2. Форми і стадії профілактичної діяльності

Профілактична діяльність здійснюється в процесуальній і не-процесуальній формах [2].

Процесуальна форма — це форма участі спеціаліста в слідчих діях (допит, слідчий огляд, відтворення обстановки і обставин по­дії тощо) і проведенні судових експертиз. Під час розслідування однорідних злочинів спеціаліст може виявляти типові обставини що сприяли або забезпечували вчинення злочину. Під час прове­дення експертиз експерт за завданням слідчого або за власною іні­ціативою на підставі ст. 200 КПК України може виявити такі об­ставини та інформувати про них слідчого, який повинен надати йому додаткові матеріали або поставити нові питання.

Виявлені в ході дослідження причини та умови, що сприяли вчиненню злочинів, експерт повинен викласти в своєму висновку або додатковому провадженні [3].

Непроцесуальна форма експертної профілактики здійснюється у вигляді таких дій:

• довідково-консультаційна діяльність;

• узагальнення й аналіз експертної практики;

• вивчення та узагальнення практики застосування криміналістичних засобів і методів;

• участь у правовій пропаганді;

• проведення теоретичних та експериментальних досліджень;

• участь у профілактичних заходах;

• проведення занять з посадовими особами відповідних міністерств, відомств з питань навчання способам розпізнання наявності протиправних фактів.

Профілактична діяльність у процесуальній і непроцесуальній формах здійснюється за такими стадіями:

• виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочинів;

• розробка профілактичних рекомендацій;

• впровадження розроблених пропозицій;

• виявлення процесу реалізації профілактичних пропозицій;

• систематичне видання довідників з викладенням пропозицій з техніки досліджень [2, с. 198].

3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням

Специфіка профілактичної роботи в тому, що вихідна інфор­мація, яка отримана з процесуального джерела, наприклад, у разі вивчення речових доказів, зразків або матеріалів справи, але не ви­користана за певними причинами під час учинення профілактич­ної діяльності експерта, в подальшому може бути підставою для профілактичної роботи, що проводиться в непроцесуальній формі в експертному закладі.

Вихідна інформація може отримуватися під час проведення однієї експертизи або кількох, її можна доповнити вихідною інформацією, що отримується з матеріалів узагальнення експерт­ної практики.

За допомогою спеціальних знань отримують максимальну кількість обставин, які сприяють правопорушенням. Розробка ре­комендацій з метою їх усунення, особливо під час дослідження до­кументів, потребує застосування комплексу певних знань [3; 4].

Так, під час проведення судово-почеркознавчих, судово-техніч­них і судово-бухгалтерських експертиз слід звертати увагу на такі обставини, що сприяли правопорушенням: відсутність підписів посадових осіб, відсутність підсумкових сум та інших реквізитів у документах на грошові і товарно-матеріальні цінності; відсутність заяв на видачу грошей і відсутність підписів про отримання гро­шей, відбитків касового апарата, знаків погашення документів ви­конання окремих реквізитів не тими особами, які повинні їх вико­нати згідно з нормами бухгалтерського обліку [3, с. 70].

Під час проведення судово-балістичних досліджень необхідно звертати увагу на такі обставини:

• недоліки в технології виготовлення зброї і набоїв;

• технічна несправність досліджуємо'! вогнепальної зброї, що виникла в процесі її експлуатації;

• порушення правил поводження зі зброєю та умов безпеки стрільби;

• порушення правил торгівлі, збереження та обліку зброї і на­боїв;

• умови, які полегшували виготовлення саморобної зброї;

• можливості використання в якості зброї деяких предметів спеціального призначення (будівельно-монтажні пістолети, рушниці для підводного мисливства, іграшкові пістолети).

Профілактична робота експертів неможлива без застосування комплексу знань, тому слід розширювати коло знань з суміжних галузей, які можна одержати під час підготовки і підвищення кваліфікації. Необхідно також запровадити в експертних закладах єдину реєстрацію всіх обставин, що сприяли використанню доку­ментів зі злочинною метою, розробивши для цього спеціальну кар­ту, яка б передбачала обробку отриманих даних на ЕОМ. Вважаючи на різноманітність відомостей, необхідних для цього, склад­ність організації комплексних досліджень із залученням різних спеціалістів та інші складності в проведенні профілактичної робо­ти, доцільно проведення таких досліджень в спеціальних струк­турних підрозділах особами, які спеціалізуються в галузі профі­лактики правопорушень.

Профілактична діяльність здійснюється в процесуальній формі в тих експертних закладах, де є можливості для доповнення вихід­ної інформації під час проведення експертизи. У разі відсутності таких можливостей вона в подальшому здійснюється в непроцесуальній формі.

В окремих випадках експерти відмовляються від профілактич­них рекомендацій у зв'язку з відсутністю в їх розпорядженні не­обхідних інформативних матеріалів. З метою усунення цих не­доліків і підвищення ефективності профілактичної роботи прово­дяться організаційно-методичні заходи, наукові розроблення й узагальнення практики. Однак рівень пізнань експертів і праців­ників органів розслідування і суду в галузі експертної профілакти­ки підвищується недостатньо. В багатьох судово-експертних за­кладах відсутні належні умови для проведення такої роботи. Це пов'язано з тим, що на сьогодні судово-експертні заклади Мініс­терства юстиції України не мають належної інформації, яка б дала змогу експертам більш ефективно і однаково проводити профілак­тичну роботу, поліпшила б діяльність співробітників правоохо­ронних органів щодо виявлення й усунення криміногенних фак­торів. Під час проведення криміналістичних експертиз на значен­ня такої інформації і необхідність інформаційного забезпечення профілактичної роботи судово-експертних закладів неодноразово звертали увагу такі вчені-криміналісти як Р. С. Бєлкін, Н. П. Ябло-ков, В. П. Колмаков, І. Я. Фрідман, М. В. Салтевський, І. А. Алієв та ін.

Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушен­ням, і розроблення рекомендацій щодо їх усунення залежить від вихідної інформації, якою він володіє, незалежно від того, в проце­суальній або непроцесуальній формах здійснюється профілактич­на робота. Під вихідною інформацією для проведення профілак­тичної роботи розуміють ті відомості, за допомогою яких співробітник судово-експертного закладу визначає можливість вияв­лення й обґрунтування з конкретної кримінальної справи (кількох справ) обставин, які сприяли злочинам та іншим правопорушен­ням, і формує рекомендації щодо їх усунення.

Ця інформація дає можливість визначати адресата профілак­тичної роботи. Вихідна інформація може міститись як у процесу­альних, так і в непроцесуальних джерелах.

Процесуальними джерелами вихідної інформації для профілак­тичної роботи є речові докази і зразки -- об'єкти експертного дослідження, протоколи слідчих і судових дій, постанови слідчого або ухвали суду про призначення судової експертизи, інші ма­теріали справи, а також інформація, отримана судовим експертом, завдяки його присутності під час проведення слідчих і судових дій.

Непроцесуальними джерелами вихідної інформації можуть бу­ти різні нормативні акти, довідкові видання, спеціальна літерату­ра, консультації представників інших галузей експертних знань [5]. Така інформація може бути отримана експертом або представлена слідчим (судом) під час призначення експертизи або в процесі її проведення (за власною ініціативою або на запи­тання експерта).