3. Державний сектор економіки і державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави.

Специфічним інструментом державного регулювання економіки є державний сектор економіки – це комплекс господарських суб’єктів, що повністю або частково належать центральним або місцевим органом влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних і політичних функцій.

Об’єкти державної власності виступають:

а) матеріальною основою функціонування держави як політичного інституту (майно держави, збройних сил, міліції, органів державного управління, монетний двір);

б) економічною основою для підприємницької діяльності (Центральний банк, залізниця, промислові та с/г державні підприємства).

Форми державних підприємств

Бюджетні підприємства

Підпорядковані міністерству, входять у систему адміністративного управління

Не завжди прибуткові

Фінансуються за рахунок держбюджету, не мають зовнішніх джерел фінансування (кредит, випуск акцій, облігацій)

Державні

корпорації

Підприємства з правом господарської самостійності

Держава є власником, а право управління передане трудовим колективам

Форма роботи з державою – контрактна на конкурентних засадах із застосуванням тендерів

Змішані акціонерні товариства

(поєднують переваги приватного і держав-

ного підприємництва)

Можливе вирішення макроекономічних завдань на конкурентних засадах

Комерційна основа господарської діяльності

Деяким товариствам держава може встановлювати плани, які розробляються спільно з адміністрацією підприємства

За допомогою державного сектору економіки вирішуються такі проблеми:

• забезпечення національної безпеки і цілісності економіки;

• забезпечення збалансованого і стабільного розвитку національної економіки;

• підвищення її конкурентноздатності;

• соціалізація економіки, виробництво суспільних благ;

• створення умов для розвитку приватного сектору економіки;

• екологічні;

• розвитку регіонів.

3. Необхідність удосконалення механізму господарювання в Україні.

Україна, яка тільки-но завершила перехід до ринкової економіки, має продовжувати економічні реформи, вдосконалюючи механізм господарювання в наступних напрямах:

• вдосконалення національного демократичного економічного планування;

• здійснення анти циклічного та антикризового регулювання економіки;

• вдосконалення регіонального регулювання шляхом розширення економічної самостійності регіонів;

• проведення ефективної грошово-кредитної політики;

• здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, цінової політики;

• створення раціональних умов для розвитку дрібного і середнього бізнесу;

• здійснення антимонопольної політики та подальшої приватизації;

• забезпечення справедливого розподілу та соціального захисту громадян;

• формування ефективної відкритої економіки