![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Викладач – Рябая Галина Костянтинівна Мікроекономіка (розбіжність) Тема 1. Введення в мікроекономіку
- •Тема 2. Основи теорії попиту та пропозиції
- •2.1. Попит. Закон попиту. Чинники, які впливають на попит.
- •2.2. Пропозиція. Закон пропозиції. Чинники, які впливають на пропозицію.
- •Тема 3. Еластичність попиту і пропозиції
- •3.1. Поняття еластичності. Еластичність попиту за ціною. Фактори, які впливають на еластичність.
- •3.2. Еластичність попиту за доходом.
- •3.3. Перехресна еластичність попиту.
- •3.4. Еластичність пропозиції .
- •Тема 4. Теорія споживчого вибору
- •4.1. Корисність блага. Гранична корисність. Принцип спадної корисності.
- •Іі. Ординалістська теорія поведінки споживача.
- •4.2. Характеристика кривих байдужості. Карта кривих байдужості .
- •3. Криві байдужості не перетинаються.
- •4.3. Бюджетне обмеження.
- •4.4. Рівновага споживача.
- •Тема 5. Теорія фірми. Виробництво. Витрати. Прибуток.
- •5.1. Виробнича функція. Ізокванта. Карта Ізоквант.
- •5.2. Ізокоста. Рівновага виробника.
- •Правило мінімізації витрат фірми:
- •Правило максимізації прибутку фірми:
- •5.3. Зміни масштабу виробництва.
- •5.4. Характеристика витрат і прибутку фірми.
- •5.5. Витрати фірми у короткостроковому періоді.
- •5.6. Витрати у довгостроковому періоді .
- •5.7. Типи ринкових структур.
- •Тема 6. Пропозиція й умова максимізації прибутку фірми і галузі на ринку досконалої конкуренції.
- •6.1. Ринок досконалої конкуренції. Попит. Обмеження максимізації прибутку.
- •6.2. Умови максимізації прибутку конкурентної фірми в короткостроковому періоді .
- •6.3. Умови мінімізації короткострокових збитків конкурентної фірми.
- •6.4. Умови припинення виробництва для зменшення розмірів збитків конкурентної фірми.
- •6.5 Пропозиція фірми і конкурентної галузі в короткостроковому періоді .
- •6.6. Довгострокова рівновага фірми в умовах досконалої конкуренції.
- •Тема 7. Попит і пропозиції в умовах чистої монополії
- •7.1. Попит та пропозиція на монопольному ринку. Обмеження максимізації прибутку.
- •7.2. Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків монополії в короткостроковому періоді .
- •7.3. Особливості ціноутворення монополії. Цінова дискримінація.
- •7.4. Антимонопольна політика держави.
- •Тема 8. Ціноутворення в умовах олігополії
- •8.1. Прояв олігопольного взаємозв'язку.
- •8.1.1 Цінова війна
- •8.1.2. Угоди (картелі, таємні змови).
- •8.2. Ламана крива попиту.
- •8.3. Ефективність олігополії .
- •Тема 9. Ціноутворення в умовах монополістичної конкуренції.
- •9.1 Характерні риси ринку монополістичної конкуренції .
- •9.2 Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків у короткостроковому періоді.
- •9.3. Довгострокова рівновага фірми.
- •9.4 . Нецінова конкуренція. Реклама .
- •9.5 Ефективність функціонування ринку монополістичної конкуренції .
- •Тема 10. Економічні ресурси. Плата за економічні ресурси.
8.1.1 Цінова війна
- це цикл послідовних зменшень цін на олігополістичному ринку фірмами-суперниками. Вона є одним з багатьох можливих наслідків олігополістичного суперництва. Цінові війни є позитивними для споживачів, але негативними для прибутків продавців.
Припустимо, що на місцевому ринку існує кілька продавців реалізуючих такий стандартизований товар, як цегла. Цінова політика будь-якої даної фірми на ринку залежить від ринкового попиту на цеглу і від того, як уявляє собі фірма реакцію конкурентів на її цінову політику. Припустимо, що кожна фірма на ринку прагне максимізувати прибуток. Допустимо, що кожна фірма припускає, що її конкуренти виберуть ціну і будуть твердо дотримуватися свого рішення. Таким чином, будь-який даний виробник цегли зробить припущення, що якщо він знизить свої ціни, то його суперники, у відповідь на такий крок, не будуть знижувати свої ціни. Вони можуть почати цінову війну. Оскільки кожен продавець думає, що інший не буде реагувати на його зниження цін, тому в кожного з них виникає спокуса збільшити щомісячні продажі, скорочуючи ціни. Знижуючи ціну нижче ціни свого конкурента, кожен продавець може захопити весь ринок і тим самим збільшити прибуток.
Цінова війна продовжується доти, доки ціна не падає до рівня середніх витрат. У рівновазі обидва продавці призначають ту саму ціну, а економічні прибутки дорівнюють нулю. Загальний ринковий випуск такий самий, який був би при досконалій конкуренції.
Р = АТС = МС
Рівновага існує тоді, коли жодна фірма більше не може одержувати вигоди від зниження ціни. Зниження ціни нижче цього рівня призведе до збитків. Оскільки кожна фірма допускає, що інші не будуть змінювати свою ціну, то в неї немає стимулу збільшувати ціну.
Цінові війни звичайно недовготривалі. Олігополістичні фірми вступають між собою в співробітництво для встановлення ціни і розподілу ринків таким чином, щоб уникнути перспективи цінових війн і їхніх несприятливих впливів на прибуток.
8.1.2. Угоди (картелі, таємні змови).
Олігополістичний взаємозв'язок може призвести не тільки до запеклого протиборства, але і до угоди, що має місце тоді, коли фірми - олігополісти бачать можливості спільного збільшення своїх доходів шляхом підвищення цін і укладають угоду про поділ ринку. Якщо угода є відкритою, то вона може і втягнути всіх чи велику частину виробників на ринку в утворення картелю.
Картель - це об'єднання фірм, які відкрито домовляються про ціни та обсяг випуску продукції так, ніби вони були єдиною монополією. У Сполучених Штатах Америки картелі заборонені законом. Фірми, які обвинувачуються у змові заради спільного встановлення ціни і контролю над обсягами випуску продукції, піддаються штрафам.
Через законодавчу заборону картелі деякі фірми вдаються до таємних змов, які стикаються з тими ж проблемами, що і картелі.
Проблема стабільності картелі .Незважаючи на те, що картелі вигідні для їхніх членів, вони далеко не такі позитивні для споживачів. Для них картелі означають зменшення пропозиції товарів і підвищення цін. Однак , у картелів є і внутрішні проблеми, які ускладнюють їхнє утворення і роблять їх нестабільними:
• Перша проблема , що виникає перед картелем – це контроль над виходом на ринок. Т.я. галузі, в яких ціни вище, ніж довгострокові середні витрати, залучають нові фірми, то вихід на ринок нових фірм зовсім не збільшує загальну кількість продукції. Велика кількість фірм означає, що загальні доходи будуть розділені на менші частини. Отже, будь-який картель повинен знайти засоби контролю над входом у ринок.
• Друга (внутрішня) проблема — це встановлення квот (часток) випуску продукції. У кожного члена картелю існують стимули і можливості робити більше продукції, ніж дозволяє квота. Таким чином, у кожного члена картелю є стимул обдурити своїх колег, якщо він впевнений, що усі грають чесно.
Існує багато відомих міжнародних картелів. Вірогідно, що найвідоміший - це картель Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). ОПЕК прагне регулювати випуск сирої нафти його членами з метою контролю ціни, щоб максимізувати групові прибутки. Центральна організація по продажах компанії "De Beers" фактично теж діє як картель. Вона діє так, виступаючи у формі синдикату, через який основні виробники необроблених алмазів можуть продавати свої продукти.