3. Бюджетні права в Україні, їхня характеристика

В економічній літературі широко застосовується термін “бюджетні права” для характеристики статусу органів державної влади й управління щодо бюджетного процесу. В цьому разі йдеться про права особливого змісту, що за юридичними властивостями відрізняються від прав, якими наділені суб’єкти інших галузей права (наприклад, цивільного). Ці особливості полягають у тому, що бюджетні права за юридичними характеристиками зближуються з обов’язками, значною мірою одночасно є і обов’язками (наприклад, право затверджувати бюджет, право розподіляти бюджетні кошти). Отже, в більшості випадків бюджетне право і обов’язок об’єднані в одному повноваженні, що відображає нерозривність прав і обов’язків суб’єктів бюджетного права.

Бюджетне право – це сукупність юридичних норм, що регулюють діяльність органів державної влади й управління щодо складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету. Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади і їхніх територіальних підрозділів становить право на самостійний бюджет. Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено становить сукупність таких прав:

• право на власний бюджет;

• право на отримання бюджетних доходів і зарахування їх до складу цього бюджету;

• право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

• право розподілу бюджетних доходів між бюджетами певної території;

• право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Отже, основними способами правового регулювання виступають:

1. дозвіл – надання особам права на власні активні дії;

2. заборона – покладання на осіб обов'язку утримуватися від вчинення дій певного роду;

3. позитивне зобов'язування – покладання на осіб обов'язки до активної поведінки.

Бюджетна ініціатива – це право членів законодавчого органу вносити зміни в представлений виконавчою владою проект бюджету. Користуються такими правами народні депутати, депутати місцевих рад і Президент України.

Бюджетні права органів державної влади та управління розподілені таким чином:

а) Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади ухвалює закони, в т. ч. із фінансових питань, приймає Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього, здійснює контроль за його виконанням, визначає перелік податків і зборів, а також засади внутрішньої та зовнішньої політики України;

б) Президент України як голова держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, ухвалені Верховною Радою, в т. ч. з фінансових питань має право вето щодо ухвалених Верховною Радою законів із подальшим їхнім поверненням на повторний розгляд у Верховну Раду.

Рахункова Палата Верховної Ради України здійснює:

● організацію і контроль за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету України, за витрачанням бюджетних коштів, у т. ч. коштів державних цільових фондів за обсягами, структурою та їхнім цільовим призначенням;

● контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргів України;

● визначення ефективності та доцільності використання державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів.

Отже, Рахункова Палата Верховної Ради України виступає в ролі експертного органу Верховної Ради України, даючи відповідні висновки і рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади:

а) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

б) організовує розробку проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік і забезпечує його виконання;

в) приймає рішення про використання коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів України:

• складає проект Державного бюджету України;

• організовує виконання Державного бюджету України;

• проводить методичну роботу з питань бюджетного планування;

• розробляє стратегію щодо внутрішніх і зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу;

• контролює виконання Державного бюджету України, складає звіт про його виконання;

• розробляє пропозиції щодо удосконалення податкової політики тощо.

Державна фінансова інспекція України здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, а також розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.

Державна казначейська служба України здійснює:

а) організацію касового виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів та контроль за цим процесом;

б) управляє наявними коштами державного і місцевих бюджетів, у т. ч. в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період;

в) фінансує видатки Державного бюджету України і місцевих бюджетів;

г) веде облік касового виконання державного і місцевих бюджетів та складає звіт про їхнє виконання;

ґ) управляє державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

д) здійснює розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

е) розробляє нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти.

Державна податкова служба України здійснює:

• контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;

• розробку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, приймає нормативні акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

• проводить роз’яснювальну роботу серед платників податків з питань оподаткування;

• здійснює попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.

Органи місцевого самоврядування:

а) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;

б) самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрямки їхнього використання;

в) використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів;

г) мають право випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримувати кредити в банківських установах;

ґ) можуть бути гарантами при наданні кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності.

Правове призначення та функціонування бюджету полягає в тому, що він надає органам влади, які його затверджують, можливість вищого постійного керівництва в галузі фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування, контролю виконавчих і розпорядчих органів влади, які складають і виконують бюджет.