Фонд оплати праці (фоп)

Сума витрат на оплату праці передбачає розрахунок фонду оплати праці.

Фонд оплати праці (ФОП) — основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, економічному аналізі.

Він охоплює:

— фонд основної заробітної плати;

— фонд додаткової заробітної плати персоналу підприємства;

— інші заохочувальні та компенсаційні виплати, крім тих які законодавчо не належать до ФОП (наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога тощо).

Фонд основної заробітної плати — це заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у тому числі преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу в нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників.

Фонд додаткової заробітної плати — це виплати, пов'язані з надбавками і доплатами, які передбачені чинним законодавством, а також оплата передбачених законодавством щорічних і додаткових відпусток та робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.

Фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати разом створюють загальний фонд заробітної плати підприємства.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат з ФОП належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам, а також матеріальної допомоги.

Обчислення ФОП передбачає розрахунок фонду прямої заробітної плати та доплат у годинний, денний та щомісячний фонди заробітної плати.

Фонд прямої заробітної плати формується зі суми коштів, нарахованих працівникам-погодинникам відповідно до тарифних ставок та працівникам-відрядникам відповідно до індивідуальних та колективних відрядних розцінок.

Фонд прямої заробітної плати працівників основного виробництва можна розрахувати на основі інформації про обсяг виробничої програми та витрат із заробітної плати на виробництво (реалізацію) одиниці продукції.

Фонд прямої заробітної плати допоміжних працівників можна визначити аналогічно до ФОП основних робітників З урахуванням обсягу допоміжних робіт (метод прямого розрахунку) або чисельності працівників основного виробництва.

Суми доплат, надбавок, премій обчислюють відповідно до вимог чинного законодавства, положень про преміювання та з урахуванням фінансових можливостей зростання ФОП.

Розміри чергових і додаткових відпусток розраховують відповідно до показників фонду денної заробітної плати та середньої тривалості відпустки.

Розмір оплати часу виконання державних і громадських обов'язків визначається на основі середньогодинної заробітної плати і загальної кількості невиходів на роботу з цієї причини.

Показники структури ФОН можуть відображати частку в сумі фонду оплати праці:

— частку основної та допоміжної заробітної плати;

— частку ФОП за окремий календарний період;

— частку ФОП окремих категорій працюючих;

— частку ФОП окремих структурних підрозділів; і

— частку витрат на оплату праці для визначення окремих завдань виробничої програми.

Рівень витрат на оплату праці показує частку витрат на оплату праці у загальній сумі обсягу господарської діяльності й вимірюється у відсотках.

Зростання рівня ФОП відображає екстенсивний шлях використання трудового потенціалу.

5. Показники середньої заробітної плати характеризують середньорічну чи середньомісячну заробітну плату найманих працівників, нараховану за видами економічної діяльності, за окремими категоріями працівників та на одного середньооблікового працівника.

Середню заробітну плату обчислюють за формулою:

_ 

де ЗП — середня заробітна пл_та одного працівника; ∑ ФОП — сума фонду оплати праці працівників підприємства; Ч¯ — середньооблікова чисельність працівників на підприємстві.

Середню заробітну плату визначають для окремих категорій працівників з метою порівняння з показниками середньої заробітної плати за видами економічної діяльності. Важливим є порівняння середньої заробітної плати з мінімальною.

До часткових показників праці належать:

— фондоозброєність;

— зарплатомісткість;

— сума витрат, доходів, прибутку, що припадає на одного середньооблікового працівника.

Фондоозброєність (ФО) — це показник забезпечення праці виробничими основними фондами, який визначається за формулою:

_   _

де ОВФ — середньорічна балансова вартість основних виробничих фондів; Ч — середньооблікова чисельність працівників на підприємстві.

Зарплатомісткість продукції — характеризує суму витрат па оплату праці, що міститься в сумі витрат на виробництво (реалізацію) одиниці продукції, і визначається за формулою:

де ФОП — сума фонду оплати праці на підприємстві; ВП (РП) — обсяг валової (реалізованої) продукції у звітному періоді.

Важливим етапом оцінки формування та використання трудових ресурсів підприємства є здійснення аналізу трудових показників.