4. Методи візуалізації даних у геоінформаційних технологіях

Традиційно дані про просторово розподілені явища фіксуються у текстовій, графічній і фотографічній формі. Ці ж форми використовуються і в геоінформаційних технологіях. Передбачені різноманітні форми видачі матеріалів споживачеві: у вигляді роздруківок на папері, таблиць, зведень, вибірок, файлів або схеми чи карти. Саме в останньому випадку ми отримуємо один із традиційних засобів дослідження території. В цьому випадку необхідне врахування оптимальності вибору способів картозображення явищ, оперативності отримання матеріалів, наглядності і здатності технічних засобів до їх картографічного відтворення. Весь картматеріал повинен створюватися з урахуванням досвіду картографії щодо підбору способів зображення. Необхідний такий підбір способів зображення чи їх комбінацій, який дозволяє графічно виразно відображати суть явищ в ув’язуванні з іншими елементами. Набувають популярності матричні легенди як засіб для відображення логіки взаємозв’язку явищ. Якщо по одній з осей, на якій будується легенда, упорядкувати оцінкові характеристики сприятливості комплексу природних умов для вирощування певної сільськогосподарської культури, наприклад кукурудзи, а на другій, показати її фактичну урожайність, то окремі елементи матричної легенди будуть характеризувати різні поєднання оцінки природних умов і врожайності: висока оцінка природних умов у поєднанні з високою врожайністю, низька оцінка із низькою врожайністю, поєднання високої оцінки з низькою врожайністю тощо. В цьому випадку карта стає інструментом змістовно-географічного аналізу та вихідним матеріалом для отримання різноманітних висновків і передбачень. Іноді корисно відображати кількісні характеристики з використанням давно відомих у картографії безступінчастих шкал, які підкреслюють плавність зміни характеристик, дозволяють більш точно зчитувати з карт значення і при професійному графічному виконанні є виразними і наглядними. Природно, що можливе застосування нетрадиційних для тематичного картографування способів зображення – растрів, штрихів крутизни для зображення величини кутів нахилів та експозиції місцевості тощо.

Сьогодні карти виводяться на екран монітора, що дозволяє опробувати багато варіантів зміни змісту карт і способів їх оформлення. Ця методика дуже зручна для показу динаміки явищ, зокрема, у формі картографічного фільму, коли одна карта, змінюючи другу, допомагає зрозуміти хід процесу. Цікаве використання мультиплікації, зокрема, для імітації динамічних ситуацій забруднення навколишнього середовища. Активно використовуються об’ємно-перспективні зображення, перш за все тривимірні блок-діаграми, стереокарти та анагліфічні зображення, а також голографічні зображення на голограмах – фоточутливих пластинах, де зафіксовані явища при інтерференції хвиль.

З інших нетрадиційних зображень досить поширені площинні анаморфози – похідні від традиційних карт зображення, на яких вирівнюється деяка густина (населення, територіального розподілу доходів споживання деяких продуктів тощо). На них площі територіальних одиниць стають пропорційними величинам закладеного в основу анаморфози показника. Причому на зображеннях по можливості зберігається взаємне розташування територіальних одиниць та їхня форма. Відоме анаморфоване зображення країн світу, де їх площі пропорційні чисельності проживаючого в них населення або площі пропорційні валовому національному продуктові.