 32 грн./добу);

– витрати на утримання засобів контролю (приймаємо 60 грн./добу).

Для контролю якості бурильних труб використовуємо портативну дефектоскопічну установку. Витрати на проведення контролю якості труб в польових умовах визначаємо за формулою

, (45)

де – вартість однієї операції з перевірки бурильних труб, грн.;

– відстань від бази до бурової (приймається в середньому 50 км);

– вартість перебазування лабораторії від бази до бурової на 1 км (приймаємо 0,89 грн.);

– календарний час буріння свердловини, верстато-годин.

, (46)

де – витрати часу на одну операцію з контролю якості труб (0,10…0,15 години);

– вартість 1 години роботи лабораторії з перевірки труб (10,76 грн./год.)

7. Визначення інших витрат, що включаються до вартості буріння свердловини

Розмір цих витрат потрібно прийняти в розмірі 5% від суми витрат на матеріали і запчастини, оплату праці бурової бригади, електроенергію, паливо та мастильні матеріали, утримання бурового обладнання, амортизацію обладнання, проведення контролю

. (47)

8. Обчислення сумарних витрат, які включаються до вартості буріння свердловини

(48)

2. Розрахунок вартості підготовчих робіт

До вартості підготовчих робіт відносять витрати на підготовку майданчика, будівництво під’їзного шляху, трубопроводів, ліній передач тощо та їх розбирання. При збільшених розрахунках визначається

, (49)

де – коефіцієнт переходу від вартості буріння свердловини до вартості підготовчих робіт (для експлуатаційного буріння = 0,06; для розвідувального = 0,02).

3. Визначення вартості будівництва і розбирання наземного обладнання

Цей розділ витрат уключає вартість будівництва й розбирання вишки, коловишкових споруд, монтажу та демонтажу установки для випробування свердловини. При збільшених розрахунках обчислюється

, (50)

де – коефіцієнт переходу від вартості буріння свердловини до вартості будівництва і розбирання наземного обладнання (для експлуатаційного буріння = 0,09; для розвідувального = 0,04…0,05).