Програма курсу

Змістовий модуль 1

Давньоруська держава та руські землі у період роздробленості

(IX – XIII ст.)

Русь у добу раннього середньовіччя

Східнослов’янські племена VІІІ – ІХ ст. Господарство, соціальні відносини східних слов’ян. Ремесла. Торгівля. Шлях «із варяг у греки».

Поява держави у східних слов’ян. Перші згадки про Русь. «Військова демократія». Витоки новгородської історії. Теорії та гіпотези виникнення Новгороду. Новгородська Русь (862 – 882 рр.). Особливості географічного положення, природних умов, етнічного складу. Розвиток ремесла, промислів, торгівлі. Історичні джерела та історіографія. Рюрик. Князь Олег. Події у новгородських землях. Новгород і Київська Русь.

Руські землі та князівства у хіі – хііі ст. Удільна Русь

Політична роздробленість.

Причини, загальна характеристика та специфічні риси політичної роздробленості руських земель, її зв’язок із розвитком феодального господарства, суспільно-політичних відносин, матеріальної та духовної культури.

Руські середньовічні князівства та землі як система феодальних держав. Характеристика взаємин та особливості внутрішнього соціально-економічного та політичного розвитку Смоленського, Ростово-Суздальського князівств і Новгородської землі у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.

Володимиро-Суздальська земля. Географічне положення, природні умови, етнічний склад. Найдавніші центри Північно-Східної Русі. Заснування Москви. Посилення Володимиро-Суздальського князівства.

Відособлення Ростово-Суздальської землі від Києва. Діяльність князів Юрія Долгорукого, Андрія Боголюбського, Всеволода Велике гніздо. Будівництво нових міст. Боярська опозиція та боярські змови. Межа ХІІ – ХІІІ ст. – найвищий розквіт князівства. Процес дроблення Володимиро-Суздальських земель перед ординською навалою.

Новгородська земля. Економічна та культурна взаємодія Новгорода Великого з країнами Західної Європи.

Своєрідність політичного ладу. Новгород – середньовічна боярська республіка. Перетворення князя з намісника київських правителів на представника республіканської адміністрації. Утвердження місцевого посадництва. Вічові традиції у середньовічному суспільстві. Спосіб життя, побут, звичаї, традиції новгородців, відмінні риси характеру. Соціально-політична боротьба у Новгороді та події ХІІ – ХІІІ ст. Роль церкви в історії Новгороду. Культура Новгорода і Пскова. Зодчество. Живопис. Писемність. Берестяні грамоти.

Руські землі як об’єкт міжнародної агресії

Північно-Західна Русь у боротьбі з датсько-німецько-шведськими завойовниками у ХІІ – ХІІІ ст.

Німецькі духовно-рицарські ордени у Прибалтиці. Активізація датської та шведської присутності у Балтійському регіоні та вплив цього процесу на становище Північно-Західних руських земель.

Германська імперія та Папська курія за створення колоній у Прибалтиці. Данницька залежність Естонії та Латвії від Новгорода, Пскова, Полоцька. Походи німців до Прибалтики у 60-ті рр. ХІІ ст. Вторгнення хрестоносців до гирла Двіни, до країни лівів (початок ХІІІ ст.). Заснування Ордену мечоносців. Захоплення лівів мечоносцями.

Загроза північно-західним землям Русі: Новгороду, Пскову, Полоцьку. Князь Юрій Всеволодович проти Ордену. Договори Новгорода і Пскова з Ригою та розбіжності між руськими землями. 1237 рік – об’єднання Ордену мечоносців і Тевтонського Ордену в Лівонський. Походи німців, датчан и шведів на Північно-Західну Русь. Розгром шведів у гирлі Неви та боротьба з іноземними загарбниками під керівництвом князя Александра Невського.

«Льодове побоїще». Раковорська битва 1268 р. Фінляндський похід. Призупинення німецько-датського «натиску на Схід».

Агресія Сходу на децентралізовану Русь у ХІІІ ст.

Утворення Монгольської імперії. Воєнна експансія держави Чингізхана. Похід проти сусідів Монгольської держави – військової держави кочівників великого Степу. Розвідувальний похід загонів Чингізхана у Половецький степ. Битва на р. Калка (1223 р.).

Батиєва навала на Русь (1237 – 1242). Біля південних кордонів Рязанського князівства та його захоплення Батиєм. Взяття Коломни і Москви. Облога Володимира. Розорення Володимирського, Ростовського, Ярославського та інших руських князівств. Битва на р. Сить (1238 р.). 1240 р. – падіння Києва. Загарбання Галицько-Волинської Русі. Походи Батия до Польщі, Чехії, Угорщини, Молдавії. Міжкнязівська дипломатія на Русі.

Утворення Золотої Орди. Система управління підкореними землями. Ординське ярмо та його характерні риси. Васальна данницька залежність Русі: визнання руськими князями верховної ханської влади; ярлики на князювання; система баскацтва; воїнські повинності. Русь як джерело данини. Грабіжницькі набіги кочівників. Руські князівські роди та їх взаємини з Ордою. Відкриті збройні виступи руських проти Орди. Політика компромісів та поступок. Взаємини Золотої Орди та Православної церкви.