5. Бюджетне планування. Основні завдання, принципи та методи.
Бюджетне планування є складовою загальнодержавного економічного планування. Рівень його організації, наукова обгнрунтованість головних показників бюджету , їх збалансованість значною мірою визначають економічний та соціальний розвиток окремих регіонів, так і держави в цілому.
Бюджетне планування - централізований розподіл і перерозподіл у процесі складання і виконання бюджету сукупного суспільного продукту і НД по всіх ланках бюджетної системи і по всіх видах фінансових планів на основі державного плану соціально-економічного розвитку України.
Це комплекс організаційно-технічних, методичних заходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу.
Основою бюджетного планування є нормативна база, а саме:
Конституція, Бюджетний кодекс, Укази Президента, Пропозиції ВРУ до Основних напрямів бюджетної політики, Постанови та розпорядження КМУ, Державні програми економічного та соціального розвитку.
Організація бюджетного планування здійснюється у два етапи:
Перший етап – зведене бюджетне плануання: на ньому виконуються комплексні розрахунки за макроекономічними показникками.
Другий етап – адресне бюджетне планування: на ньому встановлюються конкретні зв’язки бюджету з усіма фінансовими планами н/г, потім ці бюджети набувають форми фінансових зобов’язань.
Основними завданнями бюджетного планування є:
забезпечення необхідних макроекономічних пропорцій розвитку держави;
виявлення реальних джерел надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;
ефективність розподілення за напрямами та між регіонами бюджетних видатків;
сприяння найбільш ефективного використання бюджетних коштів галузями н/г;
забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;
утворення необхідних соціальних резервів, які використовуються на планові й позапланові заходи;
передбачення в системі здійснення бюджетних платежів можливості прозорого бюджетного контролю.
Принципи бюджетного планування:
наукова обгрунтованість;
оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб’єктів –платників податків і рівнем соціальних виплат;
центрапльне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;
органічний взаємозв’язок між пргнозними та поточноими бюджними планами;
директивний характер бюджетних виплат;
демократичність;
наявність відповідних бюджетних резервів.
Методи бюджетного планування
метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період;
нормативний метод За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей н/г, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії.
Балансовий.. На основі цього методу вдається досягти узгодженості між длжерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв’язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;
Предметно-цільовий.. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного та соціального розвитку.Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.При формуванні бюджету на 2002р. прголошений основним методом.