5.2. Плани практичних занять

Тема практичного заняття 2. Методи оцінки еколого-економічних збитків 

Питання для вивчення і обговорення

1. Поняття економічного збитку від порушення довкілля.

2. Природа економічного збитку з точки зору теорії розвит­ку.

3. Характеристика факторів, що формують величину еколого-еконо­мічного збитку.

4. Які господарські завдання можна розв'язувати за допомогою конк­ретних оцінок еколого-економічних збитків?

5. Які господарські завдання можна розв'язувати за допомогою усереднених укрупнених оцінок еколого-економічних збитків?

Мета практичного заняття - формування у студентів еколого-економічного світогляду та надання їм відповідних знань, які дозволяють майбутнім фахівцям не лише визначити рівень забруднення довкілля, але вміти визначати величину завданих йому еколого-економічних збитків, визначати ефективну цілеспрямовану роботу з його охорони: відновлення.

Навчальний матеріал до практичного заняття 2

Завдання 1. Розрахувати збиток, що завдається сільському господарству забрудненням атмосфери району Запорізької області на площі «В» засіяною цукровим буряком та площі «С» засіяною сіножатями, якщо норматив збитку у регіоні Запорізької області для насаджень становить 58,7 тис.грн/га, а для сіножаті – 269,0 тис.грн/га.

Вихідні дані для вирішення завдання наведено у таблиці 5.18.

Таблиця 5.18

Вихідні дані для вирішення завдання

Варіант	Культура на площі, га
	цукровий буряк	сіножать
1	2	3
1	2	3
2	1	2
3	3	3
4	4	3
5	5	5
6	6	6
7	3	2
8	1	5
9	2	3
10	3	4
11	5	3
12	1	4
13	2	4
14	3	10
15	3	8
16	3	7
17	4	5
18	5	9
19	6	10
20	7	8
21	1	8
22	2	7
23	3	9
24	7	7
25	1	6

Завдання 2. Розрахувати збитки від наднормативних скидів технологічної води машинобудівного підприємства.

У скидах технологічної води машинобудівного підприємства лабораторними контрольними замірами виявлена:

- концентрація забруднюючих речовин нафтопродуктів 10 мг/м^3;

- концентрація завислих твердих речовин заліза – 80 мг/м³.

Вода скидається без очищення у поверхневі об’єкти господарсько-питного використання. Коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта – 1,4. Дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, що визначена при затверджені ГДС:

- для нафтопродуктів – 0 мг/м³;

- для завислих твердих речовин - 10 мг/м³;

- для заліза – 0,5 мг/м³.

Гранично допустима концентрація (ГДК):

- для нафтопродуктів – 0,1-0,3 мг/м³;

- для завислих твердих речовин - 10 мг/м³;

- для заліза – 0,5 мг/м³.

Вихідні дані для вирішення завдання наведено у таблиці 5.19.

Таблиця 5.19

Вихідні дані для вирішення завдання

Варіант	Витрати зворотних вод, м3/год.	Тривалість наднормативного скиду, год.
1	2	3
1	700	2
2	900	2,5
3	1000	3
4	1200	3,5
5	1500	4
6	1700	4,5
7	1800	5
8	1900	6
9	2000	5
10	2500	3
11	2700	2,5
12	2800	2
13	3000	2
14	3500	1,5
15	4000	2
16	4500	2,5
17	5000	3
18	5500	2,5
19	6000	1,5
20	6500	1,8
21	7000	1,5
22	7500	1,3
23	8000	1,5
24	8500	1
25	9000	1,2

Завдання 3. Визначити збиток внаслідок забруднення міжпластових безнапірних нафтопродуктами регіону Полтавщини.

Питома величина збитку, спричиненого навколишнього середовищу в частинах неоподаткованого мінімуму доходів (НМД) для Полтавської області становить 0,0009.

Об’єм забруднених підземних вод Х, м³ (береться за даними таблиці відповідно варіанту). Коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних міжпластових безнапірних вод становить 1,3.

Вихідні дані для вирішення завдання наведено у таблиці 5.20.

Таблиця 5.20

Вихідні дані для вирішення завдання

Варіант	Об’єм забруднених підземних вод, м3
1	2
1	2000
2	3000
3	4000
4	5000
5	6000
6	7000
7	8000
8	9000
9	10000
10	10100
11	10200
12	10300
13	10400
14	10500
15	10600
16	10700
17	10800
18	10900
19	20000
20	21000
21	22000
22	23000
23	24000
24	25000
25	30000

Завдання 4. Визначити розмір шкоди від забруднення земель одного із регіонів Центральної України нітратами, бенз(а)піреном, нафтопродуктами. За даними таблиці 5.2.4 провести розрахунки по кожній речовині та розрахувати загальну суму збитків від забруднення земель відповідними речовинами.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 900 грн/м³, питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної площі дорівнює 0,5. Коефіцієнт забруднення земельної площі становить у середньому (К_З) – 0,65, коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини (К_Н) від бенз(а)пірену – 4,0, нітратів – 2,5, нафтопродуктів – 4,0. Коефіцієнт еколого-господарського значення (К_ЕГ) враховує зону санітарної охорони навколо об’єкта, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм наведені у таблиці 5.21.

Таблиця 5.21

Вихідні дані для вирішення завдання

Варіант	Площа землі, яка забруднена, м2
1	2
1	200
2	100
3	300
4	180
5	350
6	400
7	450
8	500
9	550
10	600
11	650
12	700
13	750
14	800
15	850
16	900
17	950
18	1000
19	1200
20	1300

Продовження табл.5.21

1	2
21	1400
22	1500
23	1600
24	1700
25	1800

Завдання 5. За даними таблиці 5.22 визначити потужність викиду сірковуглецю з перевищенням тимчасово погоджених нормативів (масу викиду та збиток від забруднення у грошових одиницях).

На хімічному підприємстві м. Києва при контрольній перевірці 28 січня п.р. зафіксовано середню концентрацію викиду сірковуглецю С_і, г/м³ при об’ємній витраті V_і=191,7 м³/с. Тимчасово погоджений викид сірковуглецю по джерелу № 18 за минулий і поточний рік встановлений дозволом становить Мg_i г/с. За даними журналу первинної облікової документації за формою ПОД-1 22 листопада минулого року на підприємстві зафіксовано перевищення встановленого нормативного викиду по даному джерелу і речовині. За фактом виявленого порушення державною природоохоронною інспекцією і прокуратурою було видано припис про його усунення до 7 лютого п.р. В зазначений термін порушення було усунуто. За цей період джерело № 18 працювало цілодобово і скало 77 діб.