Завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання:

1. Приймання продукції за кількістю й комплектністю при поставці в межах одного міста проводиться після надходження продукції на склад не пізніше:

   1. 5 днів.

   2. 10 днів.

   3. 15 днів.

   4. 20 днів.

2. Предметом договору контрактації можуть бути:

   1. Промислова продукція.

   2. Сільськогосподарська продукція.

   3. Продукція видобувних галузей промисловості.

   4. Сільськогосподарська техніка.

3. Право власності на предмет договору фінансового лізингу належить:

   1. Лізингодавцеві.

   2. Лізингоодержувачу.

   3. Продавцю (постачальнику).

   4. Лізингодавцеві та продавцю на праві спільної сумісної власності.

Задача:

Аграрному підприємству «АПК» для здійснення сільськогосподарської виробничої діяльності необхідні 3 зернозбиральні комбайни. Адміністрація підприємства вирішила придбати зернозбиральні комбайни «Лан» у підприємства «Украгролізинг», однак вагається щодо доцільності такого кроку.

Надайте консультацію з приводу можливих найвигідніших для підприємства умов такого договору. Чи не вигідніше буде підприємству придбати техніку отримавши банківський кредит?

Тема 12

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності .

Правове регулювання іноземних інвестицій. Спеціальні режими господарювання.

План:

1. Правове регулювання експортно-імпортних операцій.

2. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності.

3. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання необхідно зазначити, що експорт являє собою продаж товарів українськи­ми суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Імпорт — це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з вивезенням або без вивезення цих товарів на тери­торію України (включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами).

Відмітимо, що правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів гос­подарювання здійснюється державою шляхом використання певних заходів, які залежно від характеру та різновиду застосованих прийомів, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», можуть бути поділенні на: тарифні — засновані на використанні митного тарифу; нетарифні — регулювання адміністративного характеру, які не пов'язані з використанням митного тарифу (квоти, ліцензії, субсидії, антидемпінгові заходи, торгові договори тощо).

Регулювання експортно-імпортних операцій спеціальними норма­тивно-правовими актами пов'язані із впливом цих операцій на еко­номіку держави і повинно бути спрямоване на забезпечення активного зовнішньоекономічного балансу України. Для обмеження або заохочен­ня експорту або імпорту окремих груп товарів, захисту вітчизняних то­варовиробників в Україні запроваджено режим ліцензування.

Необхідно зазначити, що важливим елементом експортно-імпортних операцій є самостійне встановлення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ціни на то­вар. Однак у закріплених законодавством випадках регулювання ціно­утворення при експортно-імпортних операціях в Україні здійснюється шляхом встановлення нормативно-правових актів, індикативних, фіксованих або граничних рівнів цін за зовнішньоторговельними угодами.

Звернемо увагу на те, що вразі відсутності національних стандартів та вимог України на пев­ний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

При підготовці до другого питання потрібно вказати, що до числа найбільш розповсюджених інструментів нетарифного адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться ліцензії і квоти. Ліцензія — це оформлений належним чином дозвіл на експорт-імпорт певної продукції, товару, іншого майна протягом певного періо­ду. Залежно від терміну дії, характеру та обсягу товару, щодо якого вста­новлюється режим ліцензування, експортні (імпортні) ліцензії поділя­ються на генеральні та індивідуальні, разові та відкриті. Серед імпортних ліцензій розрізняються також: антидемпінгові, компенсаційні, спе­ціальні.

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. В Україні вводяться наступні види експортних (імпортних) ліцензій: генеральна — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операції з певного товару або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування щодо цього товару; разова — разовий дозвіл, що має іменний характер і надається для здійснення окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менше необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції; відкрита — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Квотування — це кількісне обмеження імпорту або експорту певної категорії товарів. В Україні виділяють такі види квот: глобальні квоти — квоти, що встановлюються на товар без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується; групові квоти — квоти, що встановлюються на товар з визначенням групи країн, куди товар може експортуватися або з відкіля імпортується; індивідуальні квоти — квоти, що встановлюються на товари з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з відкіля він може імпортуватися.

При підготовці до третього питання необхідно вказати, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності може застосовуватися майнова і кримінальна відповідальність.

Зауважимо, що за порушення законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції: накладення штрафів, розмір яких визначається законами України, рішеннями судових або інших органів; застосування антидемпінгових процедур у випадку здійснення демпінгу; застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Відмітимо, що одними з найбільш реальних заходів впливу на порушників валютного, митного і податкового законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності є: тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності і режим індивідуального ліцензування. Ці санкції вводяться Міністерствами зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі.