Основні принципи бюрократії

• Функціональна компетентність

Посади займаються тільки за даним принципом, за компетентністю.

• Принцип бюрократичного авторитету

Найсуворіше дотримання бюрократичної ієрархії.

• Принцип формалізму

Підпорядкування правилам, інструкціям, які чітко зафіксовані й визначені.

• Принцип «без гніву й пристрасті»

Виключення емоційного аспекту взаємодії.

• Принцип професіоналізму

Відповідність вимогам професійної кваліфікації.

• Принцип корпоратизму

Духовна близькість, збіг поглядів та відстоювання інтересів корпорації, тобто єдиного цілого.

У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної системи, політичних та суспільних соціальних інститутів. По-друге, бюрократична система сприяє виробленню відповідних справжніх інтересів народу, демократичних концепцій і механізмів їх реалізації практично. По-третє, здійснення контрольних функцій за діяльністю окремих елементів бюрократичної системи з метою відвернення їх ймовірного відходу від демократичних принципів політичного і суспільного управління, закритості і недоступності для будь-якого громадянина суспільства. По-четверте, керівництво діяльністю спеціальних інститутів по вивченню політичних процесів, що відбуваються в суспільстві, узагальненню досвіду і вироблення рекомендацій поглиблення демократизації політичного життя.

Бюрократія - властива структура соціально неоднорідного суспільства, неминучий атрибут державних, особливо виконавчих органів. Бюрократія обслуговує інтереси, насамперед, панівних в суспільстві соціальних сил, створює умови для утвердження таких політичних відносин, які б сприяли зміцненню базових відносин. Проте бюрократичний, чиновницький апарат є не тільки породження об'єктивних обставин, панівних в економічній базі сил, а й здатний конкретними зусиллями сприяти докорінним перетворенням у базі з метою формування нових панівних у економіці і політиці сил. Ознаки бюрократизму (формалізація, ієрархічність, регламентація) властиві будь-якій системі соціального управління.

Поступово термін «бюрократія» набув негативного значення, але в задумі він характеризував організаційну систему високої ефективності. М.Вебер вважав, що основним джерелом неефективності в управлінні є сімейність і фоворитизм, за яких важко досягти прийняття раціональних рішень, і яких необхідно всіляко позбавлятися і урівноважувати роботу справедливим ставленням на основі професійної майстерності і ефективності праці, а не політикою чи дружбою. На думку вчених з менеджменту, західні організації, особливо США, і понині зберігають бюрократичні форми. У Гарвардському університеті і досі бюрократ ототожнюється з тим, кому належить проявляти творчий підхід. Спеціалісти з менеджменту стверджують, що їхня діяльність може зберігатись ефективною тільки за умови, якщо підтримуватиметься певна рівновага між тісною взаємопов'язаністю, з одного боку, і об'єктивністю і ясністю функцій - з іншого.

І в наші дні бюрократизм затримує розвиток ініціативи, примушуючи людей працювати в суворих рамках, часом надуманих обов'язкових правил, процедур, різних рекомендацій та відомчих інструкцій.