4. Висновки
Таким чином, аж до світанку шістдесятих
років у суспільстві неподільно панували
óбрази та поведінка, що прийшли з XIX
сторіччя. А проте в тому на вигляд
непорушному й застиглому середовищі
почали проступати перші злами та
зароджуватися еволюційні процеси, й
уже в першій третині XX сторіччя з’являються
ознаки перемін. Успіхи науки, розвиток
сучасної фізики іноді сприяли виникненню
позитивістської проблематики. Так
народився неопозитивізм, який,
підстьобуваний науковим проґресом, у
кінцевому підсумку дійде до крайньої
межі раціональної могутності, що
пов’язується з експериментом. Водночас
стає помітною антипозитивістська
тенденція, що знаходить свій вираз у
феноменології Ґусерля. Другий розділ
буде присвячено цим двом рухам
(неопозитивізму та феноменології). /35/
