- •2. Лабораторна робота………………………………………………………………6
- •3. Лабораторна робота……………………………………………………………..12
- •4. Лабораторна робота
- •5. Лабораторна робота……………………………………………………………..21
- •1. Лабораторна робота
- •1.1 Назва роботи: Вимірювання геометричних розмірів.
- •1.3 Порядок виконання роботи.
- •1.4 Контрольні запитання.
- •2. Лабораторна робота
- •2.3 Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •2.4 Короткі теоретичні відомості
- •2.5 Повірка пружинних манометрів
- •2.6 Порядок виконання роботи
- •2.7 Обробка результатів вимірювань
- •2.8 Контрольні запитання
- •3. Лабораторна робота
- •3.3 Завдання роботи
- •3.4 Основні теоретичні положення.
- •3.5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Обробка даних.
- •Протокол повірки
- •3.7 Запитання для самоперевірки.
- •Лабораторна робота №4
- •4.1 Назва роботи: Вивчення будови, принципу дії та повірка інклінометра
- •4.4 Основні теоретичні положення
- •4.5 Опис лабораторної установки
- •4.6 Порядок виконання роботи
- •4.7 Обробка результатів. Основні формули для обчислення
- •4.8 Контрольні запитання
- •5. Лабораторна робота
- •5.3 Прилади та матеріали
- •5.4 Основні теоретичні положення
- •5.5 Опис лабораторної установки
- •5.6 Порядок виконання роботи
- •5.7 Вказівки по оформленню звіту
- •5.8 Запитання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Протокол повірки
Тахометр, який повіряється типу__________, клас точності________, рік виготовлення_________, нормоване значення _________.
Зразковий тахометр типу__________,
клас точності________, рік виготовлення_________, нормоване значення _________.
Таблиця 3.2
Покази приладу, що повіряється об/хв |
Середнє арифметичне значення групи спостережень об/хв |
СКВ, об/хв |
Довірлива межа випадкової похибки |
Похибка приладу, який повіряється |
||
Абсолютна похибка, об/хв |
Відносна похибка, % |
Приведена похибка, % |
||||
|
|
|
|
|
|
|
3.7 Запитання для самоперевірки.
3.7.1 Які бувають типи тахометрів?
3.7.2 В чому полягає принцип дії магнітоіндукційного тахометра?
3.7.3 Які переваги та недоліки тахометрів даного типу?
3.7.4 Які умови вибору зразкових приладів для повірки тахометрів?
Лабораторна робота №4
4.1 Назва роботи: Вивчення будови, принципу дії та повірка інклінометра
4.2 Мета: Ознайомитись з будовою, принципом дії, конструктивними особливостями інклінометрів; вивчити принципову схему приладу. Ознайомитись з порядком проведення вимірювань за допомогою інклінометра і виконати повірочні роботи на установочному столі.
Тривалість: 2 аудиторні години
4.3 Порядок виконання роботи: Перед виконанням роботи необхідно ознайомитись з методичними вказівками до цієї лабораторної роботи, порядком її виконання, принципом дії приладу, рекомендованою літературою та приготувати бланки звіту і відповіді на контрольні запитання.
4.4 Основні теоретичні положення
Свердловини, які проектуються для розвідки і експлуатації нафтогазових пластів, можна розділити на вертикальні і похило-направлені та з горизонтальними ділянками. Внаслідок нерівномірного розбурювання вибою, який виникає внаслідок геологічного, технічного і технологічного факторів, в процесі буріння простежується відхилення напрямку свердловини від заданого, яке називають викривленням.
Дані про викривлення свердловини потрібні при бурінні, оскільки значні відхилення напрямку свердловини від вертикалі або заданого іншого напрямку і різкі його зміни в просторі викликають певні труднощі при спуску бурильних і обсадних колон, а також підвищення спрацювання бурового обладнання.
Достовірність геологічної структури, одержаної за даними пробурених свердловин, теж в значній мірі визначається даними про викривлення напрямку свердловини. Без введення поправок на викривлення свердловин не можна одержати правильної уяви про геологічну будову району.
Просторове положення любої будь-якої точки траєкторії свердловини характеризується двома кутами: так званим кутом її викривлення а (відхилення осі свердловини від вертикалі), та дирекційним кутом b - між горизонтальною проекцією осі дотику приладу до траєкторії свердловини, взятого в сторону збільшення глибини і напрямом на географічну північ. Замість дирекційного кута часто використовують отриманий безпосередньо в процесі вимірювань магнітний азимут викривлення - відрахунок по ходу годинникової стрілки кута між напрямом на магнітну північ і горизонтальною проекцією осі дотику приладу до траєкторії свердловини.
Прилади, які використовують для вимірювання викривлення свердловини, називають інклінометрами. В практиці найбільше поширення одержали електричні інклінометри, в яких здійснюється перетворення кута і азимута викривлення в пропорційні електричні сигнали з передачею їх на поверхню по жилах кабелю, а також фотоінклінометри, які фіксують параметри викривлення свердловини на фотоплівку.