9.1.3. Економічна оцінка водних ресурсів

Водні ресурси мають винятково важливе господарське значення.Вони вважаються невичерпаними, але у своєму розміщенні вони зазначають прямого і непрямого впливу інших компонентів природного комплексу, унаслідок цього вони відрізняються великою мінливістю нерівномірністю розподілу.

Для водних ресурсів характерна сильна мінливість режиму, в часі починаючи від добових і закінчуючи віковими коливаннями водоначисеності кожного джерела. Складна взаємодія безлічі факторів додає коливанням стоку характер випадкового процесу. Тому розрахунки, що відносяться до водних ресурсів, носять імовірнісний, статистичний характер.

Водні ресурси відрізняються великою складністю територіальних форм. Багато особливостей водних ресурсів випливають зі своєрідності способів їхнього використання.

У зв’язку зі стримким зростанням водоспоживання по мірі виникнення дефіциту водних ресурсів у все більшому числі районів ситуація стала змінюватися. Виникла необхідність у механізмі регулювання використання обмежених водних ресурсів і розподілі їх (економічному чи адміністративному) між споживачами.

Характерна можливість багатоцільового використання водних ресурсів, що здійснюється багатьма галузями, які ставлять специфічні вимоги до їхньої кількості і якості. Оскільки в більшості випадків ті самі водні джерела служить для задоволення різних потреб, у басейнах рік складаються (стихійно чи планомірно) визначені водогосподарчі сполучення (комплекси), що включають усіх споживачів і користувачів даного басейну.

Найбільш великий водо споживач – зрошуване землеробство. Вилучаючи значні обсяги води з джерел поверхневих чи підземних водних ресурсів, воно, власне кажучи, перетворює їх у сільськогосподарські ресурси, штучно поповнюючи відсутню для нормального розвитку культурних рослин витрату води на транспірацію. Наступний вид водоспоживанн – це водопостачання, що охоплює широку гаму різноманітних способів використання водних ресурсів. Загальною властивістю для них є висока питома вага безповоротних витрат. Розходження визначаються специфікою вимоги галузей водо споживачів.

Безпосередньо з комунальним і виробничим водопостачанням пов’язане скидання каналізаційних і промислових стоків. Їхній обсяг пропорційний масштабам водопостачання. Залежно від ролі води в технологічному процесі значна частина припадає на забруднені стоки. Це створює проблему якісного виснаження водних ресурсів, яка хагострюється по мірі зростання масштабів виробництва. У цій проблемі можна виділити два аспекти: власне якісний і кількісний. В економічному аспекті це виражається або в додаткових витратах, що необхідні для обробки води і доведенні її до потрібної кондиції іншими споживачами, або в збитках, що випливають з неможливості використовувати дане джерело водних ресурсів унаслідок його забруднення.

В якості одного з видів водоспоживання нерідко розглядається обводнювання. Однак е поняття фактично являє собою водопостачання безводних чи маловодних територій. З останньою обставиною пов’язане виділення обводнювання в особливе водогосподарче завдання, що відноситься до визначеної площі, хоча фактичне мається на увазі забезпечення водою конкретних пунктів – центрів водоспоживання.

Гідроенергетика висуває свої специфічні якісні вимоги до водних ресурсів. Кірм водяності, що визначає сумарну величину енергетичного потенціалу, велике значеня має режим водотоку – зміна води в часі.

Специфічна форма енергетичного використання – освоєння ресурсів підземних термальних вод, що служать якоюсь мірою як паливо, але таке, що воинно споживатися негайно, у місці його видобутку з надр.

Забруднені стічні води – води, дуже забруднені різними шкідливими речовинами у процесі використання, а їх скид викликає порушення якості води в природі.

Забруднення стічних вод виникає через неправильне ведення виробничих процесів, недотримання вимог з очищення води, скид неочищеної води у водні басейни.

Як свідчить статистична інформація, виникає порушення рівноваги у природній водній системі. Так, зменшення води в річці Дніпро спровокувало появу крутих берегів, мілководдя, замулення.

Такі негативні явища потребують виділення додаткових фінансових ресурсів для наведення порядку та вирішення проблем, що виникають під час скидання використання стічних вод.

Незабруднені (чисті) стічні води – води, вміст шкідливих речовин в яких не перевищує встановлені нормативи і їх скид не призводить до погіршення якості природного водного середовища.

Досвід показує необхідність будування сучасних спеціальних очисних споруд. Особливо це стосується галузей промисловості, які найбільше забруднюють стоки. Основну частину брудних виробничих процесів складають підприємства целюлозно-паперової і лісопереробної галузі, підприємства чорної металургії, натопереобки й нафтохімії, з виробництва мінеральних добрив, енергетики, хімічної промисловості.

За останні 20 років забруднення навколишнього середовища промисловиками, комунальними, хімічними стоками зросло в 4 рази.

Зменшення забруднених стічних вод і всіх вод узагалі приводить до покращення якості води. Екологи підкреслюють, що необхідною умовою для ведення водного господарства є збереження якості води.

Отже, слід зазначити, що водні ресурси відіграють важливу роль в економічному розвитку країни. Для покращення раціонального природокористування, охорони водних ресурсів, економії води, її відтворення необхідно використовувати резерви зі зниження водоспоживання, удосконалювати технологічні процеси, освоювати маловідходні та безвідходні технології.

Наразі в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища:

• забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

• забруднення водних об’єктів;

• розміщення відходів;

• спричинення збитків рослинам і тваринам.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища затверджені Постановою КМ України від 01.03.1999 р. № 303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. № 162/379 (Нормативи збору скориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2003 р.).

Згідно з Постановою КМ від 31.12.2004 р. № 1790 нормативи зборів за забруднення навколишнього природного середовища для стягнення у 2005 році було збільшені в 1,082 раза порівняно з нормативами, що діяли у 2004 році.