Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод указания по курсовой ДВ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
467.97 Кб
Скачать

Іі. Вимоги до написання курсової роботи для студентів спеціальності 5.020107 "діловодство"

Курсова робота з дисципліни „Основи менеджменту” для спеціальності "Діловодство" складається з двох частин: спеціальної та розрахункової.

Спеціальну частину студент обирає самостійно ( або за допомогою керівника роботи ), виходячи із переліку тем, наведених нижче. В цьому розділі розкривається сутність обраної теми, її основні поняття та явища, їх сучасний стан і можливості розвитку.

Заохочується виконання курсової роботи на базі конкретного підприємства з використанням інформації про управлінську структуру, організаційні зв'язки і відносини, особливості виробничої та управлінської діяльності.

Процес управління виробництвом впливає на всю багатосторонню діяльність підприємства, що дає можливість визначити вплив управлінської праці на показники виробничої діяльності. При цьому ефективність підприємства зводиться до економії, одержуваної від впливу управлінського персоналу на господарську діяльність підприємства, порівняно з витратами на управління.

Для оцінки економічної ефективності управлінської праці може бути застосована наступна методика розрахунків.

Економічна ефективність управлінської праці (у розрахунку за рік) визначається за формулою:

Еу.п. = , (1)

де Еу.п. ефективність управлінської праці;

Ее – економічний ефект;

Ву – сумарні річні витрати на управління.

Економічний ефект е) виражає приведену за рік суму економії на управлінську діяльність:

Ее = ∑Еі – Еп Ву , (2)

де Еіекономія і-го виду робіт;

Еп −нормативний коефіцієнт ефективності (0,15);

п – кількість виконуваних робіт, що дали економію.

Ефективність управлінської праці виражається показниками виробничої діяльності підприємства. Загальний вигляд формули буде таким:

Еу.і. = , (3)

де Еу.і − економічна ефективність управління за і показником підприємства;

Пі – результат роботи підприємства за і показником;

Ву – сумарні річні витрати н управління.

Управлінський персонал своєю діяльність впливає на скорочення трудоємності продукції, що виробляється підприємством, підвищення ритмічності роботи, оптимізацію техніко-економічного і оперативного планування, поліпшення матеріально-технічного постачання та ін. Тому його економічну ефективність можна визначити за формулою:

Еу.п. = (4)

де Еу.п. – економічна ефективність управлінського персоналу за рахунок зростання продуктивності праці;

Пп. – продуктивність праці підприємства.

Управлінський персонал впливає і на зниження собівартості продукції,особливо умовно-змінних витрат. Це може бути виражено у такому вигляді:

Еру.п.в. ,

Еу.в. = Ву (5)

де Еу.в. – річна економічна ефективність за рахунок зниження умовно-змінних витрат у собівартості;

Еру.п.в. – річна економія умовно-перемінних витрат.

Економічну ефективність управлінського персоналу варто оцінювати і за приростом прибутку:

Ер.п. , (6)

Е п = Ву

де Еп – економічна ефективність управлінського персоналу;

Ер.п. – річна економія за рахунок приросту прибутку;

Ву – сумарні річні витрати на управління.

Економічну ефективність можна визначити й у самій сфері управління. Тут на неї впливають такі чинники, як зниження трудовитрат управлінського персоналу, скорочення витрат робочого часу, умовне вивільнення працівників. Це можна визначити в такий спосіб:

Еітр = ∑(Т12)∙S, (7)

де Еітр – економічний ефект від зниження трудоємності;

Т1, Т2 – Трудоємність і-ої управлінської операції до і після раціоналізації робіт, людино-дні;

S – середня річна вартість людино-дня управлінського персоналу.

Економія від скорочення витрат робочого часу і непродуктивних витрат управлінського персоналу розраховується за формулою:

Ев.ч. = (В∙Ч∙Ф) ∙ S, (8)

де Ев.ч – економія за рахунок скорочення витрат робочого часу;

В – скорочені витрати і непродуктивні витрати часу протягом робочого дня, год;

Ч - численність працівників, що скоротили витрати і непродуктивні витрати,ос.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працівника управління,дні;

S – середня річна вартість однієї людино-години працівника управління.

найважливішими напрямками в роботі апарату управління підприємством є поліпшення його структури, механізація й автоматизація. Економічна ефективність у цьому випадку визначається за формулою:

Е.в.р. = [(Ф12-1) ∙Ч] S1, (9)

де Е.в.р. – економія витрат за рахунок умовного вивільнення працівників;

Ф1, Ф2 – фонд робочого часу в середньому на одного працівника відповідно до і після раціоналізації,год.;

Ч – численність працівників до раціоналізації,ос.;

S1 – середня річна заробітна плата одного працівника.

Аналіз показує, що великого збитку виробництву завдає плинність кадрів. Економія за рахунок зменшення плинності кадрів розраховується у такий спосіб:

Еп = ∑Рпі(1-Кп2п1), (10)

де Еп – економія за рахунок зменшення плинності кадрів;

Кп2, Кп1 – фактичний і очікуваний коефіцієнти плинності,%;

Рпі – середньорічний збиток підприємства від плинності кадрів (зниження продуктивності праці протягом двох тижнів у працівників, що вирішили звільнитися; низька продуктивність праці у знову прийнятих на роботу; витрати, пов’язані з навчанням, та ін..).

Економічну ефективність управлінської праці можна визначити і за такими показниками, як розмір виробленої продукції на одного працівника апарату управління і величина співвідношення витрат на виробництво і на управління.

Це можна виразити у такий спосіб:

Еп = Ом.п.у., (11)

де Еп – ефективність управлінського персоналу;

Ом.п. – річний обсяг товарної (валової) продукції;

Чу. – середньоспискова численність управлінського персоналу, ос..

Ефективність витрат на управління:

Ев.у. = Ом.п.у , (12)

де Ев.у. – ефективність витрат на управління;

Ом.п. – річний обсяг товарної(валової) продукції;

Ву – сумарні річні витрати на управління.

Таким чином, економічну ефективність управлінської праці можна визначити щодо кожного з великої кількості показників виробничої діяльності, але жоден з них не дозволяє оцінювати ефективність управління в цілому.

Як узагальнюючий критерій економічної ефективності підприємства, виступає функція обмеженого числа найважливіших показників, що може виражатися у такому вигляді:

W = fп.∙Пп.р.∙Пу.з.∙Пф.з.п.), (13)

де W – загальний критерій економічної ефективності підприємства;

Пп.п.р.у.з.ф.з.п – показники діяльності підприємства (приріст прибутку, продуктивність праці, умовно-змінні витрати).

Удосконалення управління виробництвом дозволяє скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, підвищення оперативності у вирішення господарських питань, збільшити обсяг виробництва і масу прибутку підприємства.

Розрахункова частина представляє собою практичне завдання у вигляді розв'язання виробничої задачі і складання відповідного ділового паперу. Вирішенню задачі передує вивчення економічних методів ме­неджменту та сфери їх впливу на об'єкти управління.

Розроблені дев'ять типових завдань різного спрямування:

  • Розрахунок приросту заробітної плати працівників;

  • Визначення критичного обсягу продукції;

  • Вплив ціни на обсяг реалізації ;

  • Розробка управлінських рішень щодо перспективних видів продукції;

  • Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності;

  • Розрахунок економічної ефективності витрат на капітальний ремонт облад­нання;

  • внесення змін в діючу організаційну структуру управління підприємством;

  • Побудувати нову органіграму організаційної структури управління.

За результатами виконаних розрахунків слід буде підготувати та оформити один з таких документів:

  • доповідну записку керівнику підприємства обсяги реалізації ;

  • службову записку про ре­зультати розрахунків залежності приросту заробітної плати від перевико­нання планового завдання;

  • службову записку про результати проведених спостережень відхилень у взаємовідносинах персоналу;

  • постанову зборів товари­ства про результати оцінювання стану управління підприємством;

  • розробити заходи щодо підвищення ефективності роботи підприємства;

  • управлінське рішення (у формі наказу) про результати проведених розрахунків щодо доцільності нового будівництва;

  • розробити новий штатний розклад та організаційну структуру підприємства.