9.1.6. Упровадження рекомендацій єек оон щодо системи природоохоронного управління в Україні

Комітет екологічної політики Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК) є колективним органом держав – членів ЄЕК, який формує засади політики в галузі навколишнього середовища і розвитку на Європейському континенті. Одним із напрямків діяльності комітету є проведення оглядів результативності природоохоронної діяльності (ОРПД) в окремих країнах на їх запит. Такі огляди є мякою формою оцінки національних систем управління у сфері охорони природи та природокористування, доповнені рекомендаціями щодо їх вдосконалення з позицій європейського досвіду та з урахуванням європейських пріоритетів.

Слід зазначити, що країни самі запрошують експертів, зобов’язуючись забезпечити їм доступ до необхідної інформації. Зацікавленість країн у цьому пояснюється такими причинами:

1)відкритість країни до такої форми співробітництва однозначно позитивно впливає на її міжнародний імідж;

2)країна отримує неупереджену оцінку природоохоронної діяльності та національної системи екологічного управління, що особливо важливо для країн, орієнтованих на інтеграцію в європейське співтовариство. Для таких країн виконання запропонованих рекомендацій є справою честі, оскільки сприяє гармонізації національної системи управління з європейською;

3)підготовка ОРПД передбачає аналіз урахування екологічних пріоритетів в інших секторах (промисловість, енергетика, сільське господарство, охорона здоровя та ін.), що, як показує практика, суттєво зміцнює між секторальне співробітництво в рамках держави, а це є надзвичайно важливим моментом для природоохоронного сектору.

Протягом 1998-1999 рр. на запрошення Уряду України такий огляд був підготовлений міжнародною групою експертів під егідою ЄЕК ООН для нашої держави. Результати цієї роботи знайшли відображення в Огляді, опублікованому у 2000 р. в Женеві. У 2001 р. документ був перекладений українською мовою, опублікований і поширений серед центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших урядових, освітних та наукових установах, громадських організацій. Огляд містив 98 рекомендацій щодо поліпшення екологічної політики та управління в природоохоронному секторі та інших галузях економіки. Саме рекомендації є принципово важливою частиною огляду. Їх аналіз та впровадження покладено вже тільки на українських управлінців, науковців, спеціалістів, просто небайдужих до стану довкілля громадян. Зауважимо, що з часу завершення ОРЕД минуло вже кілька років. Певні положення рекомендацій уже застосовуються; деяеі рекомендації, можливо, вже втратили свою актуальність, але ще дуже багато необхідно зробити.

Влітку 2004 р. Мінприроди України здійснило аналіз та підготувало Національний звіт за результатами першого огляду результативності природоохоронної діяльності. Цей звіт було подано Комітету екологічної політики ЄЕК ООН, на засіданні якого в жовтні 2004 р. він був розглянутий і схвалений.

Слід підкреслити доцільність самоаналізу стану виконання запропонованих рекомендацій, деякі приклади яких наводяться в табл. 9.11.

Таблиця 9.11

Приклади окремих екологічних рекомендацій (1999р.) експертів ЄЕК ООН і стан їх виконання (на 2004 р.)

Зміст рекомендацій 1999 р.	Стан виконання на 2004 р.
1	2
Рекомендація 3.1: Національна комісія сталого розвитку повинна інтенсифікувати свою діяльність. Засідання комісії повинні бути регулярними, щоб вона стала ефективним інструментом між секторальної координації природоохоронних проблем.	Комісія формально була створена, але не працює. Кілька проектів Концепції стійкого розвитку України були розроблені й подані до Верховної Ради, але жоден з них був затверджений.

Продовження табл. 9.11

1	2
Рекомендація 3.2:Впровадження, до-тримання та застосування екологіч-них норм і планів дій щодо існуючих міжнародних зобов’язань має бути пріоритетом екологічної політики України. Плани ратифікації нових міжнародних законодавчих інстру-менттів з охорони навколишнього середовища повинні включати оцінку вартості їх реалізації. Україна по-винна продовжувати роботу з рати-фікації всіх головних міжнародних екологічних конвенцій відповідно до національних пріоритетів.	За станом на жовтень 2004 р.
	Україна ратифікувала практично всі ключові екологічні конвенції та від-повідні угоди, що значно зміцнило національне екологічне законодав-ство
	Національні плани впровадження конвенцій не затверджені
	За жодною з природоохоронних конвенцій Україна не сплачує фі-нансові внески, накопичуючи бага-торічний борг.
	Оцінку екологічної вартості міжна-родних конвенцій та угод не здій-снено
	Система координації діяльності на національному та міжнародному рів-нях в рамках таких угод відсутня.
Рекомендація 11.6: Необхідно вдою-коналити існуючий спеціальний ор-ган (а саме, Головне управління при-родних національних парків та запо-відної справи) для забезпечення уз-годженого впровадження режимів охорони та правил на різних охо-ронних територіях, включаючи зба-лансованість їх фінансування. Всі установи природно-заповідного фон-ду державного значення повинні під-порядковуватися Головному управ-лінню.	За період, що минув з часу під-готовки Огляду:
	Головне управління природних на-ціональних парків та заповідної справи було реорганізовано в Дер-жавну службу заповідної справи. У 2004 р. Службу було підпорядковано Державному комітету природних ре-сурсів, а потім знову перед підпо-рядковано Мінприроди України. Чисельність працівників Служби скорочено
	Питання про підпорядкування всіх заповідних територій державного значення єдиному державному орга-ну заповідної справи не ставилося
	Серед органів, яким підпорядковані державні заповідники, зявилося Дер-жавне управління справами Адміні-страції Президента України (цьому органу передано Кримський природ-ний заповідник та Азово-Сиванський національний парк)

Таким чином, погляд ззовні в поєднанні з власною аналітичною діяльністю в країні може знанчо підвищити рівень національного екологічного стану довкілля.