- •Методичні вказівки
- •Автоматики, телемеханіки та зв`язку”
- •Апаратура, яка використовується при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №7 дослідження фільтрів нижніх і верхніх частот типу “к”
- •1. Теоретичні основи роботи
- •2. Вимірювальна установка
- •Завдання
- •5. Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №8 дослідження смуго-пропуськаючого фільтра типу “к”
- •1.Теоретичні основи роботи
- •2.Вимірювальна установка
- •3. Завдання
- •5. Контрольні питання
- •Література
- •Лабораторна робота №9 дослідження фільтра типу “m”
- •1.Теоретичні основи роботи
- •2. Вимірювальна установка
- •3. Завдання
- •5. Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №10 дослідження мостового фільтру
- •1. Теоретичні основи роботи
- •2. Вимірювальна установка
- •3. Завдання
- •5. Контрольні запитання
- •2. Вимірювальна установка
- •3. Завдання
- •5. Контрольні запитання
- •Вимірювальна установка
- •3. Завдання
- •5. Контрольні запитання
- •Література
- •Додаток
Апаратура, яка використовується при виконанні лабораторних робіт
Для виконання лабораторних робіт на кожному робочому місці використовується універсальний стенд, який має таку апаратуру:
Вимірювальний прилад П321, який використовується як генератор частоти і вимірювач рівнів напруги.
Подільник напруги, який складається із двох послідовно ввімкнених резисторів по 1000 Ом кожний.
Набір елементів: резисторів, конденсаторів і індуктивностей, які використовуються для збирання схем двополюсників, чотириполюсників, штучних ліній і фільтрів.
Два мости змінного струму для вимірювання повних опорів, відповідно з ємнісною і індуктивною складовою.
Два магазини опорів.
Два вимірювальних прилади, які дозволяють виміряти напругу і струм в електричних колах.
Універсальні стенди дозволяють поставити фронтальним способом всі лабораторні роботи, заплановані в курсі.
Лабораторна робота №7 дослідження фільтрів нижніх і верхніх частот типу “к”
Мета роботи: експериментальне визначення частотних залежностей робочого загасання і вхідного опору фільтрів нижніх і верхніх частот типу “К”.
1. Теоретичні основи роботи
Розповсюдженими схемами побудови фільтрів нижніх частот (ФНЧ) типу “К” є схеми симетричних Т-подібних (рис. 7.1) і П–подібних (рис. 7.2) ланок.
L/2 L/2
L
C C/2 C/2
Рис. 7.1 Рис. 7.2
Теж саме відноситься до схем побудови фільтрів верхніх частот (ФВЧ) типу “К” (рис. 7.3-7.4).
2C 2C
C
L 2L 2L
Рис. 7.3 Рис. 7.4
Кожна із зазначених схем, через свою симетрію характеризуються тільки двома власними параметрами : характеристичним опором Zх і власною постійною передачі, qc = ac + jbc, де ac - власне загасання фільтра, bc - власний коефіцієнт фази.
Для симетричних ланок фільтрів власне загасання як функція частоти визначається тільки видом фільтра (ФНЧ або ФВЧ) і не залежить від схеми його побудови (Т- подібний чи П- подібний).
Тому частоти зрізу ФНЧ, зібраних по схемах, приведених на рис. 7.1-7.2 однакові:
cp
=
(7.1a)
fcp
=
=
(7.1б)
аналогічно для:
cp
=
(7.2а)
fcp
=
(7.2б)
Введемо в розгляд нормовану частоту:
=
=
(7.3)
Тоді частотні залежності власних загасань ФНЧ і ФВЧ можуть бути представлені у виді:
аc
(фнч)
(7.4)
аc
(фвч)
(7.5)
(формули для обчислення зворотніх гіперболічних функцій через логарифми, приведені в додатку).
Характеристичний опір (ХС) фільтра залежить як від його виду (ФНЧ, ФВЧ), так і від схеми його побудови. Введемо в розгляд номінальний характеристичний опір:
=
(7.6)
Тоді частотні залежності ХС фільтрів, зібраних по схемах, приведених на рис. 7.1-7.4 визначаються (у порядку проходження цих схем) як:
Zхт
фнч ()
=
;
Zхп
фнч ()
=
(7.7)
Zхт
фвч ()
=
;
Zхп
фнч ()
=
(7.8)
Для виміру робочого загасання фільтрів застосовуються кілька методів. Один із них, метод відомого генератора, який був розглянутий у роботі №5. Тепер ми розглянемо метод “Z”, при використанні якого можна, маючи генератор із невідомим э.д.с. Еr і внутрішнім опором Zr , визначити робоче загасання чотириполюсника (ЧП), включеного між джерелом із заданим внутрішнім опором Z і навантаженням із заданим опором Zн . . Порівняємо схему, зібрану відповідно до методу відомого генератора (рис.7.5а) і схему, зібрану відповідно до методу “Z” (рис. 7.5б), відзначимо, що для, обох схем Zвх - вхідний опір ЧП, навантаженого на Zн .
I1 I1
Z
Zr
Zr
Zн
Ur
Zн
U1 ЧП
U1
ЧП
Er
РГ
Zвх
Zвх
Реальний генератор (РГ) Еквівалентний генератор
а б
Рис. 7.5
Для першої схеми справедливі рівності:
І1 = Еr / (Zr + Zвх) та u1 = E1 – I1 Zr;
Для другої – рівності:
І1 = ur / (Z + Zвх) та u1 = I1 Z;
Зіставляючи ці рівності, бачимо, що в якості э.д.с. еквівалентного генератора, утвореного по методу “Z”, варто прийняти вихідну напругу Ur реального генератора, і що внутрішній опір еквівалентного генератора дорівнює Z. Зробивши заміну Er на Ur й Zr на Z у формулі (5.3) роботи №5, виконавши теж виведення, що в роботі №5, одержимо рівняння для робочого загасання:
ap = Pur / 2 – Puн + 0,5 ln [Zн / Z], (7.9)
де Pur / 2 – абсолютний рівень напруги, рівного половині напруги Ur = [Ur], Puн – абсолютний рівень напруги на навантажені. Таким чином при визначені по методу “Z” не потрібно знання технічних характеристик [Er] та Zr - реального генератора, достатньо лише виміряти напругу [Ur] на його виході.
