Процеси підземних гірничих робіт

Розрізняють основні та допоміжні процеси підземних гірничих робіт.

Основні процеси підземних гірничих робіт поділяються на :

1. Відбійку руди.

2. Випуск відбитої руди.

3. Доставку та навантаження відбитої руди.

4. Управління гірничим тиском.

Допоміжні процеси підземних гірничих робіт підрозділяються на:

1. Доставку людей, матеріалів та обладнання.

2. Монтажні і демонтажні роботи.

3. Ремонт обладнання.

4. Піддержання виробок та інше.

Відбійка руди.

Відбійка – це відділення руди від масиву з послідуючим подрібненням її на куски. Розрізняють такі види відбійки:

1. Вибухова відбійка:

Шпурова.

Свердловина.

Мінна або концентрованими зарядмм.

Мехнічна еханічна відбіка.

Підземними комбайнами та комплексами

Відбійними молотками.

3. 1кумулюючи1вог руди.

4. Інші способи:

Гідравлічна відбійка.

Електрофізичні способи (токи високої частоти, ультразвук, лазер).

Ядерними вибухами.

Механічна відбійка використовується при відбійці м’яких руд міцністю f = 3 - 4 (в окремих випадках f = 6 – 8). Характерним прикладом являється розробка марганцевих руд та солі.

1кумулюючи1вог руди застосовується лише при одній системі розробки, в рудах, схильних до 1кумулюючи1вог.

Гідравлічна відбійка за допомогою струменя води, яка викидається з монітора з великим тиском, плюсових результатів не дала. Причиною відмови явились дискомфортні умови праці, необхідність утворення високого напору води, осідання в ґрунті найбільш важких частинок, збагачених металом.

Електрофізичні способи знаходяться в стадії розробки.

Ядерні вибухи для руйнування гірських порід використовувались в експериментальному порядку, але широкого розповсюдження не одержали через екологічні обмеження.

На основі короткого аналізу різних способів відбійки можна зробити висновок, що найбільше практичне значення в теперішній час має вибухова відбійка.

11.Загальні відомості про бурові та вибухові роботи

Вибуховий спосіб являється основним для відбійки руд середньої і вище міцності.

Розрізняють :

• буровибуховий (шляхом розміщення зарядів ВР в порожнину, яка утворена в масиві (шпури, свердловини, виробки).

• механічну (комбайни),

• гідравлічну.

Вибух може бути:

• фізичним (вибух парового котла),

• ядерним (перетворення атомних ядер початкового матеріалу в ядра інших елементів)

• хімічним (хімічне перетворення з утворенням тепла і великою кількістю газів).

Способи буріння:

• Обертовий (свердла – ручні і колонкові – з електричним (ЕБК), пневматичним, гідравлічним приводом).

• Ударний (пневматичні поршневі бурові машини – перфоратори (телескопні – ПТ-48, колонкові – ПК-60, СБКНС, БУР, СБУ, БК).

• Обертово-ударний.

Шпур – циліндрична порожнина в масиві діаметром 30-85 мм і довжиною до 5 м, призначеною для розміщення заряду ВР.

Для буріння шпурів використовують бурові коронки (долончаті – КДП, дводолотчаті – КДВ, хрестові – ККП), армовані пластинками твердого сплаву.

Свердловина – циліндрична порожнина в масиві, діаметром більше 85 мм і довжиною більше 5м. Згідно призначення їх назив. – вибухові, дренажні, розвідувальні, відрізні.

Для буріння свердловин використовують бурові станки (НКР-100м,НКР-100МА, НКР-100МП. Продуктивність буріння – 3-5м/зм до 50-60м/зм.

Великий діаметр свердловин 150-250мм бурять буровим станком з шарошковими коронками БШ-200с. Станок забезпечує повну механізацію робіт по бурінню.

Зарядні установки (камерні та барабанні) – УЗС-1500.

Способи підривання зарядів ВР: вогневий, електричний, за допомогою детонуючого шнуру.

Засоби підривання –засоби, які використовують для передачі заряду ВР початкового імпульсу для вибухового перетворення.

Вибухові речовини – хімічні сполуки, або суміші, які під впливом зовнішніх імпульсів (удар, нагрів) спроможні вибухнути .

Заряд ВР – певна кількість ВР, яку розміщують в порожнинах, підготовлених до вибуху (накладні – на поверхні підриває мого об’єкту, колонкові (шпурові або свердловинні заряди) та концентровані (мінні) – вагою до декілька тонн.

Капсуль-детонатор – паперова або металічна гільза з запресованим зарядом ініціюючої вибухової речовини.

Вогнепровідний шнур, необхідний для передачі іскор до капсуля-детонатора.

Електропідривання зарядів ВР виконується за допомогою електродетонаторів.

Електродетонатори (капсуль-детонатор+електрозапалювач) бувають:

миттєвої, сповільненої та короткосповільненої дії.

Детонуючий шнур (ДШ) служить для передачі детонації на відстань і одночасного підривання групи зарядів ВР від одного детонатора.

Джерелом електричного струму служать: підривні машинки, силові та освітлювальні мережі.

Шкідлива дія вибуху – виділення отруйних газів, пилоутворення, сейсмічна дія на оточуючий масив, ударна повітряна хвиля.