Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник_ ЕкЕкон.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
4.71 Mб
Скачать

7.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань

7.1.1.Сутність екологічної експертизи та її об’єкти.

7.1.2.Форми екологічної експертизи.

7.1.3.Оцінка впливу на навколишнє середовище.

7.1.4.Порядок проведення експертизи і джерела її фінансування.

7.1.1.Сутність екологічної експертизи та її об’єкти

Швидкий розвиток світової економічної системи в останні десяти­річчя та зростання обсягів залучення природних ресурсів у вироб­ництво товарів і послуг обумовлюють загострення проблем еколо­гічної безпеки діючих виробництв і тих, що створюються. У зв'я­зку з цим сьогодні існує нагальна необхідність здійснення контро­лю за рівнем якості навколишнього природного середовища.

Розробка реконструкції існуючих промислових об'єктів та нових проектів будівництва завжди потребує передбачення кі­лькох можливих варіантів подальшого розвитку та вибору най­більш прийнятного з них з огляду на технічні, соціально-еконо­мічні та інші аспекти. Великого значення при виборі оптималь­ного варіанта подальшого розвитку об'єкта в сучасних умовах набувають вимоги екологічної безпеки. З метою урахування екологічних факторів та запобігання можливим негативним екологічним наслідкам майбутньої діяльності промислового об'­єкта має здійснюватися екологічна експертиза інвестиційних проектів.

Експертиза (від лат. expertus - досвідчений) - це досліджен­ня певною особою (експертом) питань, які потребують спеціаль­них знань. Екологічна експертиза являє собою дослідження впливу певного об'єкта на стан навколиш­нього природного середовища та відповідності цього об'єкта но­рмативам екологічної безпеки.

Закон України «Про екологічну експертизу» визначає еко­логічну експертизу як «вид науково-практичної діяльності спе­ціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалу­зевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навко­лишнього природного середовища і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної ді­яльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколи­шнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної без­пеки». Таким чином, екологічна експертиза є попереджуваль­ним заходом, що дозволяє запобігти шкідливій діяльності з боку користувача природних ресурсів.

Актуальність екологічної експертизи в сучасних умовах визначається такими обставинами:

  • по-перше, кінцевий результат антропогенного впливу на навколишнє середовище внаслідок реалізації певного інвестиційного проекту виявляєть­ся повною мірою не раніше ніж через 10-30 років після початку реалі­зації проекту, що обумовлює необхідність завчасного прогнозування характеру і масштабів можливих негативних екологічних наслідків, які супроводжують проект;

  • по-друге, використання математичних моделей, які звичайно розробля­ються для аналізу великомасштабних інвестиційних проектів, не завжди може забезпечити отримання точних результатів впливу проекту на до­вкілля та здоров'я людей, що обумовлює необхідність застосування від­повідних експертних оцінок.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

  1. організація науково обґрунтованої, комплексної оцінки об'­єктів екологічної експертизи;

  2. визначення ступеня екологічної безпеки, рівня екологічності запланованої чи здійснюваної діяльності, проведення ком­плексної еколого-економічної оцінки взаємодії екосистем з деструктивними антропогенними факторами;

  3. досягнення відповідності об'єктів експертизи вимогам еко­логічного законодавства, будівельних норм і правил;

  4. оцінка ефективності екологічної політики, повноти, обґрун­тованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального вико­ристання та відтворення якості природних ресурсів;

  5. підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків і рекомендацій екологічної експертизи.

Для виконання зазначених завдань екологічна експертиза має спиратися на такі принципи:

  1. превентивності - екологічна експертиза повинна здійсню­ватися до прийняття рішення про необхідність реалізації об'­єкта експертизи і має запобігти негативним екологічним на­слідкам такого рішення;

  2. відповідальності та законності - експертиза має гарантува­ти безпечне для життя та здоров'я людей навколишнє при­родне середовище і враховувати вимоги природоохоронного законодавства;

  3. комплексності - оцінка наслідків впливу об'єкта експерти­зи на довкілля повинна охоплювати всі можливі прояви та­кого впливу та забезпечувати збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів;

  4. наукової обґрунтованості та об'єктивності - методи про­ведення екологічної експертизи повинні ґрунтуватися на на­укових засадах, а експертні висновки - відображати реаль­ний вплив об'єкта експертизи на навколишнє середовище;

  5. незалежності - експертиза має виконуватися групою неза­лежних експертів та виключати можливість впливу на ре­зультати експертизи з боку зацікавлених сторін;

  6. гласності і врахування громадської думки - висновки еко­логічної експертизи підлягають обов'язковому оприлюднен­ню, остаточне рішення про реалізацію об'єкта експертизи має прийматися після обговорення громадськістю.

Об'єктами екологічної експертизи можуть бути:

  1. проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;

  2. передпроектні, проектні матеріали на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших госпо­дарських об'єктів;

  3. програми та схеми розвитку і розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства і промисловості, проекти ге­неральних планів населених пунктів, схеми районного пла­нування;

  4. документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може при­звести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

  5. екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах;

  6. діючі об'єкти та комплекси, що чинять значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Суб'єктами екологічної експертизи є три сторони: замовник, підрядник та споживач висновків експертизи.

Замовниками екологічної експертизи можуть бути як владні державні структури, уповноважені призначати обов'язкову еко­логічну експертизу, так і підприємства, громадські організації, банківські установи, науково-дослідні інститути тощо, які ви­ступають добровільними ініціаторами проведення такого дослі­дження.

Роль підрядників, тобто фактичних виконавців завдання з екологічної експертизи, як правило, належить окремим фахівцям-експертам, робочим групам фахівців, цілим науково-дослі­дним інститутам. Найчастіше екологічна експертиза виконується комісією, що складається з групи фахівців, підібраних і при­значених компетентним органом.

Споживачем результатів екологічної експертизи звичайно виступає підприємство або організація, що є власником об'єкта - предмета експертизи. Проте таким споживачем може стати і банківська установа, інвестор, що приймає рішення про доціль­ність надання грошових коштів для реалізації певного інвести­ційного проекту, і державні органи влади, що вивчають потен­ційні екологічні наслідки проекту.

В Україні суб'єктами екологічної експертизи є:

  1. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії. Такими органами є Міністерство екології та природних ресурсів України, Український науковий центр охорони вод, Український науковий центр екології моря, Міжвідомчий екологічний центр тощо;

  2. інші державні органи, місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;

  3. громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;

  4. інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юри­дичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експе­ртизи;

  5. окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу» та іншими актами законодавства.