- •Вельмишановний добродію студенте!
- •Вступ. Витоки української культури План:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії, постаті:
- •Культура київської русі та галицько-волинської держави План:
- •Основні терміни і поняття:
- •Постаті:
- •Найважливіші дати:
- •Українська культура хіv – перша половина хvii ст. План:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Культура українського народу у другій половині XVII – наприкінці XVIII ст. План
- •Основні терміни і поняття:
- •Постаті:
- •Найважливіші дати:
- •Українська культура xiх – початку хх ст. План
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Українська культура у хх ст. План
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Культура україни на рубежі хх–ххі ст. План:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
Основні терміни і поняття:
Синопсис – збірка матеріалів, статей, описів з якогось питання, як правило, розташованих у хронологічному порядку.
«Синопис» – перший систематичний опис історії України від найдавніших часів до останньої чверті ХVІІ ст., авторство приписується І. Гізелю.
«Граматика музикальна» – ґрунтовна музично-теоретична праця, автор М. Дилецький.
Балаган – театральне видовище переважно комічного характеру на ярмарках і народних гуляннях.
Водевіль – невелика комедійна вистава з куплетами й танцями.
Народна драма – поширені у ХVІII–ХХ ст. самодіяльні вистави, в основі яких сюжети і тексти усної фольклорної традиції, що розігрувались згідно з усталеним постанов чим каноном.
Шкільна драма – вистави, що ставилися у ХVІI-ХVІII ст. учнями Києво-Могилянської академії та братських шкіл за творами переважно викладачів цих закладів.
Бандура – народний багатострунний щипковий музичний інструмент.
Гротеск – у літературі, живопису, театрі зображення людей або речей у фантастичному, химерно-комічному вигляді. Означає надмірне перебільшення, загострення тієї чи іншої теми.
Постаті:
Гізель І. (близько 1600–1683) – освітній та церковний діяч, історик, філософ, письменник.
Дилецький М. (бл. 1650–1723) – композитор, музичний теоретик, хоровий диригент і педагог.
Туптало Д. (Димитрій Ростовський, 1651–1709) – церковно-освітній діяч і письменник, автор зібрання оповідей «Чети-Мінеї» або «Житія святих».
Яворський С. (1658–1722) – церковно-політичний діяч, філософ, письменник, оратор, викладач Києво-Могилянської академії, президент Синоду та протектор Слов’яно-греко-латинської академії в Москві.
Величко С. (1670–1728) – козацький літописець.
Прокопович Ф. (1681–1736) – вчений-енциклопедист, церковний і політичний діяч.
Ковнір С. (1695–1786) – архітектор, автор дзвіниць на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі.
Растреллі В. (1700–1771) – російський архітектор, автор проектів Андріївської церкви і Маріїнського палацу в Києві.
Григорович-Барський І. (1713–1785) – архітектор, будівничий церкви Миколи Набережного в Києві на Подолі, будинок бурси Київської академії, водогін в Києві на Подолі з павільйоном-фонтаном «Феліціан».
Кониський Г. (1717–1795) – письменник, драматург, церковний і культурний діяч, архієпископ, один з вірогідних авторів «Історія Русів».
Сковорода Г. (1722–1794) – філософ і просвітитель-гуманіст, поет і філолог.
Заборовський Р. (?–1747) – церковний діяч, київський митрополит, просвітитель і меценат.
Березовський М. (1745–1777) – композитор, диригент, автор духовної музики.
Бортнянський Д. (1751–1825) – композитор, диригент.
Безбородько І. (1756–1815) – державний діяч, засновник Ніжинської гімназії вищих наук гуманітарного профілю.
Капніст В. (1758–1823) – поет, автор «Один на рабство», в якій різко виступив проти закріпачення українських селян.
Ведель А. (1767(?)–1808) – композитор, хоровий диригент, співак.
Котляревський І. (1769–1838) – поет, автор «Енеїди», зачинатель нової української літератури.