Теми рефератів

1.Класифікація процесів впливу на природу.

2.Характеристика процесів порушення природи.

3.Антропогенні проблеми довкілля.

4.Аналіз галузевих аспектів екології.

Інформаційні джерела:1,2,4,5,6,7,8,12,13,14,15,16,19,20,24

3.5. Термінологічний словник

Аерозолі – це тверді або рідкі частини в атмосфері чи іншому газовому середовищі, що мають малі швидкості осадження;

Важкі метали – це умовна назва металів, які мають щільність понад 6 г/см³ , відносну атомну масу понад 50 а.о.м., більшість з яких токсичні(цинк, кадмій, меркурій, зром, плюмбум, манган та ін.);

Висушення земель – процес появи в літологічному профілі повітряно-сухих грунтів і зниження природної вологості до показника менше 60%;

Вплив пневматичний – один із видів фізичного забруднення;

Джерела планових імпульсів – це військові дії, випробування зброї і будівельні роботи;

Ерозія грунтів – це процес руйнування верхніх, найбільш родючих шарів грунтів і порід, що підстилають;

Забруднення грунтів – привнесення і виникнення в грунті нових, звичайно нехарактерних для нього фізичних, хімічних чи біологічних агентів, або перевищення за певний час середнього багаторічного природного рівня;

Зміна русел рік – це штучна деформація напрямку стоку рік;

Переущільнення грунтів – це процес руйнування структури грунтів під впливом надмірного техногенного тиску на ґрунтову поверхню;

Підтоплення земель – процес підвищення природної вологості грунтів понад 80% їх повної вологоємності, що відбувається під впливом примусового підйому рівня ґрунтових вод у зоні аерації;

Підкислення грунтів – це зниження їх pH, спричинене забрудненням хімічними сполуками, що мають кислотний характер;

Смог – поєднання газоподібних і твердих домішок з туманом чи аерозольною димкою, що викликають інтенсивне забруднення атмосфери;

Трансформація рельєфу – це порушення форм земної поверхні, яке змінює природні процеси переміщення водних потоків і повітряних мас, а також шляхи міграції біологічних об’єктів .

Тема 4 Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях Методичні рекомендації

При вивченні теми необхідно, у першу чергу, звернути увагу на визначення екологічного моніторингу. Особливу роль у системі екологічного моніторингу виконує біологічний моніторинг, тобто моніторинг біологічної складової екосистеми(біоти). Зазначимо, що біологічний моніторинг – це контроль стану навколишнього природного середовища за допомогою живих організмів. Головний метод біологічного моніторингу – біоіндикація, зміст якої полягає в реєстрації будь-яких змін у біоті, викликаних антропогенними факторами. При вивченні цього підрозділу зазначеної теми необхідно також засвоїти види екологічного моніторингу та класифікаційні ознаки, при цьому звернути увагу на цілі глобального моніторингу.

При вивченні екологічного нормування якості навколишнього середовища необхідно звернути увагу на нормативи екологічної безпеки(НЕБ) та систему екологічних нормативів.

Важливим напрямком моніторингових досліджень є оцінка якості природного середовища. Зазначимо, що нормою вважається відповідність державним стандартам (ГКД) стану різних складових біосфери.