4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування

Основними напрямами розвитку вчення про прогнозування в судовій експертизі є:

• розроблення методологічних основ, у тому числі методів екс­пертного прогнозування;

• визначення основних напрямів прогнозування в судовій експертизі;

• розроблення наукових основ методик прогнозування різних галузей судово-експертного знання [7, с. 164].

Однією з особливостей експертної діяльності є її практичні можливості, що реалізуються на основі експертної прогностики. Проте практична сторона судово-експертної діяльності не вичер­пується лише прогностичними рекомендаціями. На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів:

• розроблення прийомів і методів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, з врахуванням їх кримінологічних і криміналістичних особливостей;

• виявлення об'єктів профілактичного впливу у межах експертної діяльності;

• визначення певного комплексу найбільш діючих профілактичних заходів;

• розроблення заходів усунення злочину, що вчиняється, і по­передження злочину, що готується, за матеріалами первинних даних справи, що розслідується;

• розроблення профілактичних заходів спеціального кримі­налістичного характеру [4, с. 21].

Технічні засоби і прийоми та організаційні заходи профілактич­ного характеру розробляються експертами-криміналістами на ос­нові власного досвіду і власних спеціальних знань з використан­ням при цьому даних інших наук.

Вивчення експертної практики показує, що тільки незначна ча­стина експертів (8 % опитаних) аналізують з позиції профілакти­ки об'єкти і матеріали, що надходять на експертизу [7, с. 184].

Нині накопичено теоретичний і практичний досвід експертної профілактики, достатній для прийняття нормативного акта, що регулює цю діяльність.

Тому вважаємо, що існують деякі напрями підвищення ефек­тивності експертно-профілактичної діяльності, тісно пов'язаної з прогнозуванням:

• розроблення нормативного документа, що регламентує експертно-профілактичну діяльність;

• проведення узагальнення об'єктів за виробничими, технологічними та іншими ознаками експертного дослідження окремих категорій злочинів;

• проведення узагальнення разом зі слідчими підрозділами, щоб вони отримували реалізацію у вигляді подання, яке є процесуальним документом і обов'язкове для виконання;

• розроблення заходів обміну досвідом профілактичної діяльності між експертами;

• розроблення методичних рекомендацій для проведення експертного профілактичного дослідження.

Отже, актуальність розроблення криміналістичного і експерт­ного прогнозування обумовлена концептуальним значенням про­гностичного мислення, його роллю в оптимізації наукового пошу­ку та практичних рекомендацій.

Експертне прогнозування як галузеве вчення науки судової експертології має зазначені спільності і відмінності з криміна­лістичним прогнозуванням (в об'єктах, методах тощо) і заслуговує на подальше розроблення науковцями.