Виборчий процес
Поняття «виборчий процес».
Основні принципи виборчого процесу.
Стадії виборчого процесу.
1. Процесуальне здійснення суб'єктами своїх прав і обов'язків є основним змістом норм виборчого права, переважна більшість яких є процесуальними. Виборчий процес - це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Виборчий процес можна визначити як направлену на обрання депутатів і виборних посадових осіб діяльність суб'єктів виборчого права за допомогою реалізації закріплених процесуальними нормами юридичних прав і обов'язків шляхом здійснення в певній послідовності виборчих дій. Дане визначення містить наступні ознаки виборчого процесу:
• виборчий процес - це діяльність суб'єктів виборчого права, тобто здійснення ними певних дій, що мають юридичний характер. Шляхом здійснення виборчих дій дані суб'єкти реалізують закріплені правовими нормами права і обов'язки;
• виборчий процес - діяльність прямо передбачених правовими нормами суб'єктів процесу, тобто осіб, органів, організацій, їх об'єднань, наділених виборчо-процесуальними правами і обов'язками;
• виборчий процес - це діяльність, направлена на обрання виборних осіб. Виборчий процес має строго цільове призначення, юридичним результатом якого є формування органів державної влади, органів місцевої самоврядування і обрання посадових осіб державної влади місцевого самоврядування;
• виборчий процес - це діяльність, врегульована процесуально-правовими нормами. Це означає, що виборчий процес може початися лише на підставі і відповідно до закону. Виборчий процес здійснюється і визначеною правовими нормами процесуальній формі;
• виборчий процес - це здійснення і виборчих дій в певній послідовності. Поступальна хода виборчого процесу - його необхідна характеристика. Виборчі дії здійснюються послідовно. Наприклад, висунення кандидатів неможливе до призначення виборів, а здійснення передвиборної агітації неможливе до реєстрації кандидата, і виборчого об'єднання.
За часовими рамками виборчий процес збігається з поняттям "виборча кампанія" - періоду з дня офіційної публікації рішення уповноваженої посадової особи, органу державної влад, органу місцевого самоврядування про призначення виборів до дня офіційної публікації результатів виборів.
Здійснення суб’єктами виборчого процесу передбачених законом виборчих процедур; сукупність різних форм взаємодії та послідовних дій з висунення, рекламування та голосування за суб’єктів політичної влади, персональний та структурний склад яких формується вираженням волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визнання результатів виборів легітимними. У цьому заході бере участь велика кількість осіб, що виконують різні функції, тому виборчий процес складається з певного набору узгоджених за часом та місцем проведення політичних, правових і організаційних дій. З формально-правової точки зору виборчий процес розглядається як система законодавчо встановлених процедур з’ясування суспільної оцінки відповідності задекларованої спрямованості політичної активності кандидатів на виборні посади, коло яких визначається у встановленому законом порядку, правоздатними громадянами країни або її окремого регіону залежно від загальнодержавного чи місцевого характеру виборів. Виборчий процес завжди включає в себе встановлену законодавством сукупність процесуальних форм проведення виборів, які визначають кількість та зміст стадій виборчого процесу. Виборчий процес не тільки і не стільки переважно адміністративний технологічний процес, скільки публічний, конкурентний процес, в межах якого розгортається політична правосуб’єктність громадян-виборців. Виборчий процес розглядається як складова загального політичного процесу та режиму, що існують в країні. За умови демократичних режимів виборчий процес є вельми важливою сукупністю форм взаємодії громадянського суспільства і держави – передачею владних повноважень представникам суспільства через процедуру виборів. У результаті цілеспрямованої політичної діяльності досягають соціально значущий підсумок: для суспільства – найбільш повна реалізація функції легітимації координаторів соціальних процесів, для держави – забезпечення правових норм організації та проведення виборчих кампаній, для кандидатів на виборні посади – здійснення в рівній боротьбі з політичними конкурентами свого права репрезентувати громадян в органах політичної влади.
2. Процесуально правові принципи закріплюють основні начала виборчого процесу, важливі вимоги, що пред'являються до учасників процесу і виборчо-процесуальною формою. Основними принципами і виборчого процесу є наступні принципи.
Принцип здійснення організації і проведення виборів спеціально створюваними незалежними органами виборчими комісіями. Для проведення виборів створюються спеціальні органи - виборчі комісії. Організація і проведення виборів є їх основною функцією, а в комісій, які не є державними або муніципальними органами, - єдиною функцією. Виборчі комісії в межах своєї компетенції, незалежні від органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Рішення і акти виборчих комісій, прийняті в межах їх компетенції обов'язкові для органів виконавчої влади органів місцевого самоврядування, державних установ, кандидатів, виборчих об'єднань (блоків), суспільних об'єднань, організацій, посадових осіб, виборців.
Принцип безперервності і поступальності виборчого процесу. Безперервність процесу означає, що, почавшись в закладений термін виборчий процес проходить через всі передбачені законом процесуальні стадії і обов'язково закінчується винесенням відповідною виборчою комісією акту за підсумками виборів. Це може бути визначення результатів виборів і вибраних осіб або визнання виборів, що не відбулися або є недійсними. Виборчий процес не може завершитися іншим способом, достроково, по волі яких-небудь учасників процесу. Поступальність процесу означає заздалегідь задану законом послідовність зміни стадій виборчого процесу. Неможлива інша послідовність стадій, чим це передбачено законом, наприклад, передвиборна агітація недопустима до висунення і реєстрації кандидата.
Принцип законності виражається в обов'язку всіх учасників процесу дотримувати вимоги, встановленою законом виборчо-процесуальної форми, діяти в рамках наданих законом повноважень, виконувати обов'язки, покладені виборчо-правовими нормами. Виборче законодавство передбачає різні форми реагування на випадки недотримання своїх норм. Основною з цих форм є відповідальність учасників процесу за порушення виборчого законодавства, передбачена в трьох видах: виборчо-правова відповідальність, адміністративна відповідальність і кримінальна відповідальність.
Принцип гласності (відкритості). Будучи публічно-правової процедурою, виборчий процес передбачає відкритість. Цей принцип не є абсолютним, оскільки не до всіх дій суб'єктів процесу закон пред'являє вимогу публічного здійснення. Наприклад процес підбору кандидатур для висунення виборчим об'єднанням, блоком, їх розташування в списку кандидатів, договірний процес виборчих об'єднань з питання формування виборчого блоку залишаються «в тіні» процесу. Доведення такого роду інформації до виборців - справа відповідних виборчих об'єднань.
Основного значення принцип відкритості набуває в діяльності виборчих комісій, яка відповідно до вимог закону повинна здійснюватися гласно. Це забезпечується закріпленням права зареєстрованих кандидатів, їх довірених осіб уповноважених представників виборчих об'єднань (блоків), засобів масової інформації бути присутнім на всіх засіданнях виборчих комісій; обов'язки виборчих комісій публікувати свої рішення в засобах масової інформації; права спостерігачів бути присутнім на виборчих ділянках в день голосування і інших прав. Проте дія вказаного принципу не обмежується вказаною сферою. Всі дії інших суб'єктів процесу, що мають важливе значення для повноцінної реалізації виборчих прав громадян і для здійснення яких потрібний контроль з боку держави, повинні здійснюватися публічно. Найнаочніше це виявляється в регулюванні стосунків з фінансуванню виборів. У даному аспекті виборче законодавство націлене на досягнення максимальної прозорості;
Принцип рівноправ'я однопорядкових суб'єктів виборчого процесу. Даний принцип означає рівність повноважень (прав і обов'язків) суб'єктів процесу. Рівноправ'я можливе лише між однаковими за статусом суб'єктами. Не можна говорити про, наприклад, рівноправ'я виборця і виборчого об'єднання — у них абсолютно різний статус, різні повноваження і призначення в процесі. Рівноправ'я означає рівність між собою виборців, рівність між собою виборчих об'єднань (блоків), рівність між собою кандидатів. Даний принцип означає також рівноправ'я однопорядкових суб'єктів у взаєминах з виборчими комісіями. Неприпустимо різне відношення комісій, наприклад, до різних кандидатів.
Принцип документальності виборчого процесу означає фіксацію виробництва процесуальних дій у виборчих документах. Законодавство містить великий перелік виборчих документів, закріплює високі вимоги до їх форми і вмісту. Особливе місце серед виборчих документів займають так звані виборчі документи «строгої звітності» (виборчі бюлетені, відкріпні посвідчення), а також протоколи виборчих комісій про підсумки голосування.
Приведений перелік принципів не є вичерпним, в ньом відображені основні принципи процесу. Окрім них можна виділяти принципи, що відображають вміст окремих стадій виборчого процесу, наприклад: принцип рівності виборчих округів, принцип свободи у виборі форм і методів ведення передвиборної агітації, принцип рівного доступу до засобів масової інформації, принцип єдиного порядку встановлення підсумків голосування і визначення результатів виборів та інші.
3. Принцип поступального здійснення виборчого процесу дозволяє розділити його відносно самостійні, змінюючі один одного стадії, які в сукупності утворюють його структуру. Виділяються наступні обов'язкові стадії виборчого процесу:
Перша стадія — “проголошення або призначення виборів”. Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів — проголошення відповідно до календарної дати та призначення виборів залежно від їх виду.
Друга стадія - затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і виборчі дільниці. Виборчі округи бувають територіальними та національно-територіальними.
Залежно від кількості місць, які мають бути заповнені в одному виборчому окрузі. Існує два типи виборчих округів: одномандатні, де лише на одне місце проводяться вибори у всьому виборчому окрузі, а також багатомандатні, де обирається кілька депутатів.
Виборчі дільниці — це виборчі одиниці, що об'єднують виборців за загальним місцем голосування. Нині, відповідно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змін загальний порядок утворення виборчих дільниць. Вони утворюються окружними виборчими комісіями за поданням Київської, Севастопольської міських рад, районних рад, міських рад у межах території виборчих округів, а у разі відсутності таких подань — на підставі пропозицій відповідних міських голів або голів рад.
Третя стадія — утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії).
До Центральної виборчої комісії входять 15 членів комісії, які призначаються на посади та припиняють свої повноваження Верховною Радою України за поданням Президента України. Члени Центральної виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії.
Четверта стадія виборів — це складання списків виборців — стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців — встановити до процедури голосування на виборах коло осіб, що мають право голосу.
Залежно від того, як реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації: — публічна (обов'язкова) і особиста (добровільна).
До списків виборців включаються всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної виборчої дільниці і мають право голосу. За відсутності точних відомостей про дату (місяць і день) народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.
До списку виборців вносяться ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання виборця. Прізвища виборців зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування.
Однією із найважливіших стадій виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. Світова практика висунення кандидатів визначає кілька способів висунення кандидатів: самовисунення; висування групами виборців; висування політичними партіями або іншими громадськими об'єднаннями.
Шоста стадія виборчого процесу передбачає доведення передвиборчої агітації.
У день виборів агітація за кандидатів забороняється
Найголовніша, сьома стадія виборчого процесу — стадія голосування.
За Законом голосування провадиться в день виборів або в день повторного голосування на виборах.
Восьма стадія, виборів включає підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів.
Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.