- •7.091003 – Побутова електронна апаратура та
- •7.091001 – Виробництво електронних засобів
- •8.1 Мета заняття 44
- •9.1 Мета заняття 51
- •10.1 Мета заняття 54
- •1 Складання технічного завдання на розробку конструкції еа
- •1.1 Мета заняття
- •1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •1.3 Контрольні запитання і завдання
- •1.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •Технічне завдання
- •2 Аналіз компонувальних схем еа
- •2.1 Мета заняття
- •2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •2.3 Контрольні запитання і завдання
- •2.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •3 Оцінка показників надійності еа з урахуванням відмов та відновлення
- •3.1 Мета заняття
- •3.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •3.3 Контрольні запитання і завдання
- •3.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •4 Оцінка теплового режиму елемента, встановленого
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •4.3 Контрольні запитання і завдання
- •4.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •5 Розрахунок електричної міцності високовольтного
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •5.3 Контрольні запитання і завдання
- •5.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •6 Розробка конструкції електромагнітного екрана та
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •6.3 Контрольні запитання і завдання
- •6.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •7 Розрахунок частоти власних механічних коливань плоского модуля
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •7.3 Контрольні запитання і завдання
- •7.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •8 Оцінка міцності та жорсткості несівних елементів конструкції еа при статичних навантаженнях
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •8.3 Контрольні запитання і завдання
- •8.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •9 Оцінка міцності та жорсткості несівних елементів конструкції еа при вібраційних навантаженнях
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •9.3 Контрольні запитання і завдання
- •9.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •10 Оцінка міцності та жорсткості несівних елементів конструкції еа при ударних навантаженнях
- •10.1 Мета заняття
- •10.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •10.3 Контрольні запитання і завдання
- •10.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •11 Розрахунок параметрів гвинтових з’єднань
- •11.1 Мета заняття
- •11.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •11.2.1 Розрахунок параметрів гвинтових з’єднань
- •На занятті величини результуючих деформації та напруження необхідно вибрати за результатами розрахунків окремих механічних характеристик, які виконано на практичних заняттях №8-10.
- •11.3 Контрольні запитання і завдання
- •11.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •Технічне завдання
- •7.091003 – Побутова електронна апаратура та
- •7.091001 – Виробництво електронних засобів
- •61166, Харків, просп. Леніна, 14
- •Міністерство освіти і науки України
- •7.091003 – «Побутова електронна апаратура» та
- •7.091001 – «Виробництво електронних засобів»
10.3 Контрольні запитання і завдання
1. Що таке удари? Якими параметрами характеризуються удари?
2. Що таке ударостійкість конструкції ЕА? Чим вона обумовлена?
3. Наведіть модель, яка застосовується під час розгляду ударних навантажень несівних конструкцій ЕА.
4. Чим обумовлена величина деформації (прогин) пластини за наявності ударного навантаження?
5. У чому особливість розрахунків міцності та жорсткості конструкції ЕА за наявності ударних навантажень?
6. Як впливає форма імпульсу сили на величину ударного навантаження?
7. Наведіть конструктивні заходи збільшення міцності та жорсткості різних несівних конструкцій при ударах.
8. Наведіть міркування щодо доцільності застосування амортизаторів як засобу захисту від ударів.
9. Як визначити коефіцієнт динамічності при ударі? Від чого залежить його величина?
10. Наведіть послідовність розрахунку сумарної деформації (прогину) конструкції при дії статичних і динамічних навантажень.
10.4 Приклади аудиторних і домашніх задач
Завдання. Визначити амплітуди еквівалентного ударного імпульсу для синусоїдального та трикутного імпульсів сили амплітудою 15 кгм/с2.
Розв’язання.
У розрахунках ударний імпульс будь-якої форми представляють еквівалентним імпульсом прямокутної форми. За умови рівності площин імпульсів для випадку синусоїдальної форми маємо:
,
де
–
амплітуда імпульсу прямокутної форми,
кгм/с2;
– амплітуда
синусоїдального імпульсу, кгм/с2.
Підставляємо відомі дані:
(кгм/с2).
Тобто, амплітуда еквівалентного ударного імпульсу значно менша за амплітуду діючого синусоїдального імпульсу.
Для випадку трикутної форми імпульсу маємо:
,
де
–
амплітуда трикутного імпульсу, кгм/с2.
Підставляємо відомі дані:
(кгм/с2).
Тобто, амплітуда еквівалентного ударного імпульсу вдвічі менша за амплітуду діючого трикутного імпульсу.
Відповідь: амплітуда еквівалентного ударного імпульсу для синусоїдального імпульсу сили дорівнює 9,55 кгм/с2, для трикутного імпульсу – 7,5 кгм/с2.
11 Розрахунок параметрів гвинтових з’єднань
11.1 Мета заняття
Вивчення методики розрахунку параметрів гвинтових з’єднань у конструкції.
11.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Одним з найпоширеніших способів механічного з’єднання електричних вузлів та елементів несівної конструкції у блоці ЕА є з’єднання за допомогою гвинтів. Гвинти мають стандартні типи та ряд різьб. На рис. 11.1 наведено два стандартних типи гвинтів і варіанти вимірювання їх параметрів.
Рисунок 11.1
Слід пам’ятати, що необхідна кількість гвинтів у блоці та їх параметри залежать від особливості конструкції ЕА і величини навантажень, які виникають у процесі його експлуатації.
Готуючись до практичного заняття за даною темою, необхідно вивчити теоретичний матеріал попередніх лекцій і матеріал, викладений в основній [6, c. 280–283] та додатковій [7, c. 230–232] літературі.
11.2.1 Розрахунок параметрів гвинтових з’єднань
Гвинтові з’єднання, за допомогою яких кріплять окремі вузли до несівної або виконують з’єднання її елементів, можуть витримувати деформації розтягування, зсуву, згину. Наприклад, елементи кріплення панелей конструкції до корпусу ЕА розраховують на міцність за умови, що виникаючі напруження зсуву не перевищують допустимі [], тобто:
, (11.1)
де т – маса блока, до якого закріплюється панель, кг;
g – прискорення сили тяжіння, м/с2;
- коефіцієнт динамічності;
n – кількість гвинтів;
dB – внутрішній діаметр гвинта, м.
Для такого розрахунку коефіцієнт динамічності вибирають максимальним з його значень при динамічному навантаженні (при вібраціях або ударах).
Слід враховувати, що якщо статичні і динамічні навантаження діють спільно на конструкцію, то має місце принцип суперпозиції. За таким принципом результуюча деформація дорівнює сумі деформацій, обумовлених дією статичних і динамічних навантажень:
h = hcm + hвіб + hуд,
де hст, hвіб, hуд – деформація (прогин) за рахунок статичного, вібраційного та ударного навантаження, відповідно.
Аналогічно результуюче максимальне напруження є результатом суперпозиції напружень, обумовлених кожним навантаженням:
max = (max)ст + (max)віб + (max)уд, (11.2)
де (max)ст, (max)віб, (max)уд – напруження у конструкції за рахунок статичного, вібраційного та ударного навантаження відповідно.
