- •Анотація
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •Історія росії доби середньовіччя і раннього нового часу
- •Оцінювання навчальної діяльності студента
- •Шкала оцінювання якості знань студентів:
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Русь у добу раннього середньовіччя
- •Руські землі та князівства у хіі – хііі ст. Удільна Русь
- •Руські землі як об’єкт міжнародної агресії
- •Програма курсу
- •Давньоруська держава та руські землі у період роздробленості
- •Культура домонгольської Русі
- •Початок політичної централізації Русі Передумови та особливості процесу утворення єдиної Російської держави
- •Утворення центрів «збирання» руських земель Об’єднання руських земель навколо Москви
- •Основні напрямки зовнішньої політики Русі
- •Завершення політичного об’єднання руських земель навколо Москви у другій половині хv ст.
- •Укріплення та розвиток Російської держави у XVI ст.
- •Російська культура хіv – хvi ст.
- •Росія на початку Нового часу – XVII ст.
- •Культура Росії у хvii ст.
- •Теми лекційних занять
- •Плани семінарських занять Заняття 1. Русь у другій третині хііі – на початку хіv ст. (2 год.)
- •Заняття 2. Куликовська битва і навала Тохтамиша (2 год.)
- •Заняття 3. Об’єднання князівств Північно-Східної Русі навколо Москви
- •Заняття 4. Епоха Івана Грозного – час реформ та посилення царського деспотизму (2 год.)
- •Заняття 5 – 6. Сму́тний час у Росії (4 год.)
- •Заняття 7. Зовнішня політика Росії у другій половині хvіі ст.
- •Самостійна робота
- •Література до курсу
Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
а) робота на лекціях до 25 бала
б) робота на семінарському занятті до 7 балів за одне заняття
Оцінюються
- Відповідь на семінарському занятті
- Запитання на семінарському занятті
- Рецензування відповіді на семінарському занятті
- Доповнення на семінарському занятті
- Участь у дискусії
в) самостійна робота до 14 балів
г) модульний контроль до 12 балів
д) залік до 25 балів
Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного матеріалу курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. Право на одержання балів за лекційну роботу має студент, який був присутній на лекції та законспектував її. Оцінювання лекційної роботи студента здійснюється, виходячи з наявності у конспекті усіх компонентів лекцій, які відповідають її змісту. Відсутність студента на лекції за наявності конспекту не дає підстави для нарахування балів.
Відповідь на семінарському занятті являє собою повідомлення з питання, винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків. Доповідь не повинна тривати більше 10 хвилин.
Студенти мають змогу ставити питання в ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації, можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру. При оцінюванні питань студентів їх кількість до уваги не береться.
Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість значення не має.
Самостійна робота передбачає, з одного боку, роботу по підготовці до семінарських занять, з іншого – опрацювання проблем, винесених на позааудиторне вивчення. Оцінювання якості самостійної роботи здійснюється в ході написання підсумкового тесту, який складений для перевірки знань з питань, запропонованих для самостійного опрацювання.
Складання заліку. В разі, якщо студент впродовж семестру набрав від 35 до 59 балів, він повинен складати залік. Студент, який за результатами модульного контролю набрав більше 59 балів, може бути, за власною згодою, звільнений від складання заліку. Підвищення рейтингу здійснюється виключно за бажанням студента, шляхом складання усного іспиту згідно з переліком питань до екзамену.
Студенти, які впродовж семестру набрали менше 35 балів, до складання заліку не допускаються і залишаються на повторний курс.
