- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •2. Зинин а. М., Майлис н. П. Судебная зкспертиза. — м.: Право й закон, 2002.-318с.
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
Фіксація результатів профілактичної діяльності експертів здійснюється в різних документах (висновках, повідомленнях, листах), в яких містяться результати профілактичної роботи, що проводиться в процесуальній і непроцесуальній формах (з викладенням формулювань дослідницької частини, її синтезу, висновків, порядку посилань на нормативні акти і ГОСТи, можливих адресатів тощо), формі запиту, нагадування, інформації, що направляються правоохоронним органам із метою більш оперативного й успішного використання рекомендацій експертів. Слід встановити певну єдність у формах документів (журнали, довідки тощо), що містять відомості про криміногенні фактори, встановлені експертом, інформація про які за певних причин тактичного або іншого характеру не була повідомлена слідчому і суду. Наявність в експертних закладах даних з профілактики правопорушень дала б змогу правильно орієнтувати співробітників правоохоронних органів про можливі напрями найбільш успішного використання з профілактичною метою спеціальних знань. З метою активізації методичної судово-експертної роботи з питань профілактики правопорушень корисні були б зразки текстів лекцій і планів практичних занять для слідчих і суддів певних категорій, співробітників різних закладів і організацій (відділів кадрів, органів соціального забезпечення, пунктів прокату, ощадних кас, поштових відділень, нотаріатів), а також тексти лекцій для населення. Ці матеріали на місцях могли б доповнюватися конкретними фактами і відомостями з інформаційних фондів [7, с. 15-16].
Вихідна інформація важлива для прогнозування способів вчинення злочинів і розроблення заходів їх припинення. У більшості випадків прогнозування можливе за результатами узагальнення кримінальних справ, вихідна інформація, за якими зафіксована в судово-експертних закладах.
Судово-експертна профілактика виступає як підсистема більш загальних систем боротьби зі злочинністю. Такий підхід дає змогу правильно пізнати сутність експертної профілактики і забезпечити її подальший розвиток як у теоретичному аспекті, так і в практичній діяльності. Для успішного функціонування і подальшого розвитку судово-експертної профілактичної діяльності повинна бути створена окрема теорія експертної профілактики, що зможе систематизувати експертні знання, пояснити закономірності її функціонування та прогнозувати її розвиток в загальній системі попередження злочинності [8, с. 25].
У спеціальній літературі широко обговорюються питання судової експертно-профілактичної діяльності, що сприяє вирішенню її проблем. Проте ще не достатньою мірою розроблені методи проведення профілактичної роботи з окремих видів експертиз, компетенція експертів різних спеціальностей у вирішенні питань профілактичного характеру, критерії визначення ефективності профілактичної роботи. Правове регулювання судово-експертної профілактичної діяльності є недостатнім, оскільки прямих вказівок на обов'язки експертів встановлювати обставини, які сприяють вчиненню злочинів, а слідчих і суду — враховувати такі рекомендації судових експертів у процесуальному законодавстві, немає.
Вивчення судово-експертної практики показує, що незначна кількість експертів (18 % опитаних) аналізує з метою профілактики об'єкти і матеріали, що надходять на експертизу [1; 5].
Тому з метою підвищення ефективності судово-експертної профілактичної діяльності необхідно:
- прийняти нормативний акт, який би регламентував профілактичну діяльність взагалі і судово-експертну профілактичну діяльність зокрема;
— здійснювати узагальнення судово-експертної практики за об'єктом експертного дослідження, технологією та іншими ознаками;
до узагальнень судово-експертної практики залучати слідчих, щоб вона отримала реалізацію у вигляді подання, яке є процесуальним документом, обов'язковим для виконання;
розробити заходи обміну досвідом у профілактичній діяльності між судовими експертами;
розробити методичні рекомендації проведення судово-експертного профілактичного дослідження [8, с. 305].
Отже, у структурі знань судового експерта повинні мати місце відомості про форми і методи його профілактичної діяльності, загальні положення методики дослідження причин і умов, які сприяють скоєнню правопорушень.
Профілактичні можливості судово-експертної діяльності реалізуються на основі експертної прогностики.
Питання судово-експертного прогнозування в криміналістиці і судовій експертизі розроблялися у працях таких вчених, як Р. С. Бєлкін, Г. Л. Грановський, В. А. Журавель [6; 10].
Р. С. Бєлкін наводить основні положення криміналістичного прогнозування, частина яких може бути застосована в судовій екс-пертології.
Судово-експертне прогнозування є одним із видів криміналістичного галузевого прогнозування, процесом, у результаті якого складається прогноз, що є формою наукового передбачення.
Методологічними основами судово-експертного прогнозування, зокрема його гносеологічною основою, є філософська категорія причинності, логічною — екстраполяція знань, тобто перенесення знань з однієї предметної галузі на іншу, яка підлягає дослідженню.
Систему вихідних даних для прогнозування становлять:
наукові дані — положення загальної теорії судової експертології, окремих експертних вчень, базових наук;
статистичні дані про злочинність, про діяльність правоохоронних органів, про роботу судово-експертних закладів;
дані практики правоохоронних органів про нові способи вчинення злочинів, про нові об'єкти злочинних посягань;
дані практики судово-експертних закладів про нові об'єкти, завдання, методи і засоби судово-експертного дослідження [6,с. 256-257].
Напрями прогнозування в судовій експертизі розрізняються залежно від виду діяльності, у межах якої воно здійснюється.
Перш за все, до них належить визначення перспектив розвитку наукових досліджень і їх результатів, а також заходів і форм судово-експертної діяльності.
Лекція 15
Експертне прогнозування
План
Поняття і теоретичні основи прогнозування.
Види, методи і функції криміналістичного прогнозування.
Відмінності експертного прогнозування від криміналістич-
ного.
4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування.
Література
Белкин Р. С. Курс криминалистики. — М., 1997. — Т. 2. — 409 с.
Грановский Г. Л. О криминалистическом прогнозировании // ТезисьІ —М., 1976.
3. Горшенин Л. Г. Основи теории криминалистического предупреждения. - М., 1993.
4. Яблоков Н. П. Предмет криминалистического прогнозирования преступлений // Современньїе проблеми судебной зкспертизм й пути повьішения зффективности деятельности судебно-зкспертньїх учреждений в борьбе с преступностью. - К., 1983. - С. 20-25.
5. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування.- X., 1999. - 246с.
6. Прогнозирование й оценки научно-технических нововведений. — К 1982.
7. Джавадов Ф. М. Зкспертная деятельность й развитие науки судебной зкспертизьі. - Баку: Злм, 1998. — 187 с.
8. Никитина А. Г. Сила научного предвидения. — М., 1963.